Рішення № 106797717, 18.10.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1466/22

Провадження № 2/484/724/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Мельничука О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шалару Олексій Ілліч, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Шалару О.І., звернулася до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»), в якому просить:

- визнати виконавчий напис № 115283 від 22.12.2020, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., - таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 115283 від 22.12.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 600277042від 09.10.2013, що був укладений між позивачкою та АТ «Альфа-Банк» (правонаступники - ТОВ «Кредитні Ініціативи», ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕТОХІЛЛС ВЕСТА», ТОВ «Вердикт Капітал»), за період з 16.01.2019 по 14.12.2020, в розмірі 20961 грн 73 к.. Загальна сума, яка підлягає стягненню, становить 21611 грн 73 к., з яких: 9380 грн 66 к. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 798 грн 50 к. - строкова заборгованість за комісією; 7313 грн 36 к. - строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3469 грн 21 к. - строкова заборгованість за штрафами і пенями; 650 грн - плата за вчинення виконавчого напису. Позивач зазначає, що жодного договору з відповідачем не укладав. Вважає, що виконавчий напис є безпідставним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватним нотаріусом порушена процедура вчинення такого напису, а саме нотаріус не переконався належним чином у безспірності заборгованості та в отриманні позивачем вимоги щодо усунення порушень зобов`язань, що суперечить Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

24.06.2022 від представника відповідача - Іжаковського О.В. надійшов на адресу суду відзив із запереченнями на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. У відзиві просив відмовити в задоволенні позову, так як вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом без врахування всіх необхідних документів, передбачених Законом України «Про нотаріат», які б підтверджували безспірність вимоги та вчинений з порушенням нотаріусом «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Також, 24.06.2022 від представника відповідача - Іжаковського О.В. надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якому останній просить відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу, так як вважає суму таких витрат завищеною, та посилається на те, що позивачем не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги адвокату.

04.07.2022 від представника позивача - адвоката Шалару О.І. надійшла відповідь на відзив, в якій він просить не погоджується із запереченнями представника відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Також, 04.07.2022 від представника позивача - адвоката Шалару О.І. надійшла відповідь на клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, в якій просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, так як ним додано до матеріалів справи документи, що підтверджують оплату йому правничої допомоги.

Ухвалою суду від 26.07.2022 у вказаній справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат Шалару О.І. надіслав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі та участі позивачки, вказав, що позов підтримують та просять його задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. 24.06.2022 надав суду відзив із запереченнями на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. у судове засідання також не з`явилися, хоча про місце, час та день розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Причини їх неявки суду не відомі. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Письмових пояснень щодо позову не надали.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 22.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис, який був зареєстрований в реєстрі за №115283 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «Вердикт Капітал» - 21611 грн 73 к. (а.с.15).

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. на підставі зазначеного виконавчого напису 25.01.2021 було відкрито виконавче провадження № 64256377 про стягнення вказаної суми грошових коштів (а.с.16).

29.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.19).

На виконання зазначеної постанови з позивачки ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) було стягнуто суму заборгованості в розмірі 21611 грн 73 к. (на користь відповідача); витрати виконавчого провадження в розмірі 669 грн та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2161 грн 17 к. (а.с.17,18).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій також містить правила та умови вчинення виконавчого напису (Глава 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно із підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Так, пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172, в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662, було встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Тобто, саме вказані зміни до Переліку дозволяли кредиторам звертатися до нотаріуса для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.

Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною в частині з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року за № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносилися до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29 листопада 2001 року, в якій у пункті 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. При цьому, пункт 2 взагалі не передбачено в діючому Переліку.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2012 року за № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Як встановлено судом, оспорюваний виконавчий напис стосується стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором.

Спірний виконавчий напис №115283 був вчинений 22.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 5 липня 2017 року у справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц, провадження № 14-83цс18 від 16 травня 2018 року.

Отже, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису заборгованість повинна бути безспірною.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався щодо існування безспірної заборгованості, чим порушив норми статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, оскільки, у суму заборгованості входить тіло кредиту та відсотки.

Крім цього, перед вчиненням виконавчого напису, стягувач зобов`язаний був на адресу боржника надіслати письмове повідомлення про порушення зобов`язання.

В свою чергу, боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та мати змогу усунути допущені порушення чи оскаржити вимогу у судовому порядку. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Приватним нотаріусом не було надіслано суду будь-яких пояснень з приводу вчиненого виконавчого напису, не надано заперечень (спростувань) заявлених позовних вимог.

Отже, при вчиненні виконавчого напису нотаріусом допущено порушення порядку його вчинення, не було перевірено безспірність наявної суми заборгованості, крім того не повідомлено боржника щодо вчинення такого напису та надання можливості останньому висловити свої заперечення щодо заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо позовних вимог про стягнення суми понесених судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою були понесені витрати у зв`язку з розглядом справи на правничу допомогу, які і просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Так, до позову додано Договір про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 15.02.2022, що укладений між позивачкою та адвокатом Шалару О.І. (а.с. 20-21), а також розрахунок №1 наданих послуг і витрат від 17.05.2022 на загальну суму 8000 грн.

Позивачкою було сплачено адвокату авансовий платіж в розмірі 1000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 17.05.2022 (а.с.24), а також сплачено решту суми за надані послуги в розмірі 7000 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 11.08.2022 (а.с.104).

Отже, вивчивши надані стороною позивача письмові докази, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму судових витрат на правничу допомогу на загальну суму - 8000 грн.

На підставі ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", керуючись ст. 6-16, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 115283 від 22.12.2020, який вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 600277042 від 09.10.2013, за період з 16.01.2019 по 14.12.2020, на загальну суму в розмірі 21611 грн 73 к. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ - 36799749, адреса: вул. Кудрявський узвіз, 5Б, м. Київ, 04053.

Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вул. Велика Бердичівська, 35, м. Житомир, 10008.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, адреса: вул. Поправки Юрія, 6, офіс 14, м. Київ, 02094.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В.Мельничук