Ухвала суду № 106801374, 18.10.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9418/22

2/357/3034/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18.10.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам процесуального закону.

За приписами п.8, п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Втім, позовна заява таких відомостей не містить (передбачені п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України відомості не конкретизовані).

Згідно з правилами ч.2, ч.3, ч.4, ч.5 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленим чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №810/719/18, копія документу є належним доказом лише у разі її належного засвідчення. Недотримання цього припису є правовою підставою для скасування рішення суду.

Проте, приєднані до позовної заяви електронні копії письмових доказів у встановленому законом порядку не засвідчені.

Відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч.1 ст. 28 ЦПК України позови, зокрема, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позовні вимоги пред`явлено до відповідачів - юридичних осіб, місцезнаходженням яких є м.Київ.

Як убачається із приєднаних до позовної заяви копії біометричного паспорту позивача, він є уродженцем м. Дніпропетровськ, а картку платника податків йому видано у м. Києві.

При цьому, на підтвердження реєстрації у м.Біла Церква позивачем не надано суду ані відповідного витягу із Єдиного демографічного реєстру, ані витягу з реєстру Білоцерківської територіальної громади, що унеможливлює перевірку дотримання ним правил підсудності.

Крім того, суд роз`яснює позивачу наступні приписи процесуального закону.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. А згідно з правилами ч.4 ст.83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У позовній вимозі №2 позивач просить поновити його на роботі на посаді виконуючого обов`язки директора державного підприємства Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів та стягнути з відповідача (не зазначаючи з якого саме) середній заробіток за час вимушеного прогулу по дату постановлення рішення по справі.

У позовні вимозі №3 позивач просить стягнути з державного підприємства Державний науково-контрольний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 вересня 2022 року по день фактичного поновлення на роботі, розрахований згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.

Тобто, позовна вимога №3 фактично дублює позовну вимогу №2 у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але з тією різницею, що у першому випадку позивач просить стягнути заробіток по дату постановлення рішення по справі (можна завчасно передбачити), а у другому по день фактичного поновлення на роботі (передбачити завчасно неможливо), що по своїй правовій природі є різними матеріально-правовими вимогами, оскільки день постановлення рішення судом може не співпадати з датою його виконання - фактичного поновлення на роботі. Від обраного позивачем способу захисту права залежить і спосіб захисту права, який буде застосований судом.

При цьому, позивач не наводить ані ціни позову на дату його подання суду, ані розрахунку суми позову та не приєднує до матеріалів довідку про розмір його заробітної плати, що у випадку задоволення позовних вимог позбавляє суд можливості перевірити його вірогідний розрахунок або зробити розрахунок сум, що підлягають стягненню.

Одночасно позивач не повідомляє про те, що даний доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, не наводить таких причини, і не надає докази, які підтверджують, що він здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

За правилами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу необхідно усунути вищенаведені недоліки та суперечності позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів про визнання протиправним, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяВ. П. Цукуров