Ухвала суду № 106793156, 17.10.2022, Приморський районний суд м. Одеси

17.10.2022

Справа №522/2122/22

Провадження №1-кс/522/6039/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2022 м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши заяву слідчого судді ОСОБА_2 про самовідвід, -

УСТАНОВИВ:

В провадження судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 надійшла скарга керівника ГО «За право жити» ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , щодо зобов`язання прокурора Одеської області ОСОБА_5 внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення, вчинені суддями Одеського апеляційного суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

Під час ознайомлення із заявою про самовідвід встановлено, що п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Дослідивши надані матеріали приходжу до висновку, що заява про самовідвід судді не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду.

Утім, будь-яких об`єктивних даних, які в вказували на необ`єктивність та упередженість судді в розгляді вказаної справи, не встановлено.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Наведених обставин для відводу судді під час розгляду скарги не установлено.

Крім того, окремо слід звернути увагу, що ухвалою судді Приморського районного суду м.Одеси ОСОБА_8 від 23.09.2022 було розглянуто заяву керівника ГО «За право жити» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 від розгляду скарга керівника ГО «За право жити» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за тотожними підставами. В задоволенні заяви було відмовлено.

Тому заява про самовідвід не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.76, 80, 81, 82 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду скарги ГО «За право жити» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - відмовити.

Суддя: