Ухвала суду № 106802587, 14.10.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7690/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2022 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030000511 від 05.05.2022, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Первомайськ, Первомайський район, Харківський район, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з професійною-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого вироком Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030000511 від 05.05.2022, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор у судовому засіданні подав клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого, в обґрунтування якого посилається на те, що на даний час заявлені ризики, у зв`язку з якими на відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не зменшилися, а строк тримання його під вартою закінчується, відтак є необхідність у продовженні обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Необхідність у продовженні строку тримання під вартою викликана метою забезпечення виконання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , на даний час не відпали, продовжують існувати, не зменшилися, а тому виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Захисник просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зауваживши, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є безпідставними, а нові ризики не зазначено, відтак, просить застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив застосувати відносно нього альтернативний запобіжний захід.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом, ухвалою Ужгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від 30.06.2022, постановленою у підготовчому судовому засіданні в рамках даного кримінального провадження, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк дії ухвали закінчується 28.08.2022, включно. Тримання під вартою ОСОБА_4 постановлено здійснювати в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)». Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99240 грн. У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, постановлено покласти відповідні обов`язки та строк дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого, у разі внесення застави визначено до 28.08.2022, включно.

Ухвалою судувід 22.08.2022постановлено призначитидане кримінальнепровадження до судового розгляду та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99240 грн., до двох місяців, а саме, до 20.10.2022, включно.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме: можливість переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, на даний час не відпали і продовжують існувати, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Суд бередо увагивагомість наявнихдоказів провчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,тяжкість покарання,що загрожуєйому вразі визнаннявинуватим увказаному кримінальномуправопорушенні,його вікта станздоров`я,міцність соціальнихзв`язків обвинуваченого, який неодружений та утриманців не має, відсутність у нього постійного місця роботи та джерела доходу, майновий стан обвинуваченого, наявність судимостей у обвинуваченого, який зокрема раніше судимий вироком Київського районного суду м. Харкова від 13.07.2021 (справа № 953/5170/21) за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, тобто у даному кримінальному провадженні йому інкримінується новий злочин, вчинений під час іспитового строку.

Вказані обставини, на думку суду, переконливо свідчать, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, яких ще не було допитано у судовому засіданні, вчинити інше кримінального правопорушення, такі ризики не зменшилися і виправдовують подальше його тримання під вартою, а тому, застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків та не зможе запобігти спробам вчинити вказані дії.

Таким чином, з урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 злочину, даних про особу обвинуваченого, його існуючих соціальних зв`язків, суд дійшов до висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не дасть змогу дослідити всі обставини кримінального правопорушення у встановлені законом строки, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає до задоволення та запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують та посилання сторони захисту щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами провадження.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Керуючись ст. ст. 27, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, до двох місяців, а саме, до 12 грудня 2022 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)».

Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 18 жовтня 2022 року о 15 год. 50 хв.

Головуюча ОСОБА_1