Ухвала суду № 106792329, 18.10.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 611/478/21

провадження 2/175/593/22

УХВАЛА

18 жовтня 2022 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

в складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіна Л.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального провадження в приміщенні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До провадження судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., 29 липня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити певні дії.

В підготовчого судовому засідання стало питання про закриття провадження у справі, оскількисправа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача надав заяву в якій просив провести підготовче судове засідання без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій області зазначив, що не заперечує, що справу необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Суб`єкт владних повноважень орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Як слідує зі змісту ст.ст. 12, 122 ЗК України, ст.ст. 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року №10-рп/2010 року органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради) при виконанні своїх повноважень із вирішення питань щодо розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності діють як суб`єкти владних повноважень.

Аналізуючи вищевикладені норми процесуального законодавства, які розмежовують юрисдикцію адміністративних та загальних судів, а відтак і види судочинства адміністративне та цивільне судочинство відповідно, приходжу до висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Якщо ж стороною такого приватноправового спору є фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, а також сам спір не пов`язаний із здійснення господарської діяльності, він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 березня 2020 року по справі №1340/6162/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року по справі №826/3051/18 та від 18 грудня 2019 року по справі №802/2270/17-а.

В той же час, слід відзначити, що рішення відповідного державного органу про надання особі дозволу на розроблення проекту землеустрою є лише одним з етапів, однієї зі стадій процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом. Відтак правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення цього органу, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. Тому і сам спір як щодо такого рішення, так і оскарження дій суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року по справі №380/624/16-ц, від 23 січня 2019 року по справі №308/10112/16-а, від 18 грудня 2019 по справі №160/4211/19.

Також слід зазначити, що оскаржуване рішення та дії відповідачів не порушують жодних майнових прав та інтересів позивача. А оскільки зазначене спірні рішення відповідачів прийнято ним на виконання визначених законом владних повноважень, очевидним є висновок, що спір з приводу правомірності цих рішень суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим, а отже підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства адміністративним судом, яким з огляду на положення ст. 20 КАС України є окружний адміністративний суд.

Крім того не можуть бути взяті до уваги посилання позивача у позовній заяві, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2021 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області про скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії, оскільки вище вказана ухвала позивачем не оскаржувалася.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підсумовуючи вищевикладене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, у зв`язку із тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, закриваючи провадження у справі, суд дійшов до висновку, що зазначений спір має розглядатись саме у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.89 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин суд приходить до висновку, що дана ухвала повною мірою обгрунтована, є зрозумілою учасникам справи та в ній належним чином зазначені підстави, на яких вона грунтується.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись 43, 49, 200, 222, 255, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачу його право звернення до адмінстративного суду з вказаними позовними вимогами.

Ухвала набрала законної сили 18 жовтня 2022 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко