Рішення № 106804504, 15.09.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6647/22

Провадження № 2/522/3756/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

15 вересня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу у спрощеному провадженні за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції Одеської області, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувася до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції Одеської області, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначив наступне.

29 серпня 2017 року близько 17-00 за адресою м.Одеса, вул. Заболотного, 26, шахрайським способом шляхом обману невстановлені особи заволоділи належним позивачу бензиновим генератором марки «Еіішах ЕХ3200», вартістю 21320 грн.

Інформація про вказаний злочин була внесена до ЄРДР за ч.1 ст.190 КК України, про що свідчить копія витягу №12017160490004440.

У вказаному кримінальному провадженні позивача було визнано потерпілим, про що свідчить копія пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого.

16 жовтня 2018 року позивач дізнався про те, що вказане кримінальне провадження було закрито та звернувся до Одеської місцевої прокуратури №4 зі зверненням щодо перевірки законності такого закриття.

19 жовтня 2018 року позивач отримав відповідь на вказане звернення №10/1-5514-17, у якому його було повідомлено про скасування постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження та було надано вказівки в порядку ст..36 КПК України.

29 листопада 2019 року позивач знов звернувся до керівника вказаної прокуратури з заявою, у якій вказував, що жодних слідчих дій не проводилось, жодних дій щодо встановлення осіб, які вчинили вказаний злочин здійснено не було, а тому просив вжити відповідних заходів.

11 грудня 2019 року позивач отримав відповідь, у якій було повідомлено про ініціювання заміни слідчого у зв`язку з неефективним розслідуванням вказаного кримінального провадження.

11 вересня 2020 року позивач та ще два заявники звернулись до керівника Одеської місцевої прокуратури з заявою, у якій повідомляли про бездіяльність слідчих щодо досудового розслідування.

23 вересня 2020 року позивач отримав лист, у якому його було повідомлено, що 13 червня 2020 року вказане кримінальне провадження було вже вдруге закрито та відповідну постанову про закриття кримінального провадження було скасовано та було надано письмові вказівки.

30 березня 2021 року позивач звернувся до Начальника СВ ВП№3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області з заявою про надання йому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

29 квітня 2021 року (через місяць після звернення позивача) йому була надана відповідь, що вказане клопотання було задоволено, однак про дату та час ознайомлення позивача убуде повідомлено додатково дізнавачем.

15 червня 2021 року позивач звернувся до Начальника СВ ВП№3 ОРУП №1 ГУНП Одеської області з заявою про повідомлення позивача де знаходиться вказане провадження, хто у ньому призначений дізнавачем, на якому етапі знаходиться провадження, повторно просив надати матеріали для ознайомлення.

12 липня 2021 року (через місяць після звернення позивача) позивачу була надана відповідь, у якій його повідомлялось про можливість ознайомитись з матеріалами провадження 16 липня 2021 року о 10-00 .

13 липня 2021 року прокурор Суворовської окружної прокуратури м.Одеса Одеської області звернувся до Суворовського районного суду міста Одеси з клопотанням про закриття вказаного кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

30 вересня 2021 року вказаним судом вказане клопотання було залишено без задоволення.

Через тривалі стресові ситуації позивач захворів на псоріаз, про що 26 травня 2022 року КНП «МКЛ № 1» ОМР йому була надана відповідна довідка.

22 листопада 2018 року позивачу було зроблено КТ обстеження, яким було встановлено захворювання хребта.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2022 року провадження по справі відкрито.

05 серпня 2022 року від Одеської обласної прокуратури до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Одеська обласна прокуратура позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

10 серпня 2022 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

15 серпня 2022 року від Головного управління національної поліції Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

24 серпня 2022 року від Державної казначейської служби України до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

08 вересня 2022 року від Одеської обласної прокуратури до суду надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання призначене на 14 вересня 2022 року з`явився позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , представник відповідача (Одеської обласної прокуратури) Афанасьєва І.Г. та представник відповідача (ГУНП) Алексєєнко Р.І.

Під час судового засідання представник позивача зазначив, що проводити експертизу про встановлення розміру заподіяної моральної шкоди не будуть, так як у позивача відсутні на це кошти. На позові наполягали.

Представники відповідачів просили суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини справи.

29.08.2017 до чергової частини СВ Суворовського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить вжити заходи до невстановленої особи, яка 29.08.2017 близько 17:00 годин, знаходячись за адресою: м. Одеса, вул. Заболотного, 26, шахрайським шляхом заволоділа бензиновим генератором марки "Еlimax ЕХ3200" на суму 21320 гривень.

Інформація про вказаний злочин була внесена до ЄРДР за ч.1 ст.190 КК України, про що свідчить копія витягу №12017160490004440.

У вказаному кримінальному провадженні позивача було визнано потерпілим.

Під час досудового розслідування слідчими 26.09.2017, 13.06.2020 року приймались рішення про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України ,які процесуальними керівниками скасовувались 22.10.2018, 16.09.2020 року та надавались вказівки у порядку ст. 36 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій.

13.07.2021 року до Суворовського районного суду м. Одеси скеровано клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 30.09.2021 року за №523/12821/21 клопотання залишено без задоволення.

Станом на час розгляду справи досудове розслідування кримінального провадження № 1201716049004440 від 30.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України триває.

Суд зазначає, що з моменту внесення інформації про злочин до ЄРДР (2017 р.) та до подачі заяви до прокуратури від 29.11.2019 року про бездіяльність слідчого, позивач не звертався до слідчого з будь-якими заявами та клопотаннями, які могли призвести до ефективного розслідування його справи. Так, відповідно до КПК України потерпілий має право подавати докази, надавати пояснення, оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст.1174 ЦК.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за стст.1166, 1167, 1174 ЦК доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване ст.24 КПК, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.

Статтею 303 КПК встановлено право оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

За правилом ч.2 ст.307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.

Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

При цьому наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). (Постанова Верховного Суду України по справі № 686/24223/17, від 22 грудня 2020)

Як вбачається з матеріалів справи, факт незаконності дій (в даному випадку бездіяльності) органами поліції та прокуратури в судовому порядку не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів, що в силу вимог ст.81 ЦПК є процесуальним обов`язком позивача.

Посилання позивача що перебування у стані стресу, за наслідком якого виникло захворювання на псоріаз, а також захворювання хребту виникло саме внаслідок дій або бездіяльності відповідачів жодним чином не підтверджено.

Установивши, що позивач не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому шкоди працівниками прокуратури та поліції, причинний зв`язок між діями працівників прокуратури та поліції та настанням тих негативних наслідків, про які він вказує, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про відшкодування шкоди у зв`язку з його недоведеністю.

Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції Одеської області, Державної казначейської служби про відшкодування моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, згідно ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному повний текст рішення виготовлено 18.10.2022 року.

Суддя А.В. Науменко

15.09.22