Ухвала суду № 106796915, 18.10.2022, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/3019/22

Провадження № 2-з/639/66/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про забезпечення позову у цивільній справі№ 639/3019/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», через свого представника адвоката Тута І.В., звернулось до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки, в якому просить суд :

визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (код в ЄДРПОУ 38994463) права іпотекодержателя за іпотечним договором №15.62- 00/08-ДІ01 від 27.06.2008 року стосовно нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 -:-16 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 741,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539859063120, власником та іпотекодавцем якого є ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), яке належить йому на підставі: рішення суду, постанова, серія та номер: 639/5409/18, виданий 13.05.2021, видавник: Харківський апеляційний суд; рішення суду, серія та номер: 639/5409/18, виданий 16.01.2020, видавник: Жовтневий районний суд м. Харків,

визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (код в ЄДРПОУ 38994463) права іпотекодержателя за іпотечним договором №15.62- 00/08-ДІ01 від 27.06.2008 року стосовно нерухомого майна, а саме групи нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 734,8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120, власником та іпотекодавцем якого є ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), яке належить йому на підставі: рішення суду, постанова, серія та номер: 639/5409/18, виданий 13.05.2021, видавник: Харківський апеляційний суд; рішення суду, серія та номер: 639/5409/18, виданий 16.01.2020, видавник: Жовтневий районний суд м. Харків,

визначити порядок виконання судового рішення шляхом звернення до будь-якого державного реєстратора з метою внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінасова компанія «Поліс» як іпотекодержателя нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 16 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 741.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253985906312; групи нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 734.8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120.

В обґрунтування заяви ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» посилається на те, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №15.62-00/08-КІ, згідно вказаного правочину позичальник отримала від банку грошові кошти у розмірі 2 424 000 гривень.

З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 15.62-00/08- ДІ01, згідно з п. 1.3. зазначеного договору предметом іпотеки є нежитлова будівля літ. «С-2», загальною площею 1 476, 5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору іпотеки в Державному реєстрі іпотек був зареєстрований запис про іпотеку від 27 червня 2008 року за реєстраційним номером обтяження 7474142, який був перенесений 01 жовтня 2014 року за №7191728 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі договору іпотеки в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна була зареєстрована заборона на нерухоме майно від 27 червня 2008 року за реєстраційним номером обтяження № 7474303, яка була перенесена 01 жовтня 2014 року за №7191713 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В свою чергу, ОСОБА_1 не виконувала належним чином зобов`язання передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим банк був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з неї та її поручителів заборгованості.

12 жовтня 2009 року позовні вимоги банку були задоволені в повному обсязі заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі № 2-3187/09/11, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (позичальник), ОСОБА_3 (поручитель), ОСОБА_4 (поручитель) на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 694 575 гривень 15 копійок.

08 липня 2014 року постановою Господарського суду Харківської області у справі №922/2459/14 повне товариство «Євтушенко і КО» визнане банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

29 вересня 2014 року ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/2459/14 попередній предмет іпотеки, як власність Іпотекодавця, що є учасником ПТ «Євтушенко і КО» було включене до ліквідаційної маси банкрута.

На підставі зазначеної вище ухвали були скасовані записи про іпотеку та заборону, що встановлені на нерухомому майні згідно договору іпотеки.

01 жовтня 2014 року право власності на попередній предмет іпотеки було зареєстроване за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 01 жовтня 2014 року, що видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Макушевою Наталією Віталіївною та зареєстроване в реєстрі за № 1213.Свідоцтво про право власності видане на підставі протоколу № 6 про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 24 вересня 2014 року.

13 лютого 2015 року записи про іпотеку та про заборону були припинені в Державному реєстрі прав на підставі вищезгаданих постанови про визнання банкрутом та ухвали про скасування обтяжень.

25 лютого 2015року постановоюВищого господарськогосуду Україниу справі№922/2459/14скасовано постановуХарківського апеляційногогосподарського судувід 26 листопада 2014 року та ухвалу про скасування обтяжень у справі №922/2459/14.

Провадження у справі №922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і КО» припинене.

02 листопада 2015 року право власності на попередній предмет іпотеки зареєстроване, як вклад до статутного капіталу за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кепітал Естейт» на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , що видане 19 листопада 2015 року.

18листопада 2015року міжбанком таТовариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Поліс» бувукладений договірпро відступленняправа вимогигрошових зобов`язаньза фінансовимикредитами №21МБ. Окрім того, також була укладена додаткова угода №4 від 26 лютого 2016 року до вказаного договору про відступлення.

На підставі зазначених документів ТОВ «ФК «Поліс» стало новим кредитором у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_6

12 травня 2016 року між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» був укладений договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 861.

Відповідно до зазначеного вище договору банком були відступлені на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» права вимоги до ОСОБА_6 за договором іпотеки.

13травня 2021року постановою Харківського апеляційного суду у справі № 639/5409/18, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 10 листопада 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

16 грудня 2021 року розділ попереднього предмета іпотеки в державному реєстрі прав закрито в результаті поділу, що був вчинений на підставі висновку щодо технічної можливості поділу виданий 02 липня 2021 року.

16 грудня 2021 року в Державному реєстрі прав відкрито розділ щодо об`єкта нерухомого майна група нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 -:- 16 у нежитловій будівлі літ. «С - 2», загальною площею 741, 7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2539859063120.

В цей самий день право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за ТОВ «Кепітал Естейт» на підставі Свідоцтва про право власності ТОВ «Кепітал Естейт» на попередній предмет іпотеки, висновку про поділ предмета іпотеки, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 02.07.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМА - KP».

16 грудня 2021 року в Державному реєстрі прав відкрито розділ щодо об`єкта нерухомого майна група нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. «С - 2», загальною площею 734, 8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2539885163120.

В цей самий день право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за ТОВ «Кепітал Естейт» на підставі Свідоцтва про право власності ТОВ Кепітал Естейт» на попередній предмет іпотеки, висновку про поділ предмета іпотеки, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 02.07.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМА - KP».

31 січня 2022 року в Державному реєстрі прав зареєстроване право власності на предмет іпотеки 1 та Предмет іпотеки 2 за ОСОБА_7 , підставою для державної реєстрації стали наступні документи: рішення суду, серія та номер: 639/5409/18, виданий 16 січня 2020 року, видавник: Жовтневий районний суд м. Харкова; рішення суду, Постанова, серія та номер: 639/5409/18, виданий 13.05.2021, видавник: Харківський апеляційний суд.

Враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» змушене здійснювати захист своїх порушених та невизнаних майнових прав, як нового кредитора та іпотекодержателя, в судовому порядку, адже він фактично позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за простроченим кредитним зобов`язанням ОСОБА_6 за рахунок предмета іпотеки.

З огляду на те, що у ОСОБА_2 є можливість безперешкодного продажу спірного майна третім особам, що суттєво ускладнить: судовий розгляд справи, так як позивачу необхідно буде подавати заяву про заміну відповідача, адже з урахуванням положення ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» діючий власник майна є належним відповідачем у справі, виконання вірогідного рішення суду про задоволення позову, оскільки у випадку, якщо майно буде відчужене ОСОБА_2 в період, набрання рішенням законної сили, то виконати його буде неможливо з підстав того, що єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно буде містити відомості про іншого власника, в той час як в рішенні суду відображенні відомості про ОСОБА_2 , як власника та іпотекодавця, позивач фактично буде позбавлений права на ефективний судовий захист.

Таким чином, вказане свідчить про те, що в даній справі необхідним є убезпечити майно від можливої реалізації ОСОБА_2 на користь інших осіб, які фактично можуть навіть не володіти інформацією про перебування майна в іпотеці.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до суду з заявою про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає зазначеним вище вимогам Європейського суду.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 149 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З аналізу положень статті 149 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що нею передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Системний аналіз положень статей 149 та 150 Цивільного процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, 18листопада 2015року міжбанком таТовариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Поліс» бувукладений договірпро відступленняправа вимогигрошових зобов`язаньза фінансовимикредитами №21МБ. Окрім того, також була укладена додаткова угода №4 від 26 лютого 2016 року до вказаного договору про відступлення.

На підставі зазначених документів ТОВ «ФК «Поліс» стало новим кредитором у зобов`язанні, яке виникло на підставі кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_6

12 травня 2016 року між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» був укладений договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 861.

Відповідно до зазначеного вище договору банком були відступлені на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» права вимоги до ОСОБА_6 за договором іпотеки.

13травня 2021року постановою Харківського апеляційного суду у справі № 639/5409/18, яка залишена без змін постановою Верховного суду від 10 листопада 2021 року, позов ОСОБА_2 задоволено.

16 грудня 2021 року розділ попереднього предмета іпотеки в державному реєстрі прав закрито в результаті поділу, що був вчинений на підставі висновку щодо технічної можливості поділу виданий 02 липня 2021 року.

16 грудня 2021 року в Державному реєстрі прав відкрито розділ щодо об`єкта нерухомого майна група нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 -:- 16 у нежитловій будівлі літ. «С - 2», загальною площею 741, 7 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2539859063120.

В цей самий день право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за ТОВ «Кепітал Естейт» на підставі Свідоцтва про право власності ТОВ «Кепітал Естейт» на попередній предмет іпотеки, висновку про поділ предмета іпотеки, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 02.07.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМА - KP».

16 грудня 2021 року в Державному реєстрі прав відкрито розділ щодо об`єкта нерухомого майна група нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. «С - 2», загальною площею 734, 8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2539885163120.

В цей самий день право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна було зареєстроване за ТОВ «Кепітал Естейт» на підставі Свідоцтва про право власності ТОВ Кепітал Естейт» на попередній предмет іпотеки, висновку про поділ предмета іпотеки, технічного паспорту, серія та номер: б/н, виданий 02.07.2021, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІМА - KP».

31 січня 2022 року в Державному реєстрі прав зареєстроване право власності на предмет іпотеки 1 та Предмет іпотеки 2 за ОСОБА_7 , підставою для державної реєстрації стали наступні документи: рішення суду, серія та номер: 639/5409/18, виданий 16 січня 2020 року, видавник: Жовтневий районний суд м. Харкова; рішення суду, Постанова, серія та номер: 639/5409/18, виданий 13.05.2021, видавник: Харківський апеляційний суд.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» змушене здійснювати захист своїх порушених та невизнаних майнових прав, як нового кредитора та іпотекодержателя, в судовому порядку, адже він фактично позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за простроченим кредитним зобов`язанням ОСОБА_6 за рахунок предмета іпотеки.

З огляду на те, що у ОСОБА_2 є можливість безперешкодного продажу спірного майна третім особам, що суттєво ускладнить: судовий розгляд справи, так як позивачу необхідно буде подавати заяву про заміну відповідача, адже з урахуванням положення ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» діючий власник майна є належним відповідачем у справі, виконання вірогідного рішення суду про задоволення позову, оскільки у випадку, якщо майно буде відчужене ОСОБА_2 в період, набрання рішенням законної сили, то виконати його буде неможливо з підстав того, що єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно буде містити відомості про іншого власника, в той час як в рішенні суду відображенні відомості про ОСОБА_2 , як власника та іпотекодавця, позивач фактично буде позбавлений права на ефективний судовий захист.

Предметом спору по даному позову, який подано разом з заявою про забезпечення позову, є визнання права щодо спірного нерухомого майна.

Звернення заявника до суду з заявою про забезпечення позову направлено на усунення несприятливих наслідків для неї, пов`язаних із вчиненням можливих правочинів, спрямованих на позбавлення в майбутньому її законних майнових та немайнових прав.

З огляду на те, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна, а також враховуючи той факт, що дійсно існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

група нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 741.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539859063120,

група нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 734.8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заяву про забезпечення позову за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» у цивільній справі№ 639/3019/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Машкова Світлана Леонідівна про визнання прав іпотекодержателя та визнання майна предметом іпотеки підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно проводити реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

1) група нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 741.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539859063120,

2) група нежитлових приміщень 2-го поверху № 1 -:- 39 у нежитловій будівлі літ. "С - 2", загальною площею 734.8 кв.м., адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2539885163120.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 18.10.2022.

Строк пред`явлення до виконання три роки.

Суддя В.В. Труханович