Ухвала суду № 106796611, 13.10.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4097/22

н/п 1-кп/953/704/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2022 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «EasyCon» клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане у об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220460000772 від 16.04.2020, №12019220000000051 від 16.01.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України

про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2018 року народження, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2011 року народження, працює начальником служби безпеки авто «Ові», раніше судимого: 05 травня 1999 року Ленінським районом судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до 5 років позбавлення волі; 14 червня 2002 року Ленінським районом судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України до 6 років позбавлення волі; 23 вересня 2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 5 ст. 185 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна, 14 червня 2012 року ухвалою ВССУ на підставі ст. 69 КК України покарання пом`якшене до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільнений умовно-достроково 25.05.2015 з ДУ «Хролівський виправний центр № 140», зареєстрований: АДРЕСА_3 , мешкає: АДРЕСА_4 ,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України;

У С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , посилаючись на вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_10 інкримінованих ним кримінальних правопорушень та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень,знищити, приховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.Вказав, що у матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_10 інкримінованих їм тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання прокурора ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив змінити застосований щодо нього запобіжний захід на більш м`який.

Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати щодо його підзахисного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту, вважаючи, що пред`явлена підозра є необґрунтованою, крім того відсутні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на які послався прокурор в обґрунтування свого клопотання. Зауважив, що клопотання прокурора оформлене з порушенням норм КПК України, оскільки адресовано слідчому судді, а не суду, крім того відсутні додатки, вказані в клопотанні, якими прокурор його обґрунтовує.

Обвинувачений ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив змінити застосований щодо нього запобіжний захід на більш м`який. Зазначив, що він має на утриманні неповнолітню дитину, місце роботи, постійне місце мешкання, що він не переховувався від органу досудового розслідування, однак був оголошений у розшук, оскільки за місцем мешкання його не викликали.

Захисник ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , інтереси яких він захищає, запобіжний захід у виді домашнього арешту, не погодившись з наявністю ризиків, вказаних прокурором в обґрунтування клопотання. Вказав, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України, оскільки адресовано слідчому судді, тому підлягає авторозподілу для визначення слідчого судді й не може розглядатись цим складом суду. Зауважив, що разом з клопотанням йому та обвинуваченим не вручені додатки, на які вказує прокурор у клопотанні.

Обвинений ОСОБА_9 у підготовчому судовому засіданні підтримав думку захисників.

Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у підготовче судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшла такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 липня 2021 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 24 вересня 2021року включно без визначення застави. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався слідчим суддями Київського районного суду м.Харкова.

18 серпня 2022 року у підготовчому судовому засіданні Київський районний суд м.Харкова продовжив обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави включно до 16 жовтня 2022 року.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 червня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, на строк до 01 липня 2022 року включно. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався слідчим суддями Київського районного суду м.Харкова.

18 серпня 2022 року у підготовчому судовому засіданні Київський районний суд м.Харкова продовжив обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою включно до 16 жовтня 2022 року. При цьому суд визначив обвинуваченому ОСОБА_10 заставу у розмірі 198480 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 315 КПК Українипід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Положеннями ч. 2ст. 183 КПК Українивстановлено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п.4); до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п.5).

Максимальна санкція статей, за якими обвинувачується ОСОБА_8 - ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічного позбавлення волі (ч.2 ст.28 ст.348 КК України), максимальна санкція статей, за якими обвинувачується ОСОБА_10 - ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, а тому, виходячи з кваліфікації кримінальних правопорушень, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.

Разом з тим, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Вимоги статті 194 КПК України зобов`язують суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. За таких умов суду належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, тому враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. Тривала практики ЄСПЛ сформувала позицію, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Не приймаючидо увагипосилання захисниківна відсутністьу клопотаннідодатків доказів,якими прокуроробґрунтовує своєклопотання,суд звертаєувагу нате,що оцінкаобґрунтованості пред`явленогоособі обвинуваченняздійснюватиметься судомпісля закінченнясудового розглядупід часухвалення вироку.Станом на13жовтня 2022року стадіядосудового розслідуваннязавершена тазібрано усідокази,які прокурорвважав достатнімидля складенняобвинувального акту.Зі змістуобвинувальних актів,які надійшлидо суду,вбачається,що що ОСОБА_8 обвинувачується увчиненні кримінальнихправопорушень,передбаченихч.2ст.28,ч.1ст.347,ч.1ст.14,ч.2ст.28,ст.348,ч.2ст.28,ч.2ст.194,ч.2ст.28,ст.348КК України, ОСОБА_10 обвинувачується увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.28,ч.2ст.194КК України,а томутвердження захисника-адвоката ОСОБА_6 про те, що клопотання прокурора є необґрунтованим, у зв`язку з тим, що до клопотання не долучено жодних документів, які б свідчили про обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення, колегія суддів до уваги не бере, оскільки питання щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, причетності особи до вчинення кримінального правопорушення вирішуватиметься судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, суд відхиляє зауваження захисника ОСОБА_7 з приводу того, що на стадії підготовчого судового засідання відповідно до ст. 315 КПК України прокурор повинен був звернутись з клопотанням саме про «обрання» запобіжного заходу, а не продовження.

Дійсно положеннями ч.3 ст.315 КПК України встановлено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Однак відповідно до матеріалів кримінального провадження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на стадії підготовчого розгляду судом вже був визначний запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідно до ухвали Кивського районного суду м.Харкова від 18 серпня 2022 року, тому наразі суд має право відповідно до ст.331 КПК України продовжити вже обраний судом запобіжний захід.

Зауваження захисників з приводу того, що клопотання адресовано «слідчому судді», а не «суду», прокурор пояснив тим, що сталась технічна описка, суд примає це уточнення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, а саме: переховуватись від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного (обвинуваченого), має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 347, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України. Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, відноситься до тяжких, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі. Санкція статті 348 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжкого у сфері злочінів проти авторитету органів державної влади і передбачає покарання до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічного позбавлення волі. Обвинувачений є громадянином України, має зареєстроване та фактичне місце проживання у м.Харкові, має малолітню дитину, але неодружений, разом із сім`єю не мешкає, не працює. Стороною захисту не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, які б підтвердили міцність соціальних зв`язків обвинуваченого у місті проживання, роботи, репутації, тощо. Всі ці обставини у сукупності свідчать про схильність обвинуваченого до переховування як способу поведінки, до якого він може вдатися у випадку загрози його інтересам. Співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Крім того, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , їх специфічності, суд вважає, що останній може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. З урахуванням кількості інкримінованих обвинуваченному ОСОБА_8 епізодів, вчинених у різний час, існує велика ймовірність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 194 КК України. Відповідно до ст.12 КК України злочин відноситься до тяжких, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі. Обвинувачений є громадянином України, має зареєстроване та фактичне місце проживання у м.Харкові, має малолітню дитину, одружений, але неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності. Посилання обвинуваченого на те, що він працює у судовому засіданні належними доказами не підтверджено. Не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, які б підтвердили міцність соціальних зв`язків обвинуваченого у місті проживання, роботи, репутації, тощо. Суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування, та цей ризик є достатньо високим. Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , передбачене за нього покарання, у разі визнання його винним, суд вважає, що останній може незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, а також сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_10 неодразово засуджений за корисливі злочини проти власності, офіційне його працевлаштування не підтверджено, існує велика ймовірність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, суд вважає не доведеним ризик перешкоджання обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вказаному кримінальному провадженню іншим чином.

Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Розглядаючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченим, їх специфічність та суспільну небезпечність, особу обвинувачених, постійне місце проживання, місця роботи та джерела доходу, міцність соціальних зв`язків, моральні переконання.

При цьому, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На думку суду, застосування до обвинувачених домашнього арешту не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду. Про обрання відносно обвинувачених особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинувачених особистого зобов`язання не забезпечить їх належної поведінки і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованих ними діянь, як вони сформульовані стороною обвинувачення, враховуючи особу обвинувачених, суд вважає, що альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених.

Зазначені обставиниу сукупностіта існуванняризиків,передбачених п.п.1,2,3,5ч.1ст.177КПК України,які сталипідставою длязастосування запобіжногозаходустосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , виправдовують тримання обвинувачених під вартою, а також свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, тому суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинувачених під вартою строком на шістдесят днів.

Доводи сторони захисту щодо зміни раніше застосованих запобіжних заходів щодо обвинувачених не спростовують вищевказаних висновків колегії суддів, крім того, строк перебування обвинувачених під вартою не виходить за межі розумного строку. Отже, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначає заставу обвинуваченому ОСОБА_8 .

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд вважає також продовженим визначений судом обвинуваченому ОСОБА_10 розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить у національній грошовій одиниці - 198 480 грн. (2481 х 80 = 198 480), та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 314, 315, 615 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на шістдесят днів - до 11 грудня 2022 року включно.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на шістдесят днів - до 11 грудня 2022 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ), призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу). Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Обвинувачений ОСОБА_10 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_10 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , інші документи, які дають право на виїзд та в`їзд до України.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали встановити до 11 грудня 2022 року включно.

У задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Підготовче судове засідання відкласти до 08 листопада 2022 року до 14 години 30 хвилин, викликати учасників кримінального провадження у судове засідання

Ухвала протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченими - у той же строк, з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Повний текст судового рішення у формі ухвали складений 17 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3