Ухвала суду № 106790136, 10.10.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11277/22

провадження № 2/753/6403/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2022 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Мицик Ю.С., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) головного державного виконавця Стеценко Наталії Василівни, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу державний реєстратор Онопченко Оксана Вікторівна, про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтва про посвідчення права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

06.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) головного державного виконавця Стеценко Наталії Василівни, у якому просить скасувати постанову та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, визнати недійсним свідоцтва про посвідчення права власності на нерухоме майно, скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнати право власності на нерухоме майно.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у цивільній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.

Форму та зміст позовної заяви визначає норма статті 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), згідно положень якої позовна заява повинна, зокрема, містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи; ціну позову; обгрунтовоаний розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Вивченням позовної заяви ОСОБА_1 встановлено, що її форма та зміст наведеним вимогам процесуального закону не відповідає.

Так, відповідно до положень цивільного процесуального закону позивачем є особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин, а відповідачем є особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( стаття 2 ЦПК України).

Наведене означає, що належний суб`єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв`язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб`єктивні права.

Від належного суб`єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності.

Відповідно до ст. 50 ЦПК України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідачем 2 позивач визначив: Дарницький районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та головного державного виконавця Стеценко Наталії Василівни, як одну особу.

При цьому суддя звертає увагу, що позивачем заявлені вимоги до особи, яка не є самостійним суб`єктом цивільних правовідносин і не може виступати відповідачем у суді, зокрема: головний державний виконавець Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ в м. Києві Стеценко Наталії Василівни.

Таким чином, позивачу слід визначитись із суб`єктним складом учасників спору.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення регламентований нормами іншого розділу ЦПК України, а саме розділу VII "СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ".

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (стаття 449 ЦПК України).

Відтак, процесуальний закон чітко розрізняє порядок розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, та порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця, а також визначає види процесуальних документів, які подаються учасниками справи у тому чи іншому випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 об`єднала у даній позовній заяві вимоги, які повинні розглядатися в позовному провадженні, зокрема: про скасування акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтва про посвідчення права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, та вимогу про скасування постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, яка не підлягає розгляду у позовному провадженні (розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця регламентований нормами окремого розділу ЦПК України - розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень»).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Проте, надані копії позовної зави, не містять підпису позивачки та подані лише в двох примірниках.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з нормою частини 2 статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на дату подання позову становить 992,40 грн.

При об`єднанні в позовній заяві двох і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону № 3674-VI).

Судом установлено, що позивачем не сплачено судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

Водночас до позовної заяви додане клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що позивач не у змозі сплатити визначений законом судовий збір, розмір якого є для неї непідйомним, а позов стосується захисту її житлових прав.

На підтвердження вимог клопотання позивач надала довідку про доходи, відповідно до якої річний розмір її доходу (за 2021 р.) становить 58 325,00 грн.

Вирішуючи дане клопотання, суд керується нормою статті 136 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Такі підстави (умови) визначені у статті 8 Закону № 3674-VI, якою передбачено, що за клопотанням сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже з огляду на те, що 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 2916,25 грн., суд вбачає підстави для зменшення належного до сплати судового збору до вказаної суми.

Відповідно до положень статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного позивачу на усунення недоліків позову слід визначитись із суб`єктним складом учасників спору, обрати належний спосіб (способи) захисту порушених прав, надати документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 2916,25 грн., копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258- 260 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) головного державного виконавця Стеценко Наталії Василівни, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу державний реєстратор Онопченко Оксана Вікторівна, про скасування постанови та акту про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтва про посвідчення права власності на нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у встановлений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Суддя: Ю.С.Мицик