Рішення № 106781991, 17.10.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2022 року Справа № 280/3541/22 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернуся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції (далі ДПП, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №303 від 25.05.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 тактико-оперативного реагування за відсутність на роботі з 02.03.2022 по 09.03.2022 без поважних причин;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №817о/с від 02.06.2022 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 тактико-оперативного реагування за п.6 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу №2 тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Запорізькій області;

стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2022 по дату прийняття рішення судом про поновлення на роботі.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме невихід на роботи з 02.03.2022 по 09.03.2022 відповідачем був встановлений 09.03.2022. Із посиланням на приписи ст. 21 Закону «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» наголошує, що в зв`язку з тим, що дисциплінарний проступок був виявлений відповідачем 09.03.2022, що підтверджується висновком службової перевірки, затвердженим начальником УПП в Запорізькій області ДПП, то строк на притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив 09.04.2022, таким чином застосування покарання до позивача 25.05.2022 відбулося поза межами строку. Крім того, вказує, що згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В даному випадку, на думку позивача, він був притягнений до дисциплінарної відповідальності за невихід на роботу без поважних причин у період з 25.02.2022 до 09.03.2022 - 10.03.2022 на підставі наказу ДПП № 140 «Про застосування до працівника УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарного стягнення» у вигляді звільнення зі служби в поліції, а у подальшому, 25.05.2022 ДПП винесено наказ №306 «Про застосування до працівника УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарного стягнення» та за невихід на роботу без поважних причин у період з 02.03.2022 по 09.03.2022 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. Таким чином, вважає, що до позивача застосовано одне і те саме покарання за один і той самий дисциплінарний проступок.

Ухвалою суду від 08.06.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 23 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 23.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання по справі на 04 серпня 2022року.

Відповідач позов не визнав, 06 липня 2022 року надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх.№25491), у якому пояснює, що з досліджених матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразився у відсутності останнього на службі у період з 02 березня 2022 року по 09 березня 2022 року без поважних причин, тобто вчинення прогулів. Зазначає, що згідно зі ст. 17, 65 Конституції України, ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» особовий склад органів поліції, крім реалізації основних повноважень поліції, реалізує додаткові повноваження шляхом участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану з метою забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Стверджує, що всупереч зазначеному, в порушення Присяги поліцейського старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , самоусунувся від виконання основних та додаткових завдань, покладених на ДПП в умовах правового режиму воєнного стану, оголошеного на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Така морально принизлива, непатріотична поведінка, на думку відповідача, ганьбить і осоромлює високе звання поліцейського та лише підкреслює факт грубого і безпрецедентного порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразився у невиході останнього на службу у період з 02 березня 2022 року по 09 березня 2022 року. Вищенаведене свідчить про грубе порушення старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону, Присяги працівника поліції, передбаченою ч. 1 ст. 64 Закону, пунктів 1, 2, 8 статті 1 Статуту, абзацу першого та другого п. 1 розділу ІІ Правил та вимог відповідних посадових інструкцій, а тому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

04 серпня 2022 року підготовче засідання по справі відкладено на 25 серпня 2022року.

Ухвалою суду від 25.08.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 13 вересня 2022 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові. Просив адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у відзиві, долученому до матеріалів справи. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

13 вересня 2022 року розгляд справи відкладено на 20 вересня 2022 року.

Представник позивача 20 вересня 2022 року звернувся до суду із клопотанням (вх. №36509) про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

За приписами частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з частиною 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

За приписами частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта повна вища, проходив службу в органах Національній поліції України з 08.02.2016, на посаді інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Запорізькій області перебував з 12.07.2018, діючих дисциплінарних стягнень не має.

Наказом ДПП від 11.03.2022 №602о/с відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Запорізькій області з 11.03.2022 звільнено зі служби в поліції.

Наказом ДПП від 13.05.2022 №785о/с «По особовому складу» скасовано пункт наказу ДПП від 11.03.2022 №602о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції з 11.03.2022 відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

За наслідками службового розслідування та зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування, який затверджений 24.05.2022 начальником ДПП ОСОБА_2 , в якому зазначено наступне.

25.02.2022 т.в.о. командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 рапортом доповів про те, що 25.02.2022 інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з`явився на службу (роботу) без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідав.

Попередньо, до 24.02.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному та повинен був приступити до служби 25.02.2022.

Враховуючи викладене, за фактом відсутності на службі (роботі) вказаного працівника, 25.02.2022 старшим інспектором з ОД ВМАЗ УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_4 , у присутності т.в.о. командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_3 та т.в.о. заступника командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції Бабаяна В.Б. складено відповідний акт (вн. № 2/41/32 від 25.02.2022).

У подальшому, а саме 26, 27, 28 лютого 2022 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також не вийшов на службу (роботу), на телефонні дзвінки не відповідав, про що складено відповідні акти (вн. № 5/41/32 від 26.02.2022, вн. № 7/41/32 від 27.02.2022, вн. № 10/41/32 від 28.02.2022).

01.03.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не вийшов на службу, зателефонував капітану поліції ОСОБА_3 та повідомив, що виходити на службу наміру не має. За вказаним фактом складено акт відсутності на службі (роботі) (вн. № 12/41/32 від 01.03.2022).

02.03.2022 при особистій зустрічі з ОСОБА_1 , який також не вийшов на службу, причин неявки не повідомив, капітаном поліції ОСОБА_3 вилучено у даного працівника службове посвідчення. За фактом відсутності на службі (роботі) складено відповідний акт (вн. № 16/41/32 від 02.03.2022).

В подальшому, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також не вийшов на службу (роботу) без поважних причин 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09 березня 2022 року, про що складено відповідні акти (вн. № 20/41/32 від 03.03.2022,вн. № 27/41/32 від 04.03.2022, вн. № 32/41/32 від 05.03.2022, вн. № 33/41/32 від 06.03.2022, вн. № 39/41/32 від 07.03.2022, вн. № 47/41/32 від 08.03.2022,вн. № 49/41/32 від 09.03.2022).

В висновку також зазначено, що опитаний у ході службового розслідування т.в.о. командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_3 пояснив, що 18.02.2022 інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 повідомив його про те, що він, з його слів, захворів та знаходиться на лікарняному.

21.02.2022 лейтенант поліції ОСОБА_1 вийшов із ОСОБА_3 на зв`язок та повідомив, що його лікарняний нібито продовжується до 24.02.2022, як наслідок, лейтенант поліції ОСОБА_1 повинен був вийти на службу від 25.02.2022 та надати відповідний лікарняний лист.

25.02.2022 інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на службу (роботу) не з`явився без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідав та не надавав жодних пояснень з приводу своєї відсутності. Також, лейтенант поліції ОСОБА_1 не надав жодних документів або лікарняних листів, які б надавали йому правові підстави бути відсутнім на службі (роботі) 25.02.2022.

Враховуючи викладене, за фактом відсутності на службі (роботі) вказаного працівника, 25.02.2022 старшим інспектором з ОД ВМАЗ УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції Паленко К.Е., за присутності ОСОБА_3 та т.в.о. заступника командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції Бабаяна В.Б. складено відповідний акт.

У подальшому, а саме 26, 27, 28 лютого 2022 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також не вийшов на службу (роботу), на телефонні дзвінки не відповідав, про що складено відповідні акти.

01.03.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також не вийшов на службу, зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що виходити на службу наміру не має. За вказаним фактом складено акт відсутності на службі (роботі) від 01.03.2022.

Приблизно о 12.00 02.03.2022 ОСОБА_1 прибув до УПП в Запорізькій області ДПП, до служби не приступив, що виражалось у відсутності ОСОБА_1 на ранковому шикуванні особового складу роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП перед заступанням на службу. При особистій зустрічі із ОСОБА_3 причин невиходу на службу в період з 25.02.2022 по 01.03.2022 не повідомив, жодних документів та лікарняних листів не надавав. В ході розмови ОСОБА_1 добровільно передав ОСОБА_3 своє службове посвідчення та повідомив, що приступати до несення служби він не бажає і наголосив на тому, щоб його звільнили. Також, під час бесіди ОСОБА_1 повідомив, що його формений одяг, нагрудний жетон та кайданки знаходяться в приміщенні УПП в Запорізькій області ДПП.

Оскільки 02.03.2022 ОСОБА_1 до служби не приступив, за фактом відсутності на службі (роботі) складено відповідний акт від 02.03.2022.

Після вказаних подій ОСОБА_1 також не вийшов на службу (роботу) без поважних причин 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09 березня 2022 року, про що складено відповідні акти. У період з 03.03.2022 по 09.03.2022 ОСОБА_1 на зв`язок не виходив, жодних документів або лікарняних листів, які б надавали правові підстави бути відсутнім ОСОБА_1 на службі (роботі) у період з 03.03.2022 по 09.03.2022 останній так і не надав.

Опитаний у ході службового розслідування т.в.о. заступника командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 пояснив, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції, я тимчасово виконую обов`язки заступника командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП.

В період від 18.02.2022 по 24.02.2022 інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував, з його слів, на лікарняному.

25.02.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 на службу (роботу) не з`явився без поважних причин, на телефонні дзвінки не відповідав та не надавав жодних пояснень з приводу своєї відсутності.

Враховуючи викладене, за фактом відсутності на службі (роботі) вказаного працівника, 25.02.2022 складено відповідний акт.

У подальшому, а саме 26, 27, 28 лютого 2022 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також не вийшов на службу (роботу), на телефонні дзвінки не відповідав, про що складено відповідні акти.

01.03.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 також не вийшов на службу, зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що виходити на службу наміру не має. За вказаним фактом складено акт відсутності на службі (роботі) від 01.03.2022.

Приблизно о 12.00 02.03.2022 ОСОБА_1 прибув до УПП в Запорізькій області ДПП, до служби не приступив. При особистій зустрічі із ОСОБА_3 причин невиходу на службу в період з 25.02.2022 по 01.03.2022 не повідомив, жодних документів та лікарняних листів не надавав. В ході розмови ОСОБА_1 добровільно передав ОСОБА_3 своє службове посвідчення та повідомив, що приступати до несення служби він не бажає і наголосив на тому, щоб його звільнили. Оскільки 02.03.2022 ОСОБА_1 до служби не приступив, за фактом відсутності на службі (роботі) складено відповідний акт від 02.03.2022.

Після вказаних подій ОСОБА_1 також не вийшов на службу (роботу) без поважних причин 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09 березня 2022 року, про що складено відповідні акти. У період з 03.03.2022 по 09.03.2022 ОСОБА_1 на зв`язок не виходив, жодних документів або лікарняних листів, які б надавали правові підстави бути відсутнім ОСОБА_1 на службі (роботі) у період з 03.03.2022 по 09.03.2022 останній так і не надав.

В ході службового розслідування у месседжері Telegram, ОСОБА_1 від 15.05.2022 надіслано відповідне запрошення (вих. № 1111/41/32-2022 від 14.05.2022) щодо надання пояснень 18.05.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із проведенням службового розслідування, призначеного на підставі наказу ДПП від 14.05.2022 № 585.

За запрошенням інспектор взводу № 2 роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 прибув та пояснив, що о 09.57 18.02.2022 він звернувся до сімейного лікаря, який обстеживши його прийняв рішення про амбулаторне лікування та поставив діагноз «зовнішній отит». Лікування тривало з 18.02.2022 по 01.03.2022, а саме 12 діб, що підтверджується довідкою № 294 наданої сімейним лікарем.

02.03.2022 опитаний зранку зателефонував ОСОБА_3 та повідомив що з ним все добре та ОСОБА_1 направляється до УПП в Запорізькій області ДПП за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 96.

Прибувши до УПП в Запорізькій області ДПП, опитаний побачив що всі двері заблоковано мішками з піском. Зателефонувавши ОСОБА_3 ОСОБА_1 повідомив останньому, що він прибув до УПП в Запорізькій області ДПП, на що ОСОБА_3 відповів, щоб опитаний направлявся до задніх воріт де його пропустять до приміщення УПП в Запорізькій області ДПП та наказав ОСОБА_1 пройти та сісти на пульт відкривання воріт в якості чергового і очікувати його.

Приблизно 1,5 години опитаний виконував обов`язки чергового після чого, до УПП в Запорізькій області ДПП заїхав службовий транспортний засіб у якому перебував заступник начальника УПП в Запорізькій області ДПП ОСОБА_6 . Підійшовши до нього ОСОБА_1 повідомив що він прибув до УПП в Запорізькій області ДПП для подальшого несення служби з охорони публічного порядку у м. Запоріжжі. В ході розмови ОСОБА_6 повідомив, щоб ОСОБА_1 очікував ОСОБА_3 .

Приблизно через 10 хвилин до УПП в Запорізькій області ДПП заїхав ОСОБА_3 та покликав ОСОБА_1 з контрольно-пропускного пункту щоб поспілкуватись наодинці.

З перших слів ОСОБА_3 почав на опитаного дуже сильно кричати, на що останній почав заспокоювати ОСОБА_3 та пояснював що він перебував на лікарняному. У ході розмови ОСОБА_3 дуже сильно нервував. На всі доводи ОСОБА_1 ОСОБА_3 почав вигукувати що опитаний дезертир і що таким як він немає місця в управлінні поліції. Після чого, ОСОБА_3 попросив ОСОБА_1 передати службове посвідчення. На запитання опитаного, чи може він пройти всередину будівлі УПП в Запорізькій області ДПП ОСОБА_3 відповів що воно евакуйовано та всі входи закрито. Вкінці розмови ОСОБА_3 поросив ОСОБА_1 полишити територію УПП в Запорізькій області ДПП.

Весь період часу перебування на території УПП в Запорізькій області ДПП зафіксовано на відеокамери.

Через декілька годин ОСОБА_1 було виключено зі службової групи у месседжері Telegram де скидались розстановки нарядів. Після чого опитаний не мав змоги приходити на шикування оскільки не знав о котрій години та у якому місці воно проходить, так як УПП в Запорізькій області ДПП було евакуйовано, а іншу інформацію ОСОБА_1 ніхто більше не надавав.

Після 02.03.2022 року жодного контакту з керівницьким складом УПП в Запорізькій області ДПП опитаний не мав, ніхто не сповіщав його про будь-яке службове розслідування. Весь свій час він перебував за місцем своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 . Весь час мій мобільний телефон не вимикався та був на зв`язку.

В ході проведення службового розслідування, ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії копію медичної довідки № 294 від 01.03.2022, відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_1 хворів з 18.02.2022 по 01.03.2022, визнаний працездатним з 02.03.2022.

Жодних документів або лікарняних листів, які б надавали правові підстави бути відсутнім ОСОБА_1 на службі (роботі) у період з 02 березня 2022 року по 09 березня 2022 року останній так і не надав.

З досліджених матеріалів службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразився у відсутності останнього на службі у період з 02 березня 2022 року по 09 березня 2022 року без поважних причин, тобто вчинення прогулів.

Крім цього, дисциплінарна комісія зазначила та акцентувала увагу на тому, що неприпустима, принизлива та недостойна високого звання поліцейського поведінка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилась у невиході на службу в умовах воєнного стану в Україні у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України дестабілізує морально-психологічний та патріотичний настрій всього особового складу УПП в Запорізькій області ДПП.

Зі службових характеристик наданих т.в.о. командира роти ТОР УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_3 встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , за період служби в поліції зарекомендував себе посередньо.

Причинами та умовами, що призвели до вчинення дисциплінарних проступків працівниками УПП в Запорізькій області ДПП, зазначеними у даному службовому розслідуванні, дисциплінарна комісія вважає нехтування останніми особистою відповідальністю перед суспільством і державою та їх низький рівень сформованості особистих морально-етичних якостей.

Обставин, які пом`якшували або обтяжували б відповідальність зазначеного працівника дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування не встановлено.

Ураховуючи викладене, за вчинення дисциплінарного проступку дисциплінарна комісія запропонувала застосувати до інспектора взводу № 2 роти тактико-оперативного реагування управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.

25.05.2022 начальником ДПП прийнято наказ № 306 «Про застосування до працівників УПП в Запорізькій області ДПП дисциплінарних стягнень», яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Присяги працівника поліції, пунктів 1 та 2 статті 18, частини 2 статті 24 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, абзацу другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до старшого інспектора взводу №2 роти тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , який залишив місце несення служби 02.03.2022 та не вийшов на службу без поважних причин з 02.03.2022 по 09.03.2022, застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Даний вид стягнення реалізований наказом начальника ДПП №817о/с від 02.06.2022 «По особовому складу», яким позивача з 02.06.2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вважаючи прийняті відповідачем накази №303 від 25.05.2022 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та №817о/с від 02.06.2022 «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов`язки поліцейських.

Зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII).

Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Отже проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно із статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

Аналогічні положення закріплені і у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі Порядок №893).

Крім того, вказаним Порядком передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

В даному випадку відповідачем обрано крайній вид дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2016 за №1576/29706, затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила).

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція).

Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов`язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов`язків чи у позаслужбовий час, що пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Крім того, з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 по справі №815/4478/16.

Суд вважає за необхідне зазначити й те, що чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно поліції України та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява№ 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

При цьому, у разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Зважаючи на те, що висновок службового розслідування щодо позивача затверджено 24.05.2022, то саме ця дата вважається днем виявлення вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відтак, оскаржуваний наказ №303 від 25.05.2022 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнятий в межах його повноважень та в установлений законом місячний строк.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд також враховує наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Статтею 24 Закону №580 установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що всі поліцейські з 24.02.2022 зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

Проте, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 02 березня 2022 року по 09 березня 2022 року був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, де служив або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем як в позові, так і письмових поясненнях, наданих ним під час службового розслідування.

Отже, судом достовірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи факт відсутності позивача на робочому місці (службі) в робочий час, у період воєнного стану в Державі, а відтак, висновок відповідача про відсутність ОСОБА_1 на службі без поважних причин, у період з 02 березня 2022 року по 09 березня 2022 року, на думку суду, є обґрунтованим та доведеним.

При цьому, суд звертає увагу, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів ДПП і відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Вимоги ОСОБА_1 щодо поновлення його на посаді в поліції та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не можуть бути задоволені, оскільки є похідними від перших вимог, у задоволенні яких судом відмовлено у повному обсязі.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність своїх рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак