Вирок № 106793233, 18.10.2022, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1972/22

Провадження по справі № 1-кп/305/426/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2022 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078140000369 від 23.09.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із не повною середньою освітою, не працюючого,одруженого, на утриманні якого 5 малолітніх дітей, раніше судимого згідно вироку Рахівського районного суду справа № 305/777/22 номер провадження 1-кп/305/299/22 від 17.05.2022 до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Рахівського районного суду від 17.05.2022, який набрав законної сили 17.06.2022, ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 150 (сто п`ятдесяти) годин громадських робіт.

27.06.2022 даний вирок суду надійшов для виконання до Рахівського районного відділу філії державного управління «Центру пробації» в Закарпатській області Міністерства юстиції України.

В ході здійснення виконання вироку суду ОСОБА_3 , 19.07.2022 попереджений Рахівським РВ філії ДУ «Центру пробації» в Закарпатській області про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

20.07.2022 року засуджений ОСОБА_3 прибув до МКП «Рахівкомунсервіс» до відбування покарання, однак так їх і до цього часу і не виконав.

Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилення від призначеного за вироком Рахівського районного суду покарання у виді 150 (сто п`ятдесяти) годин громадських робіт, у період з 20.07.2022 року по теперішній час до виконання громадських робіт не приступив, таким чином своїми умисними діями ухилився від відбування призначеного покарання.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_4 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. При цьому у даній заяві обвинуваченим ОСОБА_3 зазначено, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку за ч. 2 ст. 389 КК України, згоден та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному провадженні.

Прокурором подано клопотання, згідно з яким просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389, КК України, а саме: в умисному ухиленні від відбування покарання у вигляді громадських чи виправних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, дані про особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується задовільно, раніше судимий.

Обставиною, визначеною ст. 66 КК України, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає: визнання своєї вини.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Витрати на залучення експерта та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставіст.75КК Українизасудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно дост.76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1