Рішення № 106800060, 05.10.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022 Справа № 914/1510/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія Східно Європейський енергетичний Союз, с. Модричі Дрогобицького району Львівської області

до відповідача: Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області, смт. Поморяни Золочівського району Львівської області

про стягнення заборгованості в розмірі 198 668,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: Нагорняк І.М. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1149224 від 06.07.2022 р.; Луців О.М. адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 000385 від 19.05.2016 р.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія Східно Європейський енергетичний Союз до відповідача: Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про стягнення заборгованості в розмірі 198 668,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 17.08.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2022 року розгляд справи по суті призначено на 14.09.2022 р.

13.09.2022 р. відповідачем подано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву за вх. № 18986/22.

Аналогічний відзив на позовну заяву направлено відповідачем на адресу суду, який зареєстрований відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 18986/22 від 13.09.2022 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2022 р. розгляд справи по суті призначено на 05.10.2022 р.

04.10.2022 р. представником позивача подано на адресу суду відповідь на відзив з додатками за вх. № 20481/22.

05.10.2022 р. р. представники позивача в судове засідання з розгляду справи по суті з`явилися, позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив за вх. № 20481/22 від 04.10.2022 р. та поясненнях, наданих в судових засіданнях. Просили позов задоволити повністю, судові витрати покласти на відповідача. Зазначили, що заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в т. ч. на правову допомогу, буде подано у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

05.10.2022 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2022 р. відповідачем подано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву за вх. № 18986/22.

Аналогічний відзив на позовну заяву направлено відповідачем на адресу суду, який зареєстрований відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 18986/22 від 13.09.2022 р.

А отже, відповідач обізнаний про розгляд справи № 914/1510/22 в Господарському суді Львівської області.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст. 81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими учасники справи обґрунтовують свої позовні вимоги та заперечення позовних вимог і які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/1510/22.

В судовому засіданні 05.10.2022 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія Східно Європейський енергетичний Союз та Поморянською селищною радою було укладено договір № 1 про закупівлю робіт за державні кошти від 23.07.2020 року (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1. Розділу І Договору, Підрядник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі на свій ризик за завданням Замовника виконати роботи зазначені в цьому Договорі, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи: Роботи з капітального ремонту на об`єкті «Реконструкція вуличного освітлення в с.м.т. Поморяни Золочівському районі Львівської області, код за ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція». Ціна договору становила 295 000,00 грн. Позивач зазначає, що ним виконано роботи належним чином та в повному обсязі. 24 грудня 2020 року Поморянська селищна рада здійснила на користь позивача часткову оплату у розмірі 96 331,88 грн. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 198 668,12 грн. згідно Акту № 2 приймання виконання будівельних робіт за березень 2021 року від 15.03.2021р. та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 р. від 15.03.2021 р. на суму 198 668,12 грн. Позивач зазначає, що 29.06.2022р., надаючи відповідь на адвокатський запит про надання Інформації про надходження бюджетного фінансування, Поморянська селищна рада Золочівського району Львівської області зазначила, що на виконання інвестиційних проектів у 2020 році за рахунок субвенції з інших бюджетів, рішенням сесії Поморянської селищної ради № 539 від 08.05.2020 року внесено зміни в бюджетні призначення на загальну суму 567 816,00 грн. на виконання робіт з капітального ремонту на об`єкті «Реконструкція вуличного освітлення в с.м.т. Поморяни Золочівському районі Львівської області, код за ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція» у 2020р. 29.12.2020р. Поморянська селищна рада отримала 96 331,88 грн. бюджетних призначень на фінансування закупівлі робіт по вказаному об`єкту. Упродовж 2021-2022 р. Поморянська селищна рада не отримала бюджетних призначень на фінансування закупівлі роботи з капітального ремонту на вказаному об`єкті. Разом з тим, позивач зазначає, що ознайомившись із звітом про виконання бюджету Поморянської селищної територіальної громади за 1 півріччя 2021 р. та звітом про виконання бюджету Поморянської селищної територіальної громади за 9 місяців 2021 року, та в розділі «доходи, спеціальний фонд» за кодом бюджетної класифікації 41053400 субвенція з місцевого бюджету на виконання Інвестиційних проектів було надходження в сумі 398536,00 грн. Крім цього, за кодом бюджетної класифікації 41053900 Інші субвенції з місцевого бюджету було надходження в сумі 190 000,00 грн. Крім цього, позивач зазначає, що аналізуючи розділ видатки звіту про виконання бюджету Поморянської селищної територіальної громади за 9 місяців 2021 року, за кодами бюджетної класифікації 0117368- виконання Інвестиційних проектів за рахунок субвенцій з інших бюджетів, касові видатки становить 398 536,00 грн. за кодом бюджетної класифікації 0617368 - виконання інвестиційних проектів за рахунок субвенцій з Інших бюджетів залишок асигнувань становить 212 635,00 грн., а за кодом 3719770 Інші субвенції з місцевого бюджету залишок становить 84 088,00 грн. Таким чином, позивач вважає, що станом на 2021 рік надходжень з бюджету у відповідача було достатньо для покриття заборгованості перед ним за виконані роботи з реконструкції освітлення в с.м.т. Поморяни. Однак всупереч взятих на себе зобов`язань, при тому, що жодних претензій щодо виконаних робіт (в т.ч. по якості) із сторони відповідача до позивача, не було, відповідач грошові кошти позивачу не сплатив. Також позивач зазначає, що 06.09.2021 року, рекомендованим листом, відповідачу було надіслано претензію з вимогою сплатити існуючий борг, однак, відповідач відповіді на претензію не надав, борг станом на дату подання даної позовної заяви не сплатив. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 198 668,12 грн. основної заборгованості та судові витрати покласти на відповідача, зокрема, витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача та у поданій позовній заяві за вх. № 1651 від 11.07.2022 р. позивач зазначає, що вартість професійної правничої допомоги становить 20 000,00 грн.

Позиція відповідача.

У поданому на адресу суду відзиві на позовну заяву за вх. № 18986/22 від 13.09.2022 р., відповідач зазначає про те, що вимоги позивача, які викладені в позовній заяві відповідачем не визнаються частково з наступних підстав. Відповідно до договору про закупівлі робіт за державні кошти №1 від 23 липня 2020р., позивач зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту на об`єкті «Реконструкція вуличного освітлення в смт. Поморяни, Золочівського району, Львівської області», а Поморянська селищна рада зобов`язалась оплатити такі роботи відповідно до розділу 4 договору про закупівлі робіт за державні кошти №1 від 23 липня 2020р. 24 грудня 2020р. Поморянська селишна рада провела часткову оплату в сумі 96 331,88 грн., згідно акту прийому виконаних робіт №1 від 24.12.2020р. за виконані роботи по договору. 30.12.2020р. роботи по договору про закупівлі робіт за державні кошти №1 від 23 липня 2020р. були виконані в повному обсязі, однак на момент виконання договору Казначейські рахунки були закриті. Зважаючи на закриття казначейських рахунків, Поморянська селищна рада не могла виконати свої зобов`язання по даному договору, а саме провести оплату по акту №2 за березень 2021р. в сумі 198668,12 грн. Згідно п. 4.4. розділу 4 договору про закупівлі робіт за державні кошти №1 від 23 липня 2020р., Поморянська селищна рада зобов`язується оплатити виконані позивачу роботи, згідно бюджетних асигнувань за умови належного фінансування. У випадку відсутності на момент завершення виконаних робіт (надання послуг) відповідного бюджетного асигнування, строки для оплати Виконавцю виконаних робіт починають свій перебіг з моменту появлення такого асигнування на відповідний об`єкт (об`єкт, що є безпосереднім предметом цього договору). Відповідач зазначає, що з моменту виконання договору і по даний час Поморянська селищна рада не отримувала бюджетних призначень на закупівлю роботи з капітального ремонту об`єкту «Реконструкція вуличного освітлення в с.м.т. Поморяни, вул. Загребеля, Золочівського району, Львівської області».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд оригіналів документів, суд встановив наступне.

23 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія Східно Європейський енергетичний Союз (за договором виконавець, позивач у справі) та Поморянською селищною радою (за договором Замовник, відповідач у справі) було укладено договір № 1 про закупівлю робіт за державні кошти (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Розділу І Договору, Підрядник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому Договорі, на свій ризик, за завданням Замовника виконати роботи, зазначені в цьому Договорі, а Замовник - прийняти та оплатити такі роботи: Роботи з капітального ремонту на об`єкті «Реконструкція вуличного освітлення в с.м.т. Поморяни Золочівському районі Львівської області, код за ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція».

Розділом V Договору передбачено, що термін виконання робіт, визначених у пп.1.1. цього Договору до 01.12.2020 року. Робота вважається виконаною після підписання Акту приймання виконання робіт Замовником (п.5.1. Договору). Місце виконання робіт: Львівська область, Золочівський район с.м.т. Поморяни, вул. Загребелля.

Пунктом 10.1. Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020 року, але у всякому разі - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Так, 15 березня 2021 року Сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1 від 23 липня 2020 року, згідно з пунктом 2 Сторони визначили наступне: «Керуючись пунктом 10.1. Договору, пунктом 4 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» враховуючи, що роботи по договору були виконані в повному обсязі 30.12.2020 р., а казначейські рахунки на момент вводу в експлуатацію вже на той час були закриті, викласти п. 3.1. в наступній редакції « 3.1. Ціна цього Договору становить 295 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% -49166,66 грн.з них: у 2020 році - 96 331, 88 грн., у 2021 році -198 668, 12 грн. коп. (у т.ч. ПДВ 20% - 33 111, 35 грн.)

Додатковою угодою № 01 від 15 березня 2021 року до Договору № 1 від 23.07.2020р., Сторони уклали цю додаткову угоду про зміни до договору, де п. 3.1. викласти в наступній редакції: 1. У зв`язку з тим, що роботи по Договору були виконані в повному обсязі 30.12.2020р., а Казначейські рахунки на момент вводу в експлуатацію вже на той час були закриті, зменшити суму договору у 2020 році на суму 96 331,88 грн. 2. Оплатити неоплачену суму по Договору 198 668,12 грн. у 2021 році згідно з ст. 10.1. Договору. 3. Ціна Договору становить 295 000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 49 166,66 грн., з них: у 2020 р. - 96 331,88 грн., а у 2021 році -198 668,12 грн.

Відповідно до розділу IV Договору, розрахунок здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів з дня надходження відповідного бюджетного фінансування на підставі підписаних Актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (п.4.1. Договору). У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 7 банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п.4.2. Договору).

Згідно п.4.4. Договору, Замовник зобов`язується оплатити виконані роботи згідно бюджетних асигнувань за умови належного фінансування.

Відповідно до п. 4.5. Договору, Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником за виконані роботи після підписання Сторонами Акта приймання виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт, які складаються і підписуються Виконавцем та передаються Замовнику до 20 числа звітного місяця. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Позивачем, на виконання умов укладеного договору про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 23.07.2020 року та укладених до нього додаткових угод, було виконано роботи, що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 15.03.2021р. на суму 198 668,12 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на суму 198 668,12 грн.

Вказаний акт приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, долучені позивачем до матеріалів справи, підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб без жодних застережень і претензій.

24 грудня 2020 року Поморянська селищна рада здійснила на користь ТзОВ Науково-промислова компанія Східно Європейський енергетичний Союз часткову оплату у розмірі 96 331,88 грн., призначення платежу: 0117368; 3142; оплата за реконстр. вуличного освітлення в смт. Поморяни; договір № 1 від 23.07.2020р., акт прийм. викон. роб. №1 від 23.12.2020р. без ПДВ.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 198 668,12 грн. згідно Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 15.03.2021р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на суму 198 668,12 грн.

Відповідно до пп. 6.1.1. та пп. 6.4.1. Договору, Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, а Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Однак, всупереч умовам укладеного Договору та додаткових угод та взятих на себе зобов`язань, відповідач, станом на дату подання позову, не здійснив повний розрахунок за Договором на суму 198 668,12 грн., а саме за Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 15.03.2021р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року, не задоволив претензійні вимоги позивача щодо оплати основної суми заборгованості, що і слугувало підставою звернення позивача до суду.

Оцінка суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 23.07.2020 р., додаткова угода № 1 від 15.03.2021 р. та додаткова угода № 01 від 15.03.2021 р.

Поморянська селищна рада провела часткову оплату в сумі 96 331,88 грн. згідно акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 24.12.2020 р. за виконані роботи за договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 23.07.2020 р. та укладеними до нього угодами, підтверджується наявним у матеріалах справи Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року від 15.03.2021р. на суму 198 668,12 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на суму 198 668,12 грн.

Відповідач порушив свої зобов`язання за укладеним Договором та додатковими угодами, а саме - оплату за виконані роботи в повному розмірі не провів, внаслідок чого, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 198 668,12 грн.

У зв`язку із несплатою в повному розмірі за виконані роботи, позивач звернувся до відповідача із претензією 06.09.2021 року з проханням провести розрахунок за виконані роботи. Проте відповідач борг не сплатив на час ухвалення судом рішення у справі.

Таким чином, відповідач порушив свої зобов`язання, повної оплати заборгованості згідно укладеного Договору та додаткових угод до нього, не провів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання відповідачем, що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 198 668,12 грн.

Станом на момент прийняття рішення у справі, у матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б спростували позовні вимоги або свідчили про добровільне погашення відповідачем боргу в сумі 198 668,12 грн., доказів протилежного суду не надано.

У суду відсутні докази про те, що договір про закупівлю робіт за державні кошти № 1 від 23.07.2020 р. визнавався судом недійсним чи неукладеним.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, визнається порушенням бюджетного законодавства.

Отже, законом передбачено, що погашення зобов`язання за рахунок бюджету здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань за наявності відповідного бюджетного призначення, наданого розпорядником бюджетних коштів. У разі, якщо зобов`язання взято без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), бюджетна заборгованість не утворюється.

Однак Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).

Спеціальні норми вказаного Кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами (у тому числі, за участю органу державної влади або органу місцевого самоврядування) при укладенні господарських договорів та їх виконанні.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В свою чергу, бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджено на виконання частини 7 статті 48 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732, також визначає, що бюджетним фінансовим зобов`язанням є зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - бюджетна кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством; зобов`язанням є будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет, в частині перевищення повноважень.

Таким чином, чинне законодавство розрізняє поняття бюджетне зобов`язання та господарське зобов`язання, які відповідач безпідставно ототожнює.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідні правові позиції узгоджуються із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях ЄСПЛ у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 року, у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 року (пункт 40 рішення) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не є виправданням за бездіяльність, а тому ним зроблений висновок, що такий випадок є порушення пункту 1 Першого протоколу.

Вказана правова позиція сформована, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 908/3326/19; від 05.06.2018 р. у справі № 903/133/15; від 14.06.2018 р. у справі № 908/1361/17; від 14.08.2019 р. у справі № 917/1734/17 та кореспондується з висновком Верховного Суду у справі № 916/1345/18 від 07.11.2019 р.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Отже відповідач не спростував належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами доводів позовної заяви, не надав суду доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 198 668,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами, не спростовані відповідачем і таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 198 668,12 грн.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 980,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 903 від 24.06.2022 р.

Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в розмірі 2 980,02 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області (80760, Львівська область, Золочівський район, с.м.т. Поморяни, вул. Січових Стрільців, 25; код ЄДРПОУ №04373867) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-промислова компанія Східно Європейський енергетичний Союз (82186, Львівська область, Дрогобицький район, с. Модричі, вул. Шкільна, буд. 53; код ЄДРПОУ № 20827500) 198 668,12 грн. основної заборгованості та 2 980,02 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 17.10.2022 р.

Суддя Долінська О.З.