Рішення № 106805544, 22.09.2022, Соснівський районний суд м. Черкас

712/8781/21

2/712/383/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що в період з 01 березня 2016 року по 16 липня 2018 року позивач проходив службу на посаді інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі №580/5984/20 зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 23 березня 2020 року відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Внаслідок незаконних дій Департаменту патрульної поліції позивачу завдано моральної шкоди, яку останнім оцінено в розмірі 390 000 гривень.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог в зв`язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю. Зазначив, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду, передбачений ч.1 ст.233 КЗпП.

В судове засідання позивач не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

в період з 01 березня 2016 року по 16 липня 2018 року позивач проходив службу на посаді інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі №580/5984/20 зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 23 березня 2020 року відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Внаслідок незаконних дій Департаменту патрульної поліції позивачу завдано моральну шкоди, яку останнім оцінено в розмірі 390 000 гривень.

Предметом позову є відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок протиправних дій Департаменту патрульної поліції Національної поліції щодо оплати праці.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входить:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Позивач звертався до окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції щодо неналежної оплати праці (виплати грошового забезпечення), зокрема невиплати доплат за службу в нічний час, індексації грошового забезпечення, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року, «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

Безпідставна невиплата позивачу належних йому до сплати виплат з вини відповідача, тобто порушення його законних, передбачених Конституцією України прав на своєчасне отримання таких коштів (ст. 43) позбавило позивача його доходу, на який він обґрунтовано розраховував, що відповідно об`єктивно свідчить про необхідність для нього докладати додаткових зусиль для організації свого життя за відсутності таких доходів та відповідно про заподіяння моральної шкоди.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі №580/5984/20 зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення за період з 01 березня 2016 року по 23 березня 2020 року відповідно до вимог статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

24 квітня 2021 року позивачем було подано апеляційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року у справі №580/5984/20.

Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаним позовом 10 серпня 2022 року, тобто поза межами процесуального строку, передбаченого ч.1статті 233 КЗпП для звернення з вказаним позовом.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, в позові може бути відмовлено з цих підстав.

Позивач до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не звертався.

Докази поважності причин пропуску позивачем встановленого ст. 233 КЗпП України процесуального строку в матеріалах справи відсутні і позивачем суду не надані.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 23 ЦК України, згідно ст.ст. 233, 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України « Про оплату праці»,та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646.

Суддя О.М. Борєйко