Ухвала суду № 106794292, 17.10.2022, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 368/668/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними щодо погроз направлення на лікування до психіатричної лікарні та погроз фізичною розправою, та визнання дій протиправними щодо порушення державних будівельних норм та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2022 року до суду надійшла вказана вище позовна заява на підставі розпорядження голови Кагарлицького районного суду Київської області від 30 вересня 2022 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 жовтня 2022 року визначено головуючого суддю Потапенка А.В.

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила визнати протиправними, протизаконними дії ОСОБА_2 щодо погроз фізичною розправою, направлення на лікування до психіатричної лікарні; визнати протиправними та незаконними дії ОСОБА_2 щодо порушення державних будівельних норм планування та забудови територій та зобов`язання ОСОБА_2 вчинити дії, а саме: протягом 10 календарних днів очистити межу довжиною 80 метрів та шириною 2 метри на земельній ділянці ОСОБА_2 , відведеної для будівництва.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

До відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, викладеним у статтях 175 і 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п. п. 4, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Однак вищевказані вимоги ст. 175 ЦПК України при зверненні до суду позивачкою не виконані.

Також позивачці необхідно додати докази порушення саме її прав, як суміжного власника чи користувача земельної ділянки, оскільки позовна заява не містить інформації щодо права власності (користування) на суміжну земельну ділянку, яка поряд із земельною ділянкою відповідача, що розташована по АДРЕСА_1 .

Крім того, з урахуванням положень ч. 1 ст. 3 ЦПК України, частин 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, у разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування певного (конкретного) способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у межах захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Ці способи за своїм змістом є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді.

Процесуальним засобом порушення судової діяльності по захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, державних та суспільних інтересів у позовному провадженні є позов, у якому заінтересована особа (позивач) викладає свої вимоги до передбачуваного порушника суб`єктивного права (відповідача). Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також віднесена законом до юрисдикції загальних судів. Правильне визначення предмета позову має вирішальне значення для визначення меж розгляду справи, оскільки предмет позову визначає суть вимоги, на яку суд повинен дати відповідь у рішенні. Матеріально-правова вимога позивача повинна спиратися на підставу позову. Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, що виступають доказами у справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову. Підстава позову має важливе практичне значення. Правильне її встановлення визначає межі доказування, а також є гарантією прав відповідача на захист проти позову. Позивач на власний розсуд визначає підстави та предмет позову.

Проте, з позовної заяви неможливо визначити підстави та предмет позову.

Крім того, серед переліку способів захисту цивільних прав, що передбачений ч.2 ст. 16 ЦК України, немає вимог про визнання протиправними чи протизаконними дій фізичної особи.

Отже, позивачці необхідно чітко визначити та вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, а також обрати певний (конкретний) спосіб захисту свого порушеного права, який відповідатиме закону та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Крім того, матеріали справи не містять доказів досудового вирішення спору, а саме: звернення до органів місцевого самоврядування щодо дотримання правил добросусідства (ст. 103, ч.3 ст. 158 Земельного кодексу України). Так, за змістом ч. 3 ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

Також необхідно зазначити, що у позовній заяві не вказано про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами ч. 4 ст. 175 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позовна заява містить дві позовні вимоги не майнового характеру, а саме:

- визнати протиправними, протизаконними дії ОСОБА_2 щодо погроз фізичною розправою, направлення на лікування до психіатричної лікарні;

- визнати протиправними та незаконними дії ОСОБА_2 щодо порушення державних будівельних норм планування та забудови територій та зобов`язання ОСОБА_2 вчинити дії, а саме: протягом 10 календарних днів очистити межу довжиною 80 метрів та шириною 2 метри на земельній ділянці ОСОБА_2 , відведеної для будівництва.

Проте, до матеріалів справи не долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі, визначеному абз.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", а саме 1984 грн 80 коп (за дві позовні вимоги не майнового характеру 992,40 грн х2), та до матеріалів справи не долучено документів, які б підтверджували підстави для звільнення від сплати судового збору.

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору позивачка посилається на п.13 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", згідно якої судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Проте позивачкою не викладено вимоги про визнання незаконними рішень чи дій органу державної влади, що рішення є незаконним, дії протиправними. Крім того, у випадку наявності такої позовної вимоги, процесуальним обов`язком позивачки є долучення до позовної заяви доказів в підтвердження правової підстави звернення до суду з вказаним позовом та підстави звільнення від сплати судового збору, тобто, подати суду преюдиційне рішення суду, яке вступило в законну силу, яким визнано незаконним та скасовано рішення органу державної влади або визнано протиправними дії.

Таким чином, посилання в позові на звільнення від сплати судового збору відповідно до положень закону є помилковими та не ґрунтуються на вимогах закону, тому позивачка повинна сплатити судовий збір за подання позовної заяви, надавши документ, що підтверджує сплату судового збору, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Оскільки позовна заява в прохальній частині містить дві позовних вимоги не майнового характеру то загальна сума судового збору складає 1984 грн 80 коп., а тому позивачці слід сплатити судовий збір за реквізитами (код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106), або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними щодо погроз направлення на лікування до психіатричної лікарні та погроз фізичною розправою, та визнання дій протиправними щодо порушення державних будівельних норм та зобов`язання очистити межу, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність усунення недоліків позовної заяви, а саме:

- визначити та вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, а також обрати спосіб захисту свого порушеного права, який відповідатиме вимогам закону та характеру правовідносин між сторонами у справі;

- вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися,

- надати документи в обґрунтування наявності права власності чи права користування суміжною земельною ділянкою поряд із земельною ділянкою відповідача, що за адресою по АДРЕСА_1 ;

- зазначити про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- сплатити судовий збір за дві позовних вимоги не майнового характеру по 992, 40 грн. за кожну позовну вимогу за реквізитами (код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106), або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вказані недоліки позовної заяви усунути не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: