Ухвала суду № 106789688, 13.10.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.10.2022Справа № 554/11307/22 Провадження № 1-кс/554/12018/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2022 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання слідчого слідчого відділу ВП №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221190000877 від 06.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше засудженим за корисливі злочини проти власності, судимість за які не погашена в установленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв аналогічне кримінальне правопорушення за наступних фактичних обставин.

18.08.2022 року близько 16 год. 00 хв., у період дії воєнного стану, який введено Указом Президента Українивід 24 лютого 2022 року № 64/2022, ОСОБА_4 знаходився за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, буд. 169, разом з ОСОБА_6 , який мав при собі мобільний телефон торгової марки «Tecno» моделі «Spark 6 Go КЕ5 2/32 СВ».

В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_6 , вказаним мобільним телефоном належним ОСОБА_6 ..

Так, ОСОБА_4 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння майном, під приводом здійснення дзвінку, попрохав у потерпілого ОСОБА_6 належний йому мобільний телефон торгової марки «Tecno» модель «Spark 6 Go КЕ5 2/32 СВ».

В подальшому, ОСОБА_7 не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_4 передав йому мобільний телефон торгової марки «Tecno» моделі «Spark 6 Go КЕ5 2/32 СВ», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 23.09.2022 № СЕ-19/121-22/11947-ТВ склала 2 340 грн.

Післячого, ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_7 вищевказаний мобільний телефон роблячи вигляд, що здійснює дзвінок, з місця вчинення правопорушення зник з викраденим майном, а незаконно отриманий мобільний телефон торгової марки «Tecno» моделі «Spark 6 Go КЕ5 2/32 СВ» обернув на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 2340 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

ОСОБА_4 11.10.2022 року повідомлено про підозру за ч.2 ст.190 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Причетність ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення 06.09.2022 року від ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протоколом допиту потерпілого 08.08.2022 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 08.09.2022 ОСОБА_6 . Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.09.2022; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками 11.09.2022 ОСОБА_9 ; Довідкою Генерального директора ПТ «ДОНКРЕДИТ» ОСОБА_10 .

Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.09.2022 р.н.

Підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовуються настанням ризиків, передбачених п. 1, 2,3, 4,5 ч. 1ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлюючи, що підозрюється у вчиненні не тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років має реальну можливість отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; крім того ОСОБА_4 офіційноне одружений, утриманців не має, раніше судимого 03.03.2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 190 КК України до громадських робіт строком на 80 годин; 02.03.2017 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2. ст. 186, ч. 2. ст. 189, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 4 роки, згідно ст. 75, 104 КК України був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки;03.03.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2, ст. 185; ч. 3, ст. 185, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, згідно ст. 75, 76, 104 КК України був звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 1 рік;07.12.2017 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 304, ч. 3, ст. 185, ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці; 26.02.2020 року Московським районним судом м. Харкова за ч, 3 ст. 185: ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці;24.06.2022 року направлено обвинувальний акт до Київського районного суду м. Полтава за ч.4 ст.185 КК України,-;

- незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 оскільки остання є працівником ломбарду куди ОСОБА_4 здав викрадений ним мобільний телефонтому імовірна можливість, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний зможе вплинути на вказаного свідка;

- незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_6 оскільки останній у стані алкогольного сп`янінняміг сказати під час розмови свою адресо проживання тому може вплинути шляхом впливу на нього недавати показання або їх змінити в свою користь;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 вже притягався до кримінальної відповідальності за майнові злочини тому при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під ватрою, зокрема домашнього арешту, у подальшому може продовжити вчиняти нові злочини.

На теперішній час вищевказані ризики мають місце.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.

Згідно з наявними даними Верховного Суду України у місті Харкові слідчі судді Фрунзенського районного суду м. Харкова станом на 12.05.2022 року вимушено не відправляють правосуддя через активні бойові дії та не можуть виконувати у встановлені законом строки повноваження щодо розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.

Окрім того, поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарі проти Молдови" N 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_4 має бути обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного вважаю, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив умисний не тяжкий злочин, може переховуватись від органу досудового розслідування (суду); вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідка та потерпілого, знищити речові докази, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином все це свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,2, 3,4,5 ч. 1 ст.177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.

Згідно положень визначених у Розпорядженні ВерховногоСуду від08.03.2022№ 2/0/9-22«Прозміну територіальноїпідсудності судовихсправ вумовах воєнногостану» визначено, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінити територіальну підсудність судових справ Фрунзенського районного суду міста Харкова на Октябрський районний суд міста Полтави.

Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.

Заслухавши пояснення прокурора та підозрюваного дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_4 11.10.2022 року повідомлено про підозру за ч.2 ст.190 КК України.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того слідчий суддя бере до уваги те, що останній, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого відділу ВП №2 Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_5 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221190000877 від 06.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 13 жовтня 2022 року з 14 год. 50 хв.

Строк дії ухвали до 14 год. 50 хв. 12 грудня 2022 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 42040 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_4 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вищедепозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особівДержавній установі « Харківський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на ньогообов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноваженаслужбова особа в Державній установі « Харківський слідчий ізолятор» у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_4 зобов`язанароз`яснятийого обов`язкиі наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : ОСОБА_1