Рішення № 106798706, 17.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2022Справа № 910/7867/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-білоруське підприємство "Белавтодор-Україна"», м. Київ

про стягнення 178 269,61 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» (далі - ТзОВ «ПП Старк»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-білоруське підприємство "Белавтодор-Україна"» (далі - ТзОВ «СУБП "Белавтодор-Україна"»/відповідач) про стягнення 178 269,61 грн, у тому числі: 144 445,53 грн - основного боргу, 5 556,19 грн - 3% річних та 28 267,89 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки №02/03/20-п від 02.03.2020.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.08.2022 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, 30.08.2022 був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення: №0105492696125.

Приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-білоруське підприємство "Белавтодор-Україна"» (далі - покупець) укладено договір поставки № 02/03/20-п, згідно якого постачальник зобов`язався виготовляти та передавати у власність покупця товар/продукцію в асортименті відповідно до Специфікацій (додатків до договору), замовлень покупця та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар.

У відповідності до п. 4.2. договору здача-приймання партії товару здійснюється сторонами згідно видаткової накладної на складі постачальника, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, якщо сторони не домовились про інше.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що загальна орієнтовна ціна договору залишається відкритою, а остаточна сума договору складає сумарну вартість партій товару, переданих у власність покупця згідно супровідних документів (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, тощо), на підставі яких було здійснено поставку продукції за даним договором окремими партіями, виходячи із встановлених цін на продукцію.

Відповідно до п. 5.4. договору загальною вартістю кожної партії продукції є сума, зазначена у видатковій накладній, за якою здійснюється остаточний розрахунок. При здійсненні платежів покупець зобов`язується вказувати номер рахунку, на підставі якого здійснюється платіж.

В п. 5.5. договору сторони погодили, що оплата за товар, що поставляється за умовами даного договору, здійснюється замовником у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у встановленому рахунку-фактурі.

Згідно п. 5.6. договору замовник зобов`язується не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами цього договору перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця передоплату у розмірі 100% від вартості партії товару, що визначена у замовленні покупця та погоджена постачальником.

Даний договір є строковим і укладений терміном до 31.12.2020, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7.1. договору).

На виконання умов цього договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 005 094,74 грн згідно видаткових накладних: №2 від 16.06.2020 на суму 164 042,82 грн, №7 від 25.09.2020 на суму 567 819,04 грн, №14 від 30.10.2020 на суму 44 016,79 грн, №16 від 16.11.2020 на суму 84 770,56 грн, №1 від 27.04.2021 на суму 48 445,53 грн, №2 від 27.04.2021 на суму 96 000,00 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 860 649,21 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 по 29.12.2020.

Таким чином, у ТзОВ «СУБП "Белавтодор-Україна"» виникла заборгованість перед позивачем в сумі 144 445,53 грн.

12.08.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості у розмірі 144 445,53 грн.

Проте, ТзОВ «СУБП "Белавтодор-Україна"» відповіді на претензію не надало, заборгованість не погасило.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ТзОВ «СУБП "Белавтодор-Україна"» борг у розмірі 144 445,53 грн, а також 3% річних в сумі 5 556,19 грн та інфляційні втрати у розмірі 28 267,89 грн, нараховані за період з 07.05.2021 по 17.08.2022.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що 02.03.2020 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №02/03/20-п, відповідно до якого позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 005 094,74 грн, що підтверджується видатковими накладними №2 від 16.06.2020, №7 від 25.09.2020, №14 від 30.10.2020, №16 від 16.11.2020, №1 від 27.04.2021, №2 від 27.04.2021.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 860 649,21 грн, у зв`язку з чим у ТзОВ «СУБП "Белавтодор-Україна"» утворилась заборгованість в сумі 144 445,53 грн, на підтвердження зворотного останнім не надано суду будь-яких інших доказів.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 5.6. договору замовник зобов`язується не пізніше 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами цього договору перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця передоплату у розмірі 100% від вартості партії товару, що визначена у замовленні покупця та погоджена постачальником.

Судом встановлено, що відповідач за поставлений товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що ТзОВ «СУБП "Белавтодор-Україна"» порушено умови договору поставки №02/03/20-п від 02.03.2020 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 144 445,53 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 556,19 грн та інфляційні втрати в сумі 28 267,89 грн, нараховані на суму боргу за період з 07.05.2021 по 17.08.2022.

Так, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, і встановив, що нарахування обчислено арифметично вірно, що має наслідком задоволення цих вимог.

Згідно статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-білоруське підприємство "Белавтодор-Україна"» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 51, каб. 1405; ідентифікаційний код 42554691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП Старк» (04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7; ідентифікаційний код 40023039) заборгованість в сумі 144 445 (сто сорок чотири тисячі чотириста сорок п`ять) грн 53 коп., 3% річних у розмірі 5 556 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 28 267 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят сім) грн 89 коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 89 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук