Ухвала суду № 106784601, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/17225/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення від 03.04.2020 №2600-0302- 8/43302, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за заявою від 15 січня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд вирішив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києва про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києва (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2021 року - без змін.

На виконання рішення від 08.06.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва 16.08.2021 видано виконавчі листи.

Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 22.10.2021 від позивача надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання рішення та бездіяльності протиправними, в якій останній просить суд:

- визнати протиправним застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 року у адміністративній справі № 640/17225/20 у розрахунку при здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стажу судді у 26 років 10 місяців 7 днів;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яка полягає у невиконанні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 року у адміністративній справі № 640/17225/20 в частині:

не здійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 28 років 10 місяців 13 днів його стажу на посаді судді;

невиплати ОСОБА_1 суми заборгованості щомісячного довічного грошового утримання за весь період, починаючи з 19.02.2020 року;

винести окрему ухвалу, якою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві протягом 10 днів виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 року у адміністративній справі № 640/17225/20 шляхом здійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7- 34/8 від 15.01.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року, виходячи з розрахунку стажу на посаді судді у 28 років 10 місяців 13 днів, та подати до суду звіт про виконання зазначеного судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2021 розгляд заяви ОСОБА_1 здійснено в порядку письмового провадження. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві письмові пояснення та докази на їх підтвердження щодо викладених у заяві обставин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання рішення та бездіяльності протиправними, вчинині суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду від 08.06.2021 №640/17225/21.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Направляючи справу №640/17225/20 до суду першої інстанції на продовження розгляду, апеляційний суд зазначив про те, що судом першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали взагалі не перевірялась наявність підстав для розгляду заяви позивача в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, з якою він звернувся до суду. Відповідно, заява позивача залишилася не розглянутою судом, до якого вона подана, а постановлені в ній питання - не вирішеними.

Таким чином, заява позивача про визнання рішення та бездіяльності протиправними, поданої в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає розгляду з урахуванням висновків, викладених у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 №640/17225/20.

Розглянувши вказану заяву позивача про визнання протиправним рішення, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або у судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як було зазначено судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 №640/17225/20, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19 лютого 2020 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.

З поданої позивачем заяви від 20.10.2021 (вх. від 22.10.2021 №03-13/7434/21) вбачається, що в якості підстав для її розгляду позивачем вказано на те, що під час здійснення перерахунку перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року, відповідач відмовився врахувати календарний період проходження позивачем строкової служби, включивши до розрахунку лише фактичний стаж трудової діяльності ОСОБА_1 на посаді судді та половину строку його навчання у Вільнюському державному університеті імені В. Капсукаса.

Позивач наголосив на тому, що стаж роботи, що давав йому право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання складає 28 років 10 місяців 13 днів, що підтверджується розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довідчного грошового утримання судді у відставці, проведеного 04.08.2017 Київським апеляційним адміністративним судом, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15.03.2018 в адміністративній справі №752/25615/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, однак відповідачем під час здійснення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Київського апеляційного адміністративного суду № 02.7-34/8 від 15 січня 2020 року було застосовано стаж, який становить 26 років 10 місяців 7 днів.

В той же час, суд зазначає, що вирішуючи справу №640/17225/20 по суті, судом досліджувалось виключно питання щодо права позивача перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 №02.7-34/8 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Так, дійсно, рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15.03.2018 №752/25615/17, яке набрало законної сили, встановлено, що стаж роботи позивача, що дає право на відставу та на одержання щомісячного грошового утримання складає 28 років 10 місяців та 13 днів.

Проте, суд звертає увагу, що заява позивача від 20.10.2021 (вх. від 22.10.2021 №03-13/7434/21) обґрунтована новими підставами, які судом при прийнятті рішення від 08.06.2021 №640/17225/20 не досліджувались.

Щодо вимоги позивача в частині невиплати йому суми заборгованості щомісячного довічного грошового утримання за весь період, починаючи з 19.02.2020, суд зазначає наступне.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 07.10.2021 №2637-27322/М-02/8-2600/21 позивача повідомлено про те, що на виконання рішення від 08.06.2021 Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2021 №640/17225/20, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 20.08.2021 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 №02.7-34/8, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. До стажу судді при визначені довічного грошового утримання судді у відставі ОСОБА_1 зараховано 26 років 10 місяців 7 днів. Виплату заборгованості за період з 19.02.2020 по 31.08.2021 у сумі 1555133, 18 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Суд зазначає, що оскарження дії чи бездіяльності відповідача за результатами прийнятого рішення у формі листа Головного управління від 07.10.2021 №2637-27322/М-02/8-2600/21 в частині неналежного розрахунку його стажу повинні оскаржуватись до суду в самостійному адміністративному позові.

Позивач помилково пов`язує здійснення пенсійним органом перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 №02.7-34/8 з неналежним розрахунком його стажу та посилається на ненлежне виконання рішення суду від 08.06.2021 №640/17225/20 у цій справі, розцінюючи такі перерахунки як протиправні дії, вчинені відповідачем на виконання згаданого вище рішення суду.

Дії пенсійного органу з приводу визначення розміру стажу позивача під час перерахунку довічного грошового утримання є новим самостійним спором, котрий підлягає вирішенню по суті у межах іншої судової справи за новим позовом заявника.

Вимоги зазначені позивачем у своїй заяві взагалі не були предметом спору під час розгляду судом даної справи, а тому, на переконання суду, суд не може вирішувати дане питання в межах даної справи, оскільки такі обставини виникли після винесення судом даного рішення та вже після його виконання, та можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

Тобто, суд зауважує, що обставини, на які посилається позивач, по суті є обґрунтуванням збільшених позовних вимог та взагалі тих обставин, які не вирішувались судом та про які суду було невідомо під час розгляду даної справи №640/17225/20, які виникли після звернення позивача до суду з адміністративним позовом у даній справі та взагалі вже після винесення Окружним адміністративним судом міста Києва рішення 08.06.2021 №640/17225/20, що виходить за рамки розгляду даної справи, оскільки спір між сторонами за позовними вимогами заявника був вирішений судом.

Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вирішує спір повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Потреба у постановленні судом окремої ухвали за наслідком розгляду такої заяви може бути зумовлена виключно діями та бездіяльністю, що свідчать про умисне ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення. При цьому необхідно зауважити, що суд не може змінювати резолютивну частину рішення, яке виконується, а тому, доводи позивача стосовно протиправності бездіяльності відповідача щодо вчинення дій, які не передбачені резолютивною частиною рішення є безпідставними та необґрунтованими.

Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду.

Щодо винесення окремої ухвали суд зазначає, що згідно статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Винесення окремої ухвали відноситься виключно до дискреційних повноважень суду і не містить в собі імперативного обов`язку. Крім того, необхідною умовою для застосування даних положень статті 249 є встановлення під час розгляду справи порушення закону.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для винесення окремої ухвали.

Таким чином, враховуючи вище викладені норми законодавства та з`ясовані судом обставини, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви, та як наслідок вважає за необхідне залишити її без задоволення.

Керуючись статями 241, 243, 248, 256, 383, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання рішення та бездіяльності протиправними, вчинені суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду від 08.06.2021 №640/17225/21.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.