Ухвала суду № 106785608, 17.10.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 318/2243/20

Провадження № 1-кп/206/110/22

У Х В А Л А

17 жовтня 2022 року в залі суду у м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2020 року за №12020080260000455, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Самарського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження № 12020080260000455, відомості про яке внесені 14.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

13.10.2022 року на електронну пошту Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2020 року за №12020080260000455, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, оскільки на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування даного запобіжного заходу, а саме залишаються актуальними ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурората.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку обвинуваченого, вважав за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Отже при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 суддя враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, яке згідно ст.12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів внутрішніх справ, прокуратури та суду. Окрім цього, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, не одружений, не має стійких соціальних зв`язків, раніше судимий, що свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень та його не бажання стати на шлях виправлення, що вказує на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у разі не продовження йому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вказані обставини дають суду підстави стверджувати, що ризики, зазначені прокурором, як підстава для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, існують, обрання іншого, більш м`якого виду, суд вважає не доцільним і буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Отже суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки судом встановлено, що наведені прокурором ризики заслуговують на увагу, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому, обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений даною ухвалою.

Беручи до уваги викладене, обставини кримінального правопорушення, враховуючи той факт, що тривалий час не надано доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого, дані про особу обвинуваченого, суддя вважає необхідним обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляд тримання під вартою з визначенням застави, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 року 2481,00 грн., у розмірі 198480,00 гривень, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14 грудня 2022 року, включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480,00 грн., дана сума є достатньою для внесення її як застави.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.

У разі звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти під заставу, покласти на нього обов`язки:

-прибувати до суду для проведення судових засідань;

-не покидати територію України.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з дня звільнення з-під варти під заставу.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинуваченим, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі невиконання цих обов`язків ОСОБА_4 до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1