Рішення № 106804536, 06.10.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9354/21

Провадження №2/522/2685/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 рокуПриморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участі секретаря Лукашкіна О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича про скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити дії шляхом та приведення приміщення до первинного стану,

ВСТАНОВИВ:

До суду 25.05.2021 року надійшов позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича, за яким просили:

-скасувати рішення державного реєстратора КП «Юридичний департамент реєстрації» Одеської області Іскрова Олега Вікторовича від 03.06.2019 року за індексним номером 47176015 про реєстрацію змін до розділу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 1039780051101 про зміну гаражу, житлової нерухомості на нежитлове приміщення, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни до права власності, з одночасним припиненням речових прав на майно набуте внесеними змінами до реєстру;

-зобов`язати ОСОБА_1 привести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . у відповідність до договору купівлі-продажу за № 4311 від 03.09.2002 року, виданого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Могілевська Т.П.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що в ході здійснення перевірки встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу за № 4311 № 8-25909 від 03.09.2002 року ОСОБА_1 належав гараж площею 23,2 кв.м, що розташований на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 виконані будівельні роботи із реконструкції гаражу по АДРЕСА_1 з втручанням в несучі конструкції гаражу, оскільки проведені роботи із заміни воріт для в`їзду в гараж на вхідній вузол та віконний блок, а також зі зміною функціонального призначення гаражу під нежитлове приміщення зі збільшенням загальної площі приміщення з 23,2 кв.м. до 23,5 кв.м., без отримання права на виконання будівельних робіт, яке наразі експлуатується як ломбард. Під час перевірки, ОСОБА_1 надано посадовій особі Управління технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна виготовленого TOB «АН Експерт» за підписом експерта Релушко А.Л. на 11.12.2018 року, в якому не зафіксовано штампом «самочинне будівництво» факт реконструкції даного гаражу. ТОВ «АН Експерт» за підписом експерта Релушко А.Л. видано висновок за № б/н від 11.12.2018 року, відповідно до якого функціональне призначення гаражу змінено на нежитлове приміщення без зміни геометричних розмірів. Оскільки приміщення гаражу знаходиться на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , що виключає можливість його віднесення до невиробничих приміщень для будинку садибного типу. Тому позивач вважає, що у технічний паспорт від 11.12.2018 року, виготовлений ТОВ «АН Експерт» за підписом експерта Релушко А.Л. та у висновок № б/н від 11.12.2018 року, внесені недостовірні відомості та під час їх виготовлення були допущені порушення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна. Після здійснення самочинної реконструкції об`єкта, 03.06.2019 року, державним реєстратором КП «Юридичний департамент реєстрації» - Іскровим О.В. внесено зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо загальної площі з «23,2 кв.м.» змінено на «23,5 кв.м», та щодо зміни функціонального призначення «гараж» змінено на «нежитлове приміщення». Тому позивач вважає, що рішення державного реєстратора Іскрова О.В. (номер запису про право власності № 1662871), яким внесено до Реєстру зміни щодо об`єкта за адресою АДРЕСА_1 , є незаконним та підлягає скасуванню, а об`єкт, який було ОСОБА_1 привести до первинного стану.

Ухвалою суду від 27.05.2021 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року після усунення недоліків позивача відкрито провадження та призначеного до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

07.02.2022 року на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на позовну заяву, в якому вказано, що останній не визнає позовні вимоги, стверджує, що УДАБК ОМР не може бути позивачем в данні справі, у зв`язку відсутністю повноважень щодо об`єкту по АДРЕСА_1 , який відноситься до категорії об`єктів із значним класом наслідків (ССЗ), в Управління відсутні повноваження щодо проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за даною адресою, а тому на його думку, в них відсутні повноваження на подання позовних вимог за цією адресою. Повноваження щодо об`єкту за адресою АДРЕСА_1 належать до Управління Державної інспекції архітектури та містобудування в Одеській області, оскільки приміщення гаражу знаходиться на прибудинковій території багатоквартирного житлового будинку із значним класом наслідків (ССЗ) в центральному історичному ареалі м.Одеси. Стосовно реконструкції гаражу та зміни загальної площі приміщення з 23,2 до 23,5 кв.м., зазначає, що реконструкція проведена у 2010 році до прийняття та введення в дію ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». ОСОБА_1 вважає, що реконструкція власного гаражу, заміна воріт для в`їзду в гараж на вхідний вузол та віконний блок, а також зі зміною функціонального призначення гаражу під нежитлове приміщення зі збільшенням загальною площі приміщення до із 23,2 кв.м. до 23,5 кв.м, нічим не порушує права сусідів чи ОСББ.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 06.10.2022 року сторони не з`явились. Проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача, на задоволенні позовних вимог наполягали.

У судовому засіданні ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просив провести судове засідання згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Державний реєстратор КП «Юридичний департамент реєстрації» Іскров О.В. про час, дату та місце судового засідання був сповіщений належним чином, однак до суду не з`явився, заяв по суті та будь-яких клопотань до суду не заявляв.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить гараж за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею23,2 кв.м., про що свідчить договір купівлі-продажу від 03.09.2002 р., який зареєстровано в реєстрі №4311 приватний нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Могілевська Т.П. (а.с.23-24).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.15-16), власником 1/1 частки нежитлового приміщення загальною площею 23,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 4311 від 03.09.2002 р.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.17-19) державним реєстратором КП «Юридичний департамент реєстрації» - Іскровим О.В. 03.06.2019 року внесено зміни в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо загальної площі з «23,2 кв.м.» на «23,5 кв.м» та змінено на нежитлове приміщення об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заявою голови правління Щербань Н.В. ОСББ «Грецька 45» від 24.10.2019 р. вх.№01-8/748-вх, в якій остання просить провести перевірку законності реконструкції гаражу в нежитлове приміщення, який знаходиться у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та пристроєно до житлового будинку (а.с.22).

Наказом УДАБК ОМР від 01.08.2019 р. №01-13/333ДАБК уповноважено направити головних спеціалісті на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 2 півріччя 2019 року (а.с.21).

Згідно направлення УДАБК ОМР від 24.10.2019 №001886 для проведення планового (позапланового) заходу, а саме реконструкції гаражу під нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 наказу від 01.08.2019 р. №01-13/333ДАБК та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (лист голови правління ОСББ «Грецька 45» від 24.10.2019 р. вх.№01-8/748-вх), строк дії направлення з 24.10. до 01.11.2019 року (а.с.20).

Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення у житловому будинку АДРЕСА_1 виготовленого TOB «АН Експерт» за підписом експерта Релушко А.Л. на 11.12.2018 року, в якому зафіксовано основне приміщення площею 22,7 кв.м., санітарний вузол площею 0,8 км.в., що всього становить 23,5 кв.м.(а.с.26-29).

ТОВ «АН Експерт» за підписом експерта Релушко А.Л. видано висновок за № б/н від 11.12.2018 року, відповідно до якого встановлено, що гараж, який належить ОСОБА_1 змінено в нежитлове приміщення без зміни геометричних розмірів (а.с.31).

Актом №001886 від 01.11.2019 р. зафіксовано реконструкцію гаражу під нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого був ОСОБА_1 (а.с.32-50).

Згідно направлення УДАБК ОМР від 03.01.2020 №000007 для проведення планового (позапланового) заходу, а саме реконструкції гаражу під нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 наказу від 02.01.2020 р. №01-13/1ДАБК та необхідності перевірки виконання вимог припису Управління за №664//19 від 01.11.2019 р., строк дії направлення з 03.01 до 09.01.2020 року (а.с.93).

Актом №000007 від 09.01.2020 р. зафіксовано реконструкцію гаражу під нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , замовником якого був ОСОБА_1 (а.с.94-119).

Доказів на спростування викладеного стороною відповідача надано не було.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Статтею 317 Цивільного кодексу Українивстановлено, що власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною 1ст. 328 ЦК Українипередбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК Українивстановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Предметом позову є скасування рішення державного реєстратора КП «Юридичний департамент реєстрації» Одеської області Іскрова Олега Вікторовича від 03.06.2019 року за індексним номером 47176015 про реєстрацію змін до розділу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 1039780051101 про зміну гаражу, житлової нерухомості на нежитлове приміщення, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни до права власності, з одночасним припиненням речових прав на майно набуте внесеними змінами до реєстру.

Згідно з частиною другоюстатті 383 ЦК Українивласник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеномуЗаконом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно зіст. 152 ЖК України(у редакції на час виникнення спірних правовідносин) переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Тобто при здійсненні будівництва власник зобов`язаний дотримуватися норм та правил, встановлених законодавством України.

За змістом частини першоїстатті 376 ЦК Українисамочинне будівництво визначається через ознаки, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійстатті 376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Разом з тим положення ч.7 статті 376 ЦК Українипередбачають різні підстави для здійснення проведення перебудови.

Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений або приведений у попередній стан особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.

З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можутьтакож бути особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14, а також неодноразово була підтримана Верховним Судом, зокрема у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 127/27333/16-ц (провадження № 61-663св18), від 24 липня2019 року у справі № 369/8107/15-ц (провадження № 61-30914св18),від 20 листопада 2019 року у справі № 685/1537/17-ц (провадження№ 61-13076св19), від 10 червня 2020 року у справі № 127/11492/16-ц (провадження № 61-40353св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 3.21 Розділу З ДБН А.2.2-3: 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, передбачено, що власник, наймач (орендар) приміщень житлових будинків має право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Порядок здійснення переобладнання та перепланування жилого приміщення визначено у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76(далі - Правила).

Відповідно до підпунктів 1.4.1, 1.4.5, 1.4.6 пункту 1.4 вказаних Правил переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у жилих будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Проведення вказаних будівельних робіт власником житла без отримання дозволу вважається самовільним переобладнанням або переплануванням.

Поняття переобладнання та перепланування визначені у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Крім того, відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127до самочинного будівництва не належать:

1) при будівництві будинків садибного типу - зведення на земельній ділянці тимчасових будівель (навісів, палаток, кіосків, накриття, літніх душових, теплиць, покритих поліетиленовою плівкою, споруд тощо), які не потребують виконання робіт з улаштуванням фундаментів; перестановка обладнання в межах призначених приміщень; улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів; збільшення або зменшення площ за рахунок демонтування чи влаштування перегородок, комор, знесення печей та грубок; перепланування, не пов`язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ;

2) у квартирах (багатоповерхових будинках) - перепланування, не пов`язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, без порушення несучих конструкцій; збільшення житлової чи допоміжної площ за рахунок демонтування перегородок, комор, знесення печей, камінів та грубок, засклення балконів, лоджій, улаштування дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; перестановка в межах призначених приміщень, обладнання;

3) поточний ремонт будівель та споруд без змін призначення приміщень;

4) заміна матеріалу стін будинків садибного типу, будівель без збільшення розміру фундаменту чи поверховості (допустиме відхилення площі 5 %).

Водночас, відповідно до ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», які затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 за №163, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Пунктом 2постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»передбачено, що будівельні роботи це - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об`єкта будівництва, про що також висловив свою позицію і ВС в постанові по справі №334/2101/16-а.

Статтею 36 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»(яка діяла на той час) (далі - Закон про містобудування) визначено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно зі ст. 39 Закону про містобудування прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 5 ст. 26 Закону про містобудування визначено, що проектування будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбаченихстаттею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону про містобудування основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною 2 ст. 26 Закону про містобудування визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Таким чином при реконструкції особі необхідно отримати дозвільні документи на проведення такої реконструкції, пов`язаної з втручанням в несучі конструкції будинку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі - Закон про реєстрацію) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Статтею 3 вищевказаногоЗаконувстановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015(діючого на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону про реєстрацію державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015(чинного на час реєстрації) (далі - Порядок реєстрації).

Так, п. 40 вищевказаного Порядку передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону про реєстрацію та Порядком реєстрації.

Так, згідно пункту 6 Порядку реєстрації державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених Порядком реєстрації.

Пунктом 7 Порядку реєстрації передбачено, що разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV), визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1952-IV).

У пунктах 1 та 2 частини 3статті 10 Закону №1952-IVзазначено,що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, та перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (стаття 11 Закону №1952-IV).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону №1952-IV записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Частиною 3 статті 26 Закону №1952-IV передбачено, що, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону про реєстрацію відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

При цьому, п. 41 Порядку реєстрації передбачено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

6)документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

7)технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

8)документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

9)письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

10)договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Частиною 2 ст. 5 Закону про реєстрацію передбачено, що у разі якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 Закону про реєстрацію.

Статтями 23, 24 Закону про реєстрацію визначено перелік підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а також перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 4-5 ч. 1 ст. 18 Закону про реєстрацію порядок проведення державної реєстрації включає перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, а також прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав).

Таким чином, п. 41 Порядку реєстрації визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на новозбудоване нерухоме майно, реєстрація якого здійснюється вперше, і з огляду на закріплені у статтях9,18,24,25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»положення, порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення, останній приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Статтею 24 Закону України Про охорону культурної спадщини визначений порядок утримання та використання пам`яток культурної спадщини. Відповідно до цієї статті власник або уповноважений ним орган, користувач, зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби.

Статтею 26 Закону України Про охорону культурної спадщини визначено, що усі роботи щодо консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади обласної, міської державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Погоджень і отримання висновків для проведення відповідачами таких робіт, а саме реконструкції- пов`язаної з влаштуванням дверного пройому у віконному отворі в несучій стіні будинку, влаштування перекриття металевого до несучої стіни будинку відповідачі не отримували.

Разом з тим, з даних інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що підставою виникнення права власності є наступні документи:

1) технічний паспорт виготовлений TOB «АН Експерт» за підписом експерта Релушко А.Л. від 11.12.2018 року;

2.) висновок ТОВ «АН Експерт» експерта Релушко А.Л. за № б/н від 11.12.2018 року.

При цьому, технічний паспорт, а також висновок ТОВ «АН Експерт» експерта Релушко А.Л. за № б/н від 11.12.2018 року, на підставі яких зареєстровано право власності, не підтверджують право власності на зареєстрований об`єкт нерухомості та не дають можливості встановити підстави набуття права за відповідачем на вищевказаний об`єкт нерухомості заг. пл. 23,5 кв.м. ( АДРЕСА_1 ). Будь-яких інших дозвільних документів на таку реконструкцію суду не надано.

Так, згідно п. 1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001, технічна інвентаризація проводиться у таких випадках, зокрема, перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об`єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва; перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділення частки з об`єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об`єднання або виділення частки завершений будівництвом об`єкт приймався в експлуатацію.

Пунктом 1.4 вищевказаної Інструкції передбачено, що на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти (додатки 2-8,18), які скріплюються підписом керівника та печаткою суб`єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.

Таким чином, технічний паспорт на об`єкт нерухомості є документом, що підтверджує проведення технічної інвентаризації об`єкту та не може бути самостійною підставою виникнення права власності.

Проте у матеріалах справи відсутня узгоджена в установленому порядку проектна документація на проведення реконструкції спірного обєкта гаражу по АДРЕСА_1 та дозвіл на її здійснення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідноправомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинствасуду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити,із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

Зокрема позивач наголошує на тому, що реконструкція здійснена без необхідних дозвільних документів та з недотриманням вимог пожежних, санітарно-епідеміологічних та інших установлених державою норм і правил. Порушення цих вимог може спричинити негативні наслідки для мешканців будинку по АДРЕСА_1 .

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 здійснив реконструкцію гаражу збільшивши загальну площу з 23,2 кв.м. на 23,5 кв.м., а також здійснив функціональне призначення «гараж» змінено на «нежитлове приміщення» за відсутності дозвільних документів, згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Грецька 45» на таку реконструкцію та у порушення вимог чинного законодавства України.

Відповідачами в свою чергу не спростовано підстави позову.

Тому суд вважає, що позивачем доведено належним чином підстави позову, а саме, те, що реконструкція такого об`єкту, як гараж, функціональне призначення якого змінено на «нежитлове приміщення» є самочинним будівництвом, яке підлягає приведенню в первісний стан, тому підлягають скасуванню рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру про право власності.

Відповідно до статті 24 Закону про реєстрацію у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цьогоЗаконуподані документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 3ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті37цього Закону) проводить державнуреєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Ураховуючи, що державним реєстратором рішенням від 03.06.2019 року за індексним номером 47176015 за громадянином ОСОБА_1 на щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 1039780051101 про зміну гаражу, житлової нерухомості на нежитлове приміщення прийнято на підставі документів, які не дають змоги встановити підстави набуття речових прав, то рішення державного реєстратора КП «Юридичний департамент реєстрації» Одеської області Іскрова Олега Вікторовича про реєстрацію права власності має бути скасоване, з одночасним припиненим речових прав, зареєстрованого на об`єкт нерухомості.

Узв`язку зтим,що судомбуло встановленопротиправність рішеннядержавного реєстратората враховуючинорму ч.3ст.26ЗаконуУкраїни«Про державнуреєстрацію речовихправнанерухоме майнотаїхобтяжень»,і враховуючите,що бездержавної реєстраціїприпинення прававідповідача наквартиру такеправо бутиілюзорним,і непризведе доефективного захиступрав позивача,суд вважаєтакож вказати,що рішення судує підставоюдля припинення права власності за рішенням 47176015 від 03.06.2019 року у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме, об`єкту нерухомого майна - гаражу за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 4540 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

На підставівикладеного такеруючись ст.11,15-16,319-321,328,376,386ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.2, 4, 10-13, 43, 49, 51, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 210, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України; суд,

ВИРІШИВ:

Позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича про скасування рішення державного реєстратора, зобов`язання вчинити дії шляхом та приведення приміщення до первинного стану задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора КП «Юридичний департамент реєстрації» Одеської області Іскрова Олега Вікторовича від 03.06.2019 року за індексним номером 47176015 про реєстрацію змін до розділу щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером № 1039780051101 про зміну гаражу, житлової нерухомості на нежитлове приміщення, що є підставою для проведення державної реєстрації зміни до права власності, з одночасним припиненням речових прав на майно набуте внесеними змінами до реєстру.

Зобов`язати ОСОБА_1 привести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . у відповідність до договору купівлі-продажу за № 4311 від 03.09.2002 року, виданого Приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Могілевська Т.П.

Стягнути з ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» Іскрова Олега Вікторовича на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 2270 гривень, з кожного відповідача.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текстрішення судувиготовлено 17.10.2022 року.

Суддя

06.10.2022