Постанова № 106790418, 18.10.2022, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/891/22

Провадження № 3/147/497/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року смт Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції № 2 Гайсинського районного управління юстиції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,

за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2022 року до Тростянецького районного суду Вінницької області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №222537 від 12.09.2022 випливає, що 12.09.2022 о 22 годині 08 хвилин в с. Четвкртинівка вул. Гагаріна водій ОСОБА_1 керував мотоблоком Форт в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний 3,42% проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_2 роз`яснено права відповідно до положень ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та щиро розкаявся, пояснив, що керував в стані алкогольного сп`яніння мотоблоком. Додатково повідомив, що посвідчення водія не отримував.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами п. 2.9 АПДРУкраїни, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з урахуванням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3розділу ІІнструкції передбачено,що ознакамиалкогольного сп`янінняє: запахалкоголю зпорожнини рота; порушеннякоординації рухів; порушеннямови; вираженетремтіння пальціврук; різказміна забарвленняшкірного покривуобличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 6 та п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Відповідно до ч. 2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушеньправил дорожнього руху, затвердженогонаказом МВС України від 01.03.2010 №33, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння належать газоаналізатори «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6810», «Alcotest 6820», «Alcotest7410 Plus com», «Алконт 01».

Всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу «Драгер 6810» працівниками поліції під час виконання своїх службових обов`язків.

Законом України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові в повітрі, що видихається. Згідно сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 01.09.2014 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобів вимірювальної техніки - Газоаналізатори (алкотестери) виробництва компанії DragerSafery AG CoKGaA Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі що видихається» встановленонаказом Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни від13.10.2016№1747 і становить 1 рік.

Відповідно до роздруківки газоаналізатор «Драгер 6810», повірку вищевказаного приладу «Драгер 6810», за допомогою якого працівники поліції 12.09.2022 проводили огляд на стан сп`яніння громадянина ОСОБА_1 , було здійснено 17.02.2022.

Отже, повірку газоаналізатора «Драгер 6810», за допомогою якого працівники поліції 12.09.2022 проводили огляд на стан алкогольного сп`яніння громадянина ОСОБА_1 , було здійснено в межах міжповірочного вказаного вище інтервалу.

З огляду на викладені обставини, а також те, що жодного доказу, який би піддавав сумніву справжність показань стану сп`яніння, зафіксованих приладом, або доказів його неправильної роботи не надано.

Відповідно до п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я, МВС від 09.11.2015 №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 КУпАП.

Отже, у випадку незгоди з показниками газоаналізатора «Драгер 6810» водію надано право пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Однак, вказаним правом ОСОБА_1 на власний розсуд не скористався, протокол про адміністративне правопорушення підписав та будь-яких зауважень до нього не вказав.

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я, МВС від 09.11.2015 №1452/7355. перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП унормовано, що відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, зокрема у п. 2 ст. 14 зазначено: «Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом». Презумпція невинуватості особи закріплена в статті 62 Конституції України та передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абзаци першийтретій пункту 4 мотивувальної частини) Рішення Великої палати Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року№ 1-р/2019. Справи про адміністративне правопорушення не можуть бути винятком з цього правила.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 "Романаускас проти Литви", судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1ст. 14-1 КУпАП констатовано, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Частиною 2 статті 251КУпАП, передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №222537 від 12.09.2022 випливає, що 12.09.2022 о 22 годині 08 хвилин в с. Четвкртинівка вул. Гагаріна водій ОСОБА_1 керував мотоблоком Форт в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний 3,42% проміле.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Доказів того, що зазначений вище протокол та дії працівників поліції за вказаним фактом оскаржувалися в установленому законом порядку (до суду), громадянином ОСОБА_1 не надано.

Вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.9аПравил дорожньогоруху України, а також що його дії варто кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 222537 від 12.09.2021 (а.с. 1) та доданими до нього матеріалами, які оформлені з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України:

- результат алкотесту Драгер 6810 (а.с. 2);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера «Драгер». Результат 3,42 % проміле (а.с. 3);

- відеозаписом з місця події;

- довідкою ВП №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушень ПДР по ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не вчиняв (а.с. 5).

Як встановлено з відео, на якому зафіксовано процес освідування ОСОБА_1 , водій не вимагав пред`явлення сертифікату відповідності та свідоцтво на повірку робочого засобу вимірювальної техніки, та на пропозицію поліцейського пройти освідування в закладі охорони здоров`я відмовився.

Відповідно доабз.2 п.5Порядку направленняводіїв транспортнихзасобів дляпроведення оглядуз метоювиявлення стануалкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,і проведеннятакого огляду,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від17грудня 2008р.№1103, підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Як встановлено з роздруківки тесту ОСОБА_1 підписався на ньому без будь-яких зауважень.

Відтак, відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із відомостями, викладеними у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що поліцейським зібрано достатньо доказів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Сукупність зазначених вище доказів, які є допустимими, достовірними, належними і достатніми для висновку про доведеність порушення громадянином ОСОБА_1 вимог п.2.9аПДРУкраїни, і його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а відтак він підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положеньст. 9 Конституції України, а такожст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, а також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, з його пояснень наданих в судовому засіданні встановлено, що посвідчення водія ним не отримувалось.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , враховую характер скоєного правопорушення та особу винного, який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, вину визнав, про що зазначено в судовому засіданні.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ч.1ст.34 КУпАП, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника, суд має підстави застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення, яке передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Зазначений вид адміністративного стягнення забезпечить у майбутньому недопущення вчинення аналогічного правопорушення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 5 ст.283КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України«Просудовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду, тобто 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість 20 копійок). Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1,130, 245, 251, 266, 268, 221, 283, 284 ч.1 п.1Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, які стягнути на рахунок - UA418999980313080149000002001, ГУК у Вінницькій обл./Він.обл/21081300, код ЄДРПОУ 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко