Рішення № 106784048, 14.10.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2022 року № 520/2973/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (61050, м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, ЄДРПОУ 26281249), Державної судової адміністрації України (м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року в розмірі 2481 гривня;

зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 за період з 01 січня 2022 року по 31 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 гривня, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що дії відповідача щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за спірний період, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2022 в розмірі 2102,00 грн є протиправними. Позивач вважає, що розмір суддівської винагороди, яку вона отримувала за спірний період, повинен обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб величиною 2481 грн. Застосування відповідачем спеціального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, є неправомірним та суперечить приписам статей 19 та 130 Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та Закону України «Про прожитковий мінімум», які не передбачають встановлення окремого розміру прожиткового мінімуму для обчислення суддівської винагороди.

Ухвалою суду від 18.02.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Відповідач 1 Територіальне управління Державної судової адміністрації у Харківській області правом надання відзиву не скористався.

Відповідач 2 Державна судова адміністрація України просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначив про правомірність дій управління щодо нарахування позивачу суддівської винагороди за спірний період, адже таку розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 1 січня 2022 року складає 2102 грн, запроваджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ. Зазначає, що з прийняттям Закону №1928-ІХ зміни зазнав не розмір суддівської винагороди, а розрахункова величина. Звертає увагу, що Верховний Суд раніше вже висловлював правову позицію у справі, фактичні обставини та правовідносини якої є подібними до цієї справи. Так, у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №820/1853/17 колегія суддів зазначила, що норма частини третьої статті 133 Закону №2453-УІ є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розміру мінімальної заробітної плати, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять частину третю статті 133 Закону №2453-VІ і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначеного розмір посадового окладу судді. Також наголошує, що з врахуванням ст. 148 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності суддів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь. Територіального управління, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня повинен нараховувати та виплачувати у період з січня 2022 року суддівську винагороду із застосуванням прожиткового мінімуму

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 21 жовтня 2010 року № 2635-УІ ОСОБА_2 , обрано безстроково на посаду судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області, що підтверджується наказом від 16.11.2010 № 30-10/45 про зарахування до штату суду.

Наказом голови Куп`янського міськрайонного суду Харківської області №02-02/1 від 05.01.2017 року «Про встановлення надбавки за вислугу років» позивачу встановлено щомісячну надбавку з 05 січня 2017 року за вислугу років в розмірі 40 відсотків посадового окладу, що підтверджується копією наказу.

Рішенням зборів суддів Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 13 квітня 2017 року позивача обрано на адміністративну посаду заступника голови Куп`янського міськрайонного суду Харківської області строком на три роки з 13 квітня 2017 року по 12 квітня 2020 року, що підтверджується наказом №02-02/04 від 13.04.2017.

Наказом №02-02/05 від 13.04.2017 року «Про встановлення щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді» позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 5 відсотків посадового окладу за перебування на адміністративній посаді з 13 квітня 2017 року по 12 квітня 2020 року, що підтверджується копією наказу.

Рішенням зборів суддів Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 обрано на адміністративну посаду голови Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на три роки з 10 квітня 2020 року по 09 квітня 2023 року, що підтверджується наказом №02-03/02 від 10.04.2020 року.

Наказом №02-03/04 від 10.04.2020 року «Про встановлення щомісячної доплати за перебування на адміністративній посаді» позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 10 відсотків посадового окладу за перебування на адміністративній посаді з 10 квітня 2020 року по 09 квітня 2023 року, що підтверджується копією наказу.

Наказом №02-03/06 від 27.08.2020 року «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років» позивачу встановлено щомісячну доплату з 07 серпня 2020 року за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу, як такій, що має страж роботи, що дає право на одержання доплати за вислугу років більше 20 років, що підтверджується копією наказу.

Нарахування та виплату позивачці суддівської винагороди здійснює ТУ ДСА у Харківській області.

Обчислення суддівської винагороди позивачу в січні 2022 року проведено у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд керується наступним.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною 1 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовується зокрема регіональний коефіцієнт 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Відповідно до частини 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Частиною 9 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня.

Водночас, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» додатково встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму для: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Отже, законодавцем фактично розширено перелік основних соціальних і демографічних груп населення та встановлено окремі розміри прожиткового мінімуму для суддів, прокурорів окружної прокуратури, працівників податкових і митних органів та працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

При цьому, розмір прожиткового мінімуму для вказаних категорій осіб встановлено у розмірі меншому, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Суд наголошує, що будь-які обмеження суддівської винагороди не можуть бути застосовані до позивача іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з огляду на наступне. Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 11 березня 2020 року в справі № 4-р/2020, з посиланням в тому числі на норми міжнародного права зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 19 листопада 2013 року № 10-рп/2013, від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, від 4 грудня 2018 року № 11 -р/2018, від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020.

Конституційний Суд України послідовно вказував: однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів; встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу; зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виці матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 24 червня 1999 року № 6-рп/99, перше речення абзацу шостого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, друге речення абзацу шостого підпункту 3.2., абзаци двадцять сьомий, тридцять третій, тридцять четвертий підпункту 3.3 пункту З мотивувальної частини Рішення від 4 грудня 2018 року № 11-р/2018).

Відповідно до пункту 62 Висновку Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів від 1 січня 2001 року № 1 (2001) у цілому важливо (особливо стосовно нових демократичних країн) передбачити спеціальні юридичні приписи щодо убезпечення суддів від зменшення винагороди суддів, а також щодо гарантування збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.

Гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (ч. 1 ст. 124 Основного Закону України).

Наведені положення Конституції України, юридичні позиції Конституційного Суду України дають підстави стверджувати, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, використовуючи свої повноваження як інструмент впливу на судову владу через інші законодавчі акти.

За таких обставин, при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди відповідач мав керуватися виключно Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та Законом України «Про прожитковий мінімум», які не передбачають встановлення окремого розміру прожиткового мінімуму для суддів, при цьому застосування статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» в частині застосування до розрахунку суддівської винагороди з 01 січня 2022 року розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб 2102 гривні прямо суперечить статті 130 Конституції України.

При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX як і будь-яким іншим діючим нормативно-правовими актами не скасовані та не внесені зміни в чинні норми права, передбачені: ч.2 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами); ст. 130 Конституції України (визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій); ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» (встановлює перелік до основних соціальних і демографічних груп населення).

Відтак, неможливо розглядати положення абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» в частині застосування до розрахунку суддівської винагороди з 01 січня 2022 року розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб 2102 гривні, як такі, що відповідають принципам якості та правової визначеності закону, в сенсі застосування до правовідносин визначення розміру суддівської винагороди позивача.

Отже, суд доходить висновку, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року (2481,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.) у січні 2022 року, на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» була неправомірною.

Позиція суду узгоджується із практикою застосування норм матеріального права Верховним Судом та його висновками, викладеними у постановах від 10.11.2021 в справі № 400/2031/21 та від 30.11.2021 у справі № 360/503/21.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що розмір суддівської винагороди встановлено статтею 135 Закону № 1402-VIII, а тому позивач має право на перерахунок та виплату недоотриманих сум винагороди, яка повинна обчислюватися із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2022 складає 2481 грн.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 820/1853/17, то така не береться до уваги, оскільки прийнята у інших правовідносинах, які не є подібними із тими, що є спірними в цій справі. Зокрема, у зазначеній справі ключовим питанням спору було те, яка величина підлягає застосуванню при обчисленні суддівської винагороди: мінімальна заробітна плата чи прожитковий мінімум.

Тому релевантними висновками Верховного Суду, які підлягають врахуванню при ухваленні цього рішення є ті, що викладені в постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 та від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, де поставало аналогічне питання щодо правомірності застосування при обчисленні суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.

Суд зазначає, що Державну судову адміністрацію України визначено головним розпорядником бюджетних коштів на 2022 рік за бюджетною програмою КПКВК 501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», а також за бюджетною програмою КПКВК 501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»; Державна судова адміністрація України зареєстрована в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів і обслуговується в Державній казначейській службі України; ТУ ДСА України в Харківській області у якості розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня безпосередньо здійснює виплату суддівської винагороди діючим професійним суддям. Отже, органом фінансового забезпечення суддівської кар`єри діючого професійного судді районного суду загальної юрисдикції (Куп`янського міськрайонного суду Харківської області) є саме ТУ ДСА України в Харківській області.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій ТУ ДСА України у Харківській області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за січень 2022, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 в розмірі 2102 грн та похідні від них вимоги про зобов`язання вчинити дії для відновлення порушених прав позивача.

Щодо клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання нарахування та виплати суддівської винагороди за один місяць, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, з урахуванням вищенаведеного положення КАС України, рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Поряд з цим, рішення суду в даній справі носить зобов`язальний характер щодо донарахування та виплати суддівської винагороди, а тому відсутні правові підстави для допущення до негайного виконання рішення суду в частині вимоги про зобов`язання виплатити суддівську винагороди у межах стягнення за один місяць.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за січень 2022 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2022 року в розмірі 2102 гривні.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 за січень 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 1 січня 2022 року складає 2481 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.