Постанова № 106788304, 17.10.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/561/22

Провадження № 3/375/432/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року смт Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Чорненька О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

До Рокитнянського районного суду Київської області для розгляду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, які передані у провадження судді Чорненької О.І.

Під час вивчення адміністративного матеріалу встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 179549 від 14.07.2022. Згідно з протоколом, 14.07.2022 близько 21 години 40 хвилин в смт Рокитне по автодорозі 0-100210 (смт Рокитне - с. Бакумівка) керував автомобілем марки ВАЗ 21015 днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`янінні, а саме: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляд на стан сп`яніння із застосуванням алкотестера "Drager Alcotest 6810" відмовився.

Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфікуються, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим останній порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАп було призначено на 08 годину 30 хвилин 17 жовтня 2022 року.

Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено належним чином. Зокрема, його було викликано до суду на розгляд справи шляхом надіслання на номер його мобільного телефону СМС-повідомлення. Зазначене СМС-повідомлення було доставлено абоненту 20.07.2022 о 12:04, що підтверджується довідкою про доставку СМС, складеною відповідальним працівником.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, що доводиться відеозаписом з нагрудної відеокамери, який долучено до матеріалів справи.

Проте, ОСОБА_1 не вжив заходів для прибуття на судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення та не надав доказів наявності обставин, які унеможливлюють його явку до суду та клопотання про відкладення справи не заявив.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника та вказує на те, що жодних обґрунтованих підстав та поважності причин неявки правопорушника суду не надано.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи що нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП), суд розглядає справу за відсутності особи, що відповідає вимогам статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так положенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до частини 1 статті 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність на підставі частини 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до положення пункту 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.

При складанні протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги частини 2 статті 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

Так, відповідно до пунку 6 розділу X. "Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП" вказаної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. (Пункт 6 розділу X із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 808 від 05.11.2021).

Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом та у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується матеріалами відеозапису на нагрудну відеокамеру, долученими до матеріалів справи.

З огляду на викладене суддя доходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується:

протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 179549 від 14.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 має зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння у виді хиткої ходи, запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та відмовився від пидписання протоколу;

рапорт (подія № 89776952) від 14.07.2022, відповідно до якого у с. Бакумівка їздить автомобіль без глушника, водій якого у нетверезому стані;

рапорт (подія № 89777047) від 14.07.2022, відповідно до якого у с. Бакумівка їздить автомобіль, водій якого у нетверезому стані;

відеоматеріалами зафіксованими на нагрудну бодікамеру працівниками поліції.

Додатково суд зазначає, що складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ознаками алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

При вивченні даних протоколу серії ДПР18 № 179549 від 14.07.2022, судом встановлено, що крім фактичних обставин вчиненого правопорушення, у протоколі зазначено і ознаки, які є підставою стверджувати про наявність алкогольного сп`яніння в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема: хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, що дозволяє суду сприймати вказаний протокол як належний доказ.

Окрім того, із відеозапису суддею встановлено, що на запитання працівника поліції чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 відповів, що вживав.

З відеозапису також встановлено, що ОСОБА_1 працівником поліції було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогоюгазоаналізатора "Drager",однак останнійу категоричнійформі відмовивсявід йогопроходження.Також працівникомполіції булозапропоновано ОСОБА_1 пройти тестна станалкогольного сп`янінняу медичномузакладі,на що останній також відмовився.

Після цього працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 , що його відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Наведені вище судом докази є належними та такими, що поза розумним сумнівом доводять наявність події адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому приймаються судом до уваги.

В контексті вказаних обставин суд зазначає, що поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суддею відзначається, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін, також зобов`язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявності тих фактичних доказів, які були досліджені в судовому засіданні та за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Обставин, згідно статті 34 КУпАП, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Обставин, згідно статті 35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.

Однак, поведінка ОСОБА_1 при складанні працівниками поліції матеріалів про вчинення ним адміністративного правопорушення, яка виражалась у його переконанні про можливість вирішити питання про непритягнення його до адміністративної відповідальності шляхом шляхом умовлянь, враховується суддею при призначенні покарання.

Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи викладене, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника та його поведінку під час складання матеріалів про вчинення ним адміністративного правопорушення, відсутністю обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, ступінь вини та зважаючи на те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. У відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 гривень 20 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 40-1, 130 ч. 1, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,не працюючого,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Штраф сплатити на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у Київській області/м. Київ/21081300;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ел. адмін. подат.)

Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001

Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері безпеки дорожнього руху.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , штраф у подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, відповідно до статті 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у Києві/м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА

Постанова набуває законної сили __

Постанова може бути пред`явлена до виконання до ___