Рішення № 106798724, 17.10.2022, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ."

про стягнення 104708,04 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 94980,72 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, 6609,62 грн. пені, 1907,67 грн. інфляційних втрат, 1210,03 грн. трьох процентів річних. Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2020 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір № 177/078/000609 добровільного страхування наземного транспорту, за яким забезпечено транспортний засіб марки Hyundai, державний номер НОМЕР_1 .

10.04.2020 у м. Києві на б-р Дружби Народів відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки Ford, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортним засобом марки Hyundai, державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , транспортним засобом марки Skoda, державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_4 , транспортним засобом марки Hyundai, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , у зв`язку з чим останньому транспортному засобу завдано пошкоджень.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2020 у справі № 757/17085/20-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

13.04.2020 страхувальник звернувся до позивача з заявою-повідомленням (автокаско) про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором від 23.03.2020 № 177/078/000609, та на виплату страхового відшкодування.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Hyundai, державний номер НОМЕР_1 , визначено на підставі рахунку на оплату по замовленню від 13.04.2020 № 3547 на суму 95980,72 грн., виставленого СПД ФО Копицею К.О .

На підставі даних документів позивач визначив розмір страхового відшкодування в розмірі 95980,72 грн. відповідно до страхового акту від 13.05.2020 № КАСКО/177/000/20/0031.

Дана сума страхового відшкодування в загальному розмірі 95980,72 грн. сплачена позивачем у розмірі 82278,22 грн. на рахунок ФОП Копиці К.О., що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2020 № 10935, та зарахована 13.05.2020 у розмірі 13702,50 грн. в якості взаєморозрахунків із страхувальником за договором від 23.03.2020 № 177/078/000609.

Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № АО000656843, який станом на дату ДТП 10.04.2020 був діючим. Розмір франшизи за полісом становить 1000 грн.

У зв`язку з цим, позивач звертався до відповідача із претензією (заявою) про виплату страхового відшкодування від 23.03.2021 № 5462/17, яка отримана останнім 30.03.2021 (рекомендоване повідомлення № 0421108387977), однак відповіді або грошових коштів не отримав.

За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.

Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов`язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу № АО000656843 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.

Приймаючи до уваги вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Hyundai, державний номер НОМЕР_1 , згідно з рахунком на оплату по замовленню від 13.04.2020 № 3547, позивачем визначено розмір заподіяної шкоди в сумі 95980,72 грн.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

Відповідно до даних полісу № АО000656843 розмір франшизи становить 1000 грн., що вирахувана позивачем при визначені до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 94980,72 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині в повному обсязі.

Крім того, позивач просив стягнути 6609,62 грн. пені, 1210,03 грн. трьох процентів річних та 1907,67 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 30.06.2021 по 01.12.2021 року.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Положеннями п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, а тому правовідносини з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов`язанням.

З огляду на зазначене, здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат за визначений позивачем період на суму заборгованості в розмірі 94980,72 грн., суд дійшов висновку про стягнення останніх у заявленому позивачем розмірі. У свою чергу, відповідачем контррозрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат не надано.

За встановленими судом обставинами суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (04210, м.Київ, пр.-т Героїв Сталінграда,4,к.6а; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40; ідентифікаційний код 20602681) 94980 (дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 72 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 6609 (шість тисяч шістсот дев`ять) грн. 62 коп. пені, 1907 (одну тисячу дев`ятсот сім) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 1210 (одну тисячу двісті десять) грн. 03 коп. трьох процентів річних, а також 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова