Рішення № 106791917, 11.10.2022, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/981/22

Провадження № 2/496/1081/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря - Комашко Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Станіславська А.В. звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконаннювиконавчий напис №23195, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. 20.08.2021 року про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 15088 грн 99 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що йому стало відомо, що відносно нього відкрите виконавче провадження про стягнення з нього коштів за кредитним договором. Звернувшись до приватного виконавця, він дізнався, що постановою приватного виконавця Виконавчого округу м. Київ відкрито виконавче провадження №67416859 щодо примусового виконання виконавчого напису №23195 від 20.08.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. про стягнення з нього на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором у розмірі 13988 грн 99 коп., що складається з наступного: заборгованість за сумою кредиту - 9512 грн 51 коп.; заборгованість за процентами - 4126 грн 48 коп.; плата за пропуск мінімальних платежів - 350 грн. За вчинення виконавчого напису з нього на користь стягувача також стягнуто плату 1100 грн. Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з нього на користь відповідача, становить 15088 грн 99 коп. Як вбачається із оскаржуваного виконавчого напису, він є боржником за кредитним договором №90246029 від 29.06.2011 року, укладеним ним із ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». Водночас, в матеріалах виконавчого провадження №67416859 відсутні матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №23195 від 20.08.2021 року, а є лише бланк виконавчого напису, з якого неможливо зрозуміти, з чого складається сума стягнення та чи є вона безспірною, не зрозуміло яка сума була надана в кредит, який строк був зазначено для повернення. Зазначає, що вищевказаний кредит ним було сплачено ще у 2013 році у повному обсязі, а тому банк звернувся за вчиненням виконавчого напису поза межами встановленого чинним законодавством строку. Крім того, виконавчий напис був вчинений на підставі кредитного договору, який не посвідчено нотаріально. Вважає, що виконавчий напис №23195 від 20.08.2021 року вчинений нотаріусом Бригіда В.О. з грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, із недотриманням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з`явився, але від його представника до суду надійшло клопотання про проведення розгляду справи у їх відсутність, позовну заяву підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача - АТ «Банк Форвард» в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні про отримання судової повістки, а також довідка про доставку електронного листа, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-приватний нотаріус Київського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, але направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. в судове засідання не з`явилась, хоча про час, день та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 26.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Банк Форвард», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №90246029, згідно умов якого останній отримав грошові кошти в сумі 586 грн 73 коп. зі сплатою 0,01% річних на придбання мобільного телефону і аксесуарів, строком на 367 днів, з 27.06.2011 року по 28.06.2012 року (а.с.45).

Відповідно до графіку платежів від 26.06.2011 року, який є додатком до вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , для використання в межах вказаного кредитного договору, щомісячний платіж становить 69 грн, кількість платежів 12, останній 28.06.2012 року (а.с.47).

Із виписки з рахунку № НОМЕР_2 у валюті гривня (980), відкритого в АТ «Банк Форвард» 04.10.2011 року на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість останнього за кредитним договором №92229995 від 04.10.2011 року, згідно Блоку 1 та 2 до Заяви оферти №90246029 від 29.06.2011 року за період з 07.05.2019 року по 05.08.2019 року складає 13988 грн 99 коп., у тому числі: заборгованість за сумою кредиту - 9512 грн 51 коп.; заборгованість за процентами - 4126 грн 48 коп.; плата за пропуск мінімальних платежів - 350 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, АТ «Банк Форвард» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригида В.О. із заявою про вчинення виконавчого напису з метою стягнення заборгованості у розмірі 13988 грн 99 коп.

20.08.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №23195, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №90246029 від 29.06.2011 року, укладеним ним із ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард». Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 07.05.2019 року по 05.08.2019 року. Сума повної заборгованості складає 13988 грн 99 коп., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 9512 грн 51 коп., заборгованість за процентами становить 4126 грн 48 коп., плата за пропуск мінімальних платежів становить 350 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом отримано плату зі стягувача у розмірі 1100 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» складає 15088 грн 99 коп. (а.с.44).

06.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67416859 по примусовому виконанню вказаного вище виконавчого напису (а.с.8).

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року набрала законної сили з моменту проголошення.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 20.08.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Оскільки кредитний договір, що був наданий нотаріусу для одержання виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то приватним нотаріусом в порушення пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) та ст. 88 Закону України «Про нотаріат» не дотримано умови вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12.03.2020 року у справі №757/24703/18-ц, оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі №172/1652/18, та у постанові від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.

Крім того, згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року «1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Отже, безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень договору, а відтак, і виконання вимог підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення боржника та порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису.

Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі №645/1979/15-ц (провадження №14-706цс19).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у пунктах 38-43; 47-49; постанови від 23.06.2020 року у справі №645/1979/15-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі №910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно положень ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, нотаріус повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

З наданого суду нотаріусом пакету документів, які йому було подано АТ «Банк Форвард» для вчинення виконавчого напису, вбачається, що нотаріус не звернув увагу на той факт, що відповідно до умов кредитного договору №90246029 від 29.06.2011 року строк дії вказаного договору сплив 28.06.2012 року.

Отже, після закінчення строку дії договору АТ «Банк Форвард» втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків, пені та комісії за кредитним договором.

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2018 року по справі №564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості, кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.

Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року (справа №14-10цс18) та від 04.07.2018 року (справа №14-154цс18).

Суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не було враховано те, що, в порушення вимог діючого законодавства, АТ «Банк Форвард» після закінчення строку кредитного договору №90246029 від 29.06.2011 року була нарахована заборгованість позивача перед банком за процентами за користування кредитом за період з 07.05.2019 року по 05.08.2019 року, тобто після закінчення строку кредитного договору.

Відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17, суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі №6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Таким чином, відповідачем не дотримано вимог закону щодо подання повного пакету документів, необхідних для вчинення виконавчого напису, а нотаріусом на даний недолік не звернуто увагу і в порушення вимог закону вчинено виконавчий напис при відсутності вказаного необхідного документу (виписки з рахунку) чи іншого документу, який би був рівнозначний вказаному і доказував би безспірність заборгованості, її розмір та безспірність її стягнення.

Крім того, у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість. І в виконавчому написі, і в поданих заявником нотаріусу документах відсутня така інформація, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності.

За таких обставин, суд вважає, що нотаріусом не дотримано також вимоги закону щодо можливості вчинення виконавчого напису лише за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 року у справі №916/3006/17 вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника та з порушенням порядку повідомлення позичальника про вимогу про усунення порушення, з огляду на відсутність у виконавчому написі і в поданих заявником нотаріусу документах інформації, яка б безсумнівно вказувала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, а також щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного.

За змістом ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з витягом з договору №100 про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2022 року, ордером на надання правничої (правової) допомоги, виданим 09.02.2022 на підставі договору про надання правової допомоги №100 від 05.02.2022 року, позивачу надається правова допомога адвокатом Станіславською А.В. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії №003571 від 18.12.2018 року) (а.с.10, 20).

У відповідності до розрахунку витрат на послуги, надані адвокатом по цивільній справі про визнання виконавчого напису №23195 таким, що не підлягає виконанню, розмір наданих адвокатом послуг загалом становить 5000 грн, які складаються з наступного: консультація адвоката (3 години) - 750 грн; підготовка до складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вивчення судової практики, отримання відомостей, тощо) (2 години) - 1000 грн; складання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ( 4 години) - 2750 грн, участь адвоката в судових засіданням по вказаній справі (підготовче судове засідання, судові засідання у режимі відеоконференції) - 500 грн.

Із квитанції до прибуткового касового ордера №11 вбачається, що адвокатом Станіславською А.В. прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 5000 грн на підставі договору №100 від 05.02.2022 року.

Відтак, враховуючи, що представник позивача - адвокат Станівславська А.В. підтвердила, що позивачем ОСОБА_1 понесено витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача - АТ «Банк Форвард» на користь позивача слід стягнути понесені та підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, а тому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути його з відповідача в дохід держави у розмірі 992 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овсієнко Алла Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем 20.08.2021 року та реєстрований в реєстрі за №23195, про стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «Банк Форвард» загальної заборгованості в розмірі 15088 грн 99 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, адреса юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 105, м. Київ, на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, адреса юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 105, м. Київ на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 11.10.2022 року.

Суддя Л.О. Пендюра