Рішення № 106784565, 17.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2022 року м. Київ № 640/37829/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРС ПЛЕЙС. УКРАЇНА" до Київської митниці провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерс Плейс. Україна» з позовом до Київської митниці та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610372/2 від 28.09.2021;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00978 від 28.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610375/2 від 30.09.2021;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00985 від 30.09.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610380/2 від 07.10.2021;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01014 від 07.10.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610381/2 ВІД 07.10.2021;

- визнати протиправною та скасувати карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01015 від 07.10.2021;

- судові витрати покласти на відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у митного органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. ТОВ «Комерс Плейс. Україна» зазначає, що банківська комісія, в силу положень частини 10 статті 58 Митного кодексу України не підлягає включенню до митної вартості товарів. Отже, на переконання позивача висновки митного органу про те, що надані ним відомості щодо ціни імпортованого товару не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, не ґрунтуються на законі, а тому вважає, що оскаржувані рішення та картки відмови є протиправними, та прийнятими з порушенням норм Митного кодексу України.

Представником відповідача відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило, причини не подання відзиву на позовну заяву суду не відомі. Ухвалу суду від 17.01.2022 отримано митним органом 18.02.2022, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

23.11.2020 між ТОВ «Сантехніка та побутова інженерія» (23.06.2021 року згідно з рішенням загальних зборів товариства змінено його назву на ТОВ «Комерс Плейс.Україна») (покупець) та компанією JA SOLAR INTERNATIONAL LIMITED(Китай) (продавець/постачальник) було укладено договір міжнародної купівлі-продажу товарів №JAI-PAH2012250М (далі - договір, контракт).

Згідно специфікації №23428 від 17.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, а саме - сонячні панелі 535 Вт, у кількості 1240 штук на загальну суму 105 958,00 доларів США, строк поставки не пізніше 17.11.2021.

Згідно специфікації №25638 від 21.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, а саме - сонячні панелі 455 Вт, у кількості 682 штук на загальну суму 45 618,98 доларів США, строк поставки не пізніше 21.11.2021.

Згідно специфікації №23426 від 27.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, а саме - сонячні панелі 380 Вт, у кількості 2418 штук на загальну суму 133 352,70 доларів США, строк поставки не пізніше 27.11.2021.

Згідно специфікації №23423 від 26.05.2021 сторони договору погодили поставку товару на територію України, а саме - сонячні панелі 380 Вт, у кількості 1612 штук на загальну суму 88 901,80 доларів США, строк поставки не пізніше 26.11.2021.

Тут і надалі специфікації

На виконання вказаного контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерс Плейс. Україна» подано митному органу митниці декларації:

- від 28.09.2021 №UA100230/2021/329509 разом із наступним пакетом документів: пакувальний лист від 27.05.2021 №JAXN210514015-17, інвойс від 27.05.2021 №JAXN210514015-17, коносамент від 07.06.2021 №145102401426, автотранспортна накладна від 27.09.2021 №426913, автотранспортна накладна від 27.09.2021 №8390, декларація походження товару від 27.05.2021 №JAXN210514015-17, прайс лист б/н від 25.05.2021, висновок №717/21 від 28.09.2021, додаткова угода №2406/1 від 24.06.2021, специфікація №23423 від 26.05.2021, договір міжнародної купівлі-продажу товару №JAI-PAH2012250М від 23.11.2020, договір про надання послуг митного брокера СП-05-01 від 21.05.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю від 28.09.2021 №7593526, комерційна пропозиція від 25.05.2021, копія митної декларації країни відправлення від 09.06.2021 №223120210002068130;

- від 30.09.2021 №UA100230/2021/329843 разом з пакетом документів: пакувальний лист від 27.05.2021 №JAXN210514015-17, інвойс від 27.05.2021 №JAXN210514015-17, коносамент від 30.05.32021 №COSU6884733770, автотранспортна накладна №2205 від 20.09.2021, декларація походження товару від 21.05.2021 №JAXN210521002, прайс лист б/н від 19.05.2021, висновок ТПП №718/21 від 28.09.2021, додаткова угода №2406/1 від 24.06.2021, специфікація №25638 від 21.05.2021, договір міжнародної купівлі-продажу товару №JAI-PAH2012250М від 23.11.2020, договір про надання послуг митного брокера СП-05-01 від 21.05.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю від 30.09.2021 №7603026, комерційна пропозиція від 19.05.2021, копія митної декларації країни відправлення від 27.05.2021 №223120210001944290;

- від 02.10.2021 №UA100230/2021/330252 разом з пакетом документів: пакувальний лист від 27.05.2021 №JAXN210514008-10-11 від 27.05.2021, інвойс №JAXN210514008-10-11 від 27.05.2021, коносамент від 30.05.2021 №145102401311, автотранспортні накладні від 01.10.2021 №3089, №5883, №9149, декларація походження товару від 27.05.2021 №JAXN210514008-10-11, прайс лист б/н від 25.05.2021, висновок №730/21 від 02.10.2021, додаткова угода №2406/1 від 24.06.2021, специфікація №23426 від 27.05.2021, договір міжнародної купівлі-продажу товару №JAI-PAH2012250М від 23.11.2020, договір про надання послуг митного брокера СП-05-01 від 21.05.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю від 02.10.2021 №7612750, комерційна пропозиція від 25.05.2021, копія митної декларації країни відправлення від 25.07.2021 №223120210001948470;

- від 02.10.2021 №UA100230/2021/330253 разом із з пакетом документів: пакувальний лист від 17.05.2021 №JWJA-2104528-4-3, інвойс від 17.05.2021 №JWJA-2104528-4-3, коносамент від 03.06.2021 №145102423543, автотранспортні накладні від 01.10.2021 №№ 7508, 8793, декларація походження товару від 17.05.2021 №JWJA-2104528-4-3, прайс лист б/н від 14.05.2021, висновок №731/21 від 02.10.2021, додаткова угода №2406/1 від 24.06.2021, специфікація №23438 від 17.05.2021, договір міжнародної купівлі-продажу товару №JAI-PAH2012250М від 23.11.2020, договір про надання послуг митного брокера СП-05-01 від 21.05.2021, інформація про позитивні результати державних видів контролю від 02.10.2021 №7612750, комерційна пропозиція від 14.05.2021, копія митної декларації країни відправлення від 27.05.2021 №310120210518244261.

За наслідком дослідження документів за митною декларацією від 28.09.2021 №UA100230/2021/329509, 28.09.2021 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610372/2 у графі 33 якої вказано про наступні підстави прийняття останнього: «..за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:1) згідно комерційного інвойса від 27.05.2021 №JAXB210514015-17 товар поставляється на умовах СFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FОВ, що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару; 2) Пунктом 8 специфікації від 26.05.2021 №23423 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 №JAI-PAH2012250М передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №1).

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу.

Також митним органом винесено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00978 від 28.09.2021 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №2).

За наслідком дослідження документів за митною декларацією від 28.09.2021 №UA100230/2021/329843 від 30.09.2021 Київською митницею 30.09.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/310375/2 у графі 33 якої вказано про наступні підстави прийняття останнього: «..за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:1) згідно комерційного інвойса від 27.05.2021 №JAXB210514015-17 товар поставляється на умовах СFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FОВ, що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару; 2) Пунктом 8 специфікації від 21.05.2021 №25638 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 №JAI-PAH2012250М передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №3).

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу.

Також митним органом винесено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00985 від 30.09.2021 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №4).

За наслідком дослідження документів за митною декларацією від 28.09.2021 №UA100230/2021/330252 від 02.10.2021 Київською митницею 07.10.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610380/2 у графі 33 якої вказано про наступні підстави прийняття останнього: «..за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:1) згідно комерційного інвойса від 27.05.2021 №JAXB210514015-17 товар поставляється на умовах СFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FОВ, що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару; 2) Пунктом 8 специфікації від 27.05.2021 №23426 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 №JAI-PAH2012250М передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №5).

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу.

Також митним органом винесено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01014 від 07.10.2021 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №6).

За наслідком дослідження документів за митною декларацією від 28.09.2021 №UA100230/2021/330253 від 02.10.2021 Київською митницею 07.10.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610381/2 у графі 33 якої вказано про наступні підстави прийняття останнього: «..за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:1) згідно комерційного інвойса від 27.05.2021 №JAXB210514015-17 товар поставляється на умовах СFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FОВ, що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару; 2) Пунктом 8 специфікації від 17.05.2021 №23428 до зовнішньоекономічного контракту від 23.11.2020 №JAI-PAH2012250М передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №7).

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу.

Також митним органом винесено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01015 від 07.10.2021 (далі - оскаржуване та/або спірне рішення №8).

Тут і надалі разом спірні та/або оскаржувані рішення.

Внаслідок прийняття митним органом оскаржуваних рішень позивачем випущено товар у вільний обіг на підставі подання нових митних декларацій: від 28.09.2021 №UA100230/2021/329574, від 30.09.2021 №UA100230/2021/329925, від 07.10.2021 №UA100230/2021/330881, від 07.10.2021 №UA100230/2021/330882.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК Укпаїни).

Відповідно до частин 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Частинами 1-4 статті 53 МК України регламентовано наступне.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно із положеннями частин 1-3, 5 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (ч. 12 ст. 264 МК України).

За приписами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 5-8, 10 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

У відповідності до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №813/1229/16.

Як вбачається зі змісту спірних рішень, митна вартість товару визначена за резервним методом у зв`язку з неможливістю ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист стосується саме поточної поставки товару.

Суд критично сприймає наведене, оскільки прайс-лист не є обов`язковим документом, що підтверджує заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, подання якого передбачене частиною 2 статті 53 МК України.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.

Схожа правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №825/15796/16.

Водночас, наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №815/2731/18.

Суд наголошує, що прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі № 815/2443/18.

Також судом встановлено, що підставою для коригування митної вартості товарів було те, що у специфікаціях передбачено, що всі банківські комісії, включаючи комісії банків-кореспондентів, сплачує покупець. При цьому в жодному з поданих документів не обумовлено суми комісії, яка необхідна для включення до заявленої митної вартості.

У той же час позивач вказує, що банківська комісія не включається до митної вартості товару, положення МК України, які б встановлювали зворотне відсутні.

ТОВ «Комерс Плейс. Україна» стверджує, що банківська комісія у бухгалтерському обліку включається до складу адміністративних витрат (Дт 92), а не розрахунків з постачальниками.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача в цій частині мотивуючи це наступним.

Згідно із частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Суд зазначає, що наведений перелік не містить в собі визначення банківської комісії, як складової митної вартості товару, при цьому, відповідно до частини 11 статті 58 МК України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

У той же час, суд погоджується із твердженнями позивача, що банківська комісія є адміністративними витрати, з огляду на наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (далі - П(с)БО 16).

У відповідності до пункту 4 П(с)БО 16 прямі витрати - це витрати, що можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об`єкта витрат економічно доцільним шляхом; об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництво (виконанням) витрат.

Згідно із пунктом 18 П(с)БО 16 до адміністративних витрат відносяться, зокрема плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати пов`язані з купівлею-продажем валюти.

Отже, банківська комісія відноситься до адміністративних витрат.

Разом з цим, суд зазначає, що адміністративні витрати мають значення для визначення платником податків бази оподаткування податком на прибуток, при подальшій реалізацію товару (надання послуг) шляхом зменшення суми об`єкту оподаткуванням податком на прибуток на суму адміністративних витрат платником податків.

Водночас, суд наголошує, що частина 10 статті 58 МК України визначає порядок включення до митної вартості товарів шляхом додавання до неї витрат покупця, серед переліку яких відсутня банківська комісія та/або адміністративній витрати покупця.

Тобто, положення частини 10 статті 58 МК України не визначають банківську комісію, як складову митної вартості товарів, яка підлягає включенню до митної вартості товарів, у разі не включення таких витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за відповідний товар.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару та вважає, що останні не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Що ж стосується застосування методу визначення митної вартості слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до положень статті 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Отже, з системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях митним органом відображено неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості та застосовано резервний метод на підставі раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей.

Зокрема, у спірних рішеннях міститься посилання на ЕМД від 10.12.2020 №UA500020/2021/237822, рішення про коригування митної вартості від 25.09.2021 №UA100230/2021/610367/2, рішення про коригування митної вартості від 25.09.2021 №UA100230/100480/2021/610117/1 від 23.04.2021, ЕМД №UA100230/2021/329160 від 25.09.2021, ЕМД №UA100230/2021/329163 від 25.09.2021.

Разом з цим слід наголосити, що дані митного органу про вищу вартість розмитнених товарів не можуть мати більше значення, ніж подані декларантом документи про товар. Такі дані митного органу не можуть бути єдиною підставою для коригування митної вартості.

Декларант має право на свободу підприємницької діяльності. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок тощо).

Сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16, від 21.08.2020 у справі №814/1521/16.

Крім того, аналізуючи доводи обох сторін, суд звертає увагу й на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем не наведено достатніх підстав, які б вказували на неможливість коригування заявленої позивачем митної вартості товару за жодним іншим методом, що передує резервному (шостому).

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями частини 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку про не відповідність рішень про коригування митної вартості критеріям, які встановленні частиною 2 статті 2 КАС України, що зумовлює наявність правових підстав для їх скасування та задоволення позовних вимог в цій частині.

Як наслідок, суд вважає наявними підстави для скасування спірних карток відмов, з огляду на похідних характер позовних вимог в цій частині.

Отже, адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерс Плейс. Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 35А, код ЄДРПОУ 39819935) до Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610372/2 від 28.09.2021.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00978 від 28.09.2021.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610375/2 від 30.09.2021.

5. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00985 від 30.09.2021.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610380/2 від 07.10.2021.

7. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01014 від 07.10.2021.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610381/2 ВІД 07.10.2021.

9. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/01015 від 07.10.2021.

10. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, б. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерс Плейс. Україна» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 35А, код ЄДРПОУ 39819935) сплачений ним судовий збір у розмірі 15308 (п"ятнадцять тисяч триста вісім) грн 67 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева