Вирок № 106801047, 18.10.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19367/21

Провадження № 1-кп/344/699/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представників потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисника ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_11 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 02 жовтня 2021 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_12 перебували поруч із пивбаром «Живе пиво», що знаходиться по вул. Набережна ім. В. Стефаника, 20 в м.Івано-Франківськ, де спілкувалися між собою.

Надалі із пивбару «Живе пиво» на вулицю вийшов ОСОБА_7 та, підійшовши до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , почав спілкуватися із останніми.

Під час спілкування ОСОБА_7 зробив зауваження ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з приводу того, що в останніх раніше виник конфлікт із відвідувачем бару. Надалі між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт.

В цей час ОСОБА_11 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, заступився за ОСОБА_12 , в результаті чого між ним та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт. Надалі у ОСОБА_11 , який перебував під впливом негативних емоцій, які виникли в результаті словесного конфлікту із ОСОБА_7 , виник неправомірний умисел на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

З метою реалізації свого неправомірного умислу ОСОБА_11 зайшов у приміщення пивбару «Живе пиво», де із-за барної стійки взяв кухонний ніж, після чого направився із приміщення пивбару на вулицю, де знаходився ОСОБА_7 .

Надалі ОСОБА_11 , перебуваючи поруч із входом у приміщення пивного бару « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться в АДРЕСА_2 , продовжив словесний конфлікт із ОСОБА_7 . Під час вказаного конфлікту ОСОБА_11 , тримаючи в руці ніж, з метою реалізації свого неправомірного умислу, замахнувся лівою рукою, в якій тримав ніж, у сторону правої ноги ОСОБА_7 , однак останній зумів ухилитися. Реагуючи на неправомірні дії ОСОБА_11 , ОСОБА_7 наніс один удар кулаком лівої руки в обличчя ОСОБА_11 , після чого розвернувся спиною до останнього та направився у сторону стола, який знаходився біля пивного бару «Живе пиво».

В цей час ОСОБА_11 , знаходячись за спиною у ОСОБА_7 , продовжуючи свої неправомірні дії, діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків для здоров`я потерпілого, утримуючи в лівій руці кухонний ніж, наніс один цілеспрямований удар указаним ножем у життєво важливу ділянку тіла ОСОБА_7 - у грудну клітку зліва.

В результаті умисних неправомірних дій ОСОБА_11 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно проникаючу колото-різану рану на задній поверхні грудної клітки зліва з підшкірною емфіземою, ушкодженням пристінкової плеври, лівої легені (наскрізне поранення 6-сегменту та поміждолевій борозні та 3-сегменту), гемопневмотораксом (в плевральній порожнині біля 1 л. крові та згортків, повітря), яка ускладнилася тяжким геморагічним шоком, що викликало необхідність проведення операції «Лівосторонньої торакотомії, Дренування плевральної порожнини», яка утворилась від дії плоского колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, про що свідчить форма пошкодження, рівні краї, відокремлення волокон в нитках на одному рівні, переважання глибини ранового каналу над довжиною, може відповідати терміну вказаному в постанові та згідно висновку експерта відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечні для життя в момент заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого кримінального правопорушення відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Так, ОСОБА_11 суду показав, що разом із ОСОБА_12 знаходилися в пивбарі «Живе пиво» по АДРЕСА_2 , де вживали алкоголь. Вжили за вечір приблизно 1 л чачі на 3 осіб. Прийшов ОСОБА_13 , з яким знайомі з молодшого шкільного віку, вийшли втрьох на вулицю. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 почали сваритися. Тоді також вліз у конфлікт, сказав ОСОБА_7 , щоб тай не ліз до ОСОБА_12 , бо полякає його ножем. Тоді повернувся у пивбар, пішов за барну стійку, взяв ніж за прилавком (знав, де ніж лежить, бо раніше у цьому барі працював). Повернувся на вулицю і продовжив конфліктувати, замахнувся ножем у ногу ОСОБА_7 , але не попав. Тоді ОСОБА_7 наніс йому удар кулаком в обличчя і розвернувся до нього спиною. Знаходячись за спиною потерпілого, тримаючи у лівій руці ніж, вдарив ножем останнього у грудну клітку зліва. Розумів, що там знаходяться життєво важливі органи. Побачив, що зробив, розхвилювався, розплакався, не міг контролювати емоцій, бо знаходився у стані алкогольного сп`яніння, віддав комусь ніж, сказав знайомим подивитися, як ОСОБА_7 і викликати швидку, бо було дуже багато крові, а сам побіг додому. Взяв з дому 3000 грн і побіг назад до пивбару, щоб дати гроші на ліки, але там вже була швидка допомога і ОСОБА_7 госпіталізували в ОКЛ. Подзвонив своїй дівчині і втрьох з ОСОБА_12 поїхали в лікарню, зясували, що потерпілого оперують, а за деякий час приїхали в ОКЛ працівники поліції і його арештували. У вчиненому щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого, не відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, оскільки може відшкодувати 3000 доларів США, а потерпілий відмовляється від часткового відшкодування, наполягає на повному відшкодуванні. Зазначив також, що працює неофіційно кур`єром та середній щомісячний дохід становить 10 тис грн. Цивільний позов визнав частково, а саме про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди на суму 9187 грн 98 коп, моральної шкоди на суму 50 000 грн, розмір заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності в сумі 25 500 грн - не визнав. Просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду кримінального провадження. 11.04.2022 потерпілим ОСОБА_7 подано письмову заяву про проведення розгляду кримінального провадження за його відсутності, зазначивши, що ним подано цивільний позов, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити (а.с. 106).

Представник потерпілого ОСОБА_14 у судовому засіданні просив цивільний позов про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди задовольнити в повному обсязі. Щодо призначення покарання обвинуваченому з урахуванням думки потерпілого просив призначити максимальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України, у виді позбавлення волі на строк 7 років.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного, зокрема його молодий вік, те, що обвинувачений за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, неодружений; обвинувачений на обліку лікарів нарколога та психіатра КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» та КНП «ПНЦ ІФ ОР» не перебуває, 03.10.2021 під час медичного огляду виявлено вживання декількох наркотичних речовин (амфетаміу, канабіноїдів); щире каяття, намір відшкодувати завдані збитки потерпілому як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд зауважує, що з обвинувального акта та з показів, наданих обвинуваченим у судовому засіданні вбачається, що вказане кримінальне правопорушення він вчинив, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. В той же час, стороною обвинувачення не інкримінується ОСОБА_11 обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_11 проживає з матір`ю та вітчимом, з середньою освітою, офіційно не працює. До адміністративної відповідальності не притягувався. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, високий рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а також середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_11 без позбавлення або обмеження його волі може становити небезпеку для суспільства (а.с. 69-70).

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини кримінального провадження, зокрема молодий вік обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, те, що він раніше не судимий, його щире каяття та вибачення перед потерпілим, намір відшкодувати шкоду потерпілому, однак нездійснення навіть часткового відшкодування упродовж понад одного року з дня вчинення злочину, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, позицію представника потерпілого, що з урахуванням думки потерпілого просив врахувати відсутність навіть часткового відшкодування заподіяної шкоди, а також спосіб життя обвинуваченого та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, позицію обвинуваченого, який просив суворо його не карати, позицію захисника обвинуваченого, що просив врахувати дані, що характеризують особу обвинуваченого та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки та на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, враховуючи також досудову доповідь про не можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_11 без ізоляції від суспільства, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та за необхідне призначити покарання обвинуваченому в межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди на суму 32 000 грн 00 коп, моральної шкоди на суму 200 000 грн, розміру заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності в сумі 25 500 грн, та процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 20 000 грн.

Вирішуючи заявлений цивільний позов у даному кримінальному провадженні, суд керується наступним.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілим витрачено на лікування 9187 грн 98 коп, що підтверджується доказами та повністю визнано обвинуваченим, а тому суд вважає за необхідне позов в цій частині задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого у користь потерпілого 9187 грн 98 коп на відшкодування майнової шкоди.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_7 у частині відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Суд вважає, що вчиненим кримінальним правопорушенням спричинено потерпілому ОСОБА_7 моральну шкоду внаслідок одержаного тяжкого тілесного ушкодження з подальшим проведенням хірургічного втручання, а тому потерпілий переніс як фізичний біль, так і психологічні страждання через погіршення стану здоров`я, порушення внаслідок травми звичного способу життя; порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, упродовж тривалого часу перебування на реабілітації; внаслідок пережитих травм у потерпілого в значній мірі погіршився стан здоров`я, весь час відчуває біль та фізичні страждання, стала занижена самооцінка його як особистості. Тому, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань потерпілого, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, матеріальний стан обвинуваченого та потерпілого, зважаючи на позицію обвинуваченого, що визнав факт спричинення потерпілому моральної шкоди та вважав за можливе відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн, суд вважає, що з урахуванням вимог доцільності та розумності позов потерпілого слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_11 на користь потерпілого ОСОБА_7 130 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стосовно вимоги про відшкодування розміру заробітку, втраченого внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у сумі 25 500 грн, суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

Як вбачається із змісту цивільного позову, ОСОБА_7 в момент завдання йому шкоди не працював, а тому вважає, що розмір заробітку, втраченого ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності становить 25 000 грн.

Будь-якого розрахунку вказаної суми суду не надало, а тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити за недоведеністю.

Витрати на правову допомогу не є матеріальної шкодою, заподіяною кримінальним правопорушенням, а належать до процесуальних витрат згідно ст.120 КПК України.

Відповідно до ст.ст.118, 120, ч.1 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого також документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу, що відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №28 від 30.12.2021 становлять 20 000 грн.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_11 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання - позбавлення волі на строк п`ять років.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахувати з часу фактичного затримання останнього для відбуття покарання. Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_11 строк попереднього ув`язнення з 03.10.2021 до 06.12.2021 у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_11 у виді застави - до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 71370 грн, що внесена 06.12.2021 за ОСОБА_11 - повернути заставодавцю.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , 9187 грн 98 коп (дев`ять тисяч сто вісімдесят сім гривень дев`яносто вісім копійок) на відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди; 130 000 грн (сто тридцять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди. В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , 20 000 грн (двадцять тисяч гривень) процесуальних витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_11 в дохід держави із зарахуванням на рахунок UA368999980313040115000009612, отримувач: ГУК в Івано-Франківській обл. /ТГ м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 37951998, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 6933 гривень 31 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз: №СЕ-19/109-21/11478-Д від 03.11.2021, №СЕ-19/109-21/11433-КТ від 25.11.2021 та №СЕ-19/109-21/11490-БД від 25.11.2021 року.

Арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Івано-Франківського міського суду від 05.10.2021 на майно - до вступу вироку в законну силу залишити без змін, після набрання вироком законної сили скасувати.

Речові докази: згідно постанов від 03.10.2021 одяг і взяття потерпілого повернути потерпілому ОСОБА_7 , одяг ОСОБА_11 повернути останньому, оптичні носії згідно постанов від 11.10.2021 та 27.10.2021 зберігати при матеріалах сторони обвинувачення, сервер повернути законному володільцю; інші речові докази знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя ОСОБА_15