Рішення № 106781088, 14.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5623/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» (далі ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000083/2 від 18.07.2022 і картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019334.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларантом позивача для митного оформлення товару транспортного засобу подано митну декларацію (МД) №UA205140/2022/051374, в якій вартість ввезеного товару визначено за основним методом (за ціною договору/контракту).

В підтвердження числового значення вартості товару позивачем надано інвойс FAKTURA HANDLOWA) №2961 від 13.10.2022 продавця та зовнішньоекономічний контракт на поставку автомобілів №15/06 від 15.06.2021, який підтверджує вартість товару.

Позивач зазначив, що жодних недостовірних документів чи відомостей які б впливали на визначення митної вартості товару митному органу не було подано, а в рішенні не зазначено конкретного обґрунтування числового значення визначеного митним органом.

Вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та прийнятим без відповідних мотивів та підстав його прийняття, оскільки всі твердження, які містяться у даному рішенні зводяться до цитування норм митного кодексу, якими мотивували свої дії посадові особи митниці.

З наведених підстав вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000083/2 від 18.07.2022 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019334 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: згідно інвойсу від 13.07.2022 №2961 продавцем транспортного засобу є «AUDIOSET SP. Z O. O.» (22-100 Chelm, ul.Chemiczna, 3, Polska). Однак, в технічному паспорті 2014DD11429 від 16.07.2014 в графах C.1, С.3, С.4 зазначені власники транспортного засобу «VFS LOCATION FRANCE», та «EST LE PROPRIE TAIRE DU VEHICULE», «AVICULTURE LOGISTIQUE SERVICES LA BOHARDIERE». Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

Представник відповідача зауважує, що така невідповідність між інформацією, вказаною в технічному паспорті на т/з та рахунку-фактурі (інвойсі) щодо власника та продавця автомобіля є суттєвою, адже поданий до митного контролю рахунок-фактура №2961 від 13.07.2022 підтверджує лише дані щодо якісних та модельних характеристик згаданого т/з, проте не свідчить про наявність у юридичної особи, а саме компанії «AUDIOSET SP. Z O. О.» будь-яких майнових прав щодо згаданого об`єкту.

Також це суперечить п.п 6.2 контракту №15/06 від 15.06.2021 укладеного між компанією «AUDIOSET SP. Z O. О.» (що іменується як «Продавець») та приватним підприємством «ЗАХІД АВТО ТРАСТ (що іменується як «Покупець»), згідно право власності на товар Покупець набуває у Продавця, після надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця, при цьому Покупець має право від свого імені передавати, продавати куплений у продавця товар третім особам, як до моменту оплати за товар, так і після.

Водночас доказів переходу права власності від «AVICULTURE LOGISTIQUE SERVICES LA BOHARDIERE» (місцезнаходження - Франція), до продавця «AUDІОSET SP. Z O. O.» (місцезнаходження - Польща) надано не було, а у поданому до митного оформлення контракті №15/06 від 15.06.2021 відсутня інформація щодо купівлі-продажу спірного транспортного засобу, щодо ціни його придбання вищезазначеними суб`єктами, що не дає можливості надати оцінку господарській операції цих контрагентів.

Представник відповідача вважає, що вищевказана розбіжність є підставою для сумніву щодо впливу третіх осіб на формування числових значень митної вартості, адже згідно частини п`ятої статті 58 МК України митна вартість - ціна товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті, а ціна - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/ або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Представник відповідача вважає, що рішення про коригування митної вартості від 18.07.2022 №UА205140/2022/000083/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, а вищенаведені обставини слугували беззаперечною підставою для написання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019334. Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Разом з тим, просила відмовити у відшкодуванні витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» відповідно до рахунку-фактури від 13.07.2022 №2961 придбало у ТзОВ «AUDIOSEРT SP. Z О. О.» автомобіль VOLVO FM 450, ідентифікаційний номep (VIN): YV2XZX0A9EB702650, за ціною 15 150,00 EUR (а.с.33).

З метою митного оформлення вказаного товару декларантом в інтересах позивача було подано митну декларацію №UA205140/2022/051374, у якій вартість транспортного засобу була визначена за основним методом, а саме за фактурною вартістю у розмірі 15 150,00 EUR (а.с.25-26).

До митної декларації декларантом додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 13.07.2022 №2961; зовнішньоекономічний контракт на поставку автомобілів №15/06 від 15.06.2021 (а.с.27-31, 33).

Декларантом на запит митниці щодо надання додаткових документів, повідомлено про відсутність додаткових документів для підтвердження митої вартості.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару за вищезазначеною митною декларацією, шляхом винесення картки відмови №UA205140/2022/019334 (а.с.17-18), з таких причин: митна вартість товару 1 не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2022 №UA205140/2022/000083/2 відповідно до вимог Розділу ІІІ (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.2012). Підстава Розділ ІІІ (статті 49-66), статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.2012).

Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить митне оформлення товару, а саме: привести декларування товару 1 відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.2012), здійснити коригування заявленої митної вартості відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000083/2 від 18.07.2022, з урахуванням положень частини 4, 7 статті 55 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000083/2 від 18.07.2022 (а.с.15-16), як зазначено в останньому, є те, що митна вартість товару 1 який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Згідно ст. 54 МКУ митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №UA205140/2022/051374 документи містять розбіжності, зокрема: згідно інвойсу від 13.07.2022 №2961 продавцем транспортного засобу є AUDIOSET SP. Z O. О. 22-100 Chelm, ul.Chemiczna, 3 Polska. Однак, в технічному паспорті 2014DD11429 від 16.07.2014 в графах С.1, С2, С4 зазначені власники транспортного засобу VFS LOCATION FRANCE, та EST LE PROPRIE TAIRE DU VEHICULE, AVICULTURE LOGISTIQUE SERVICES LA BOHARDIERE.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання транспортного засобу.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст. 53 та ст. 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- декларацію країни відправлення;

- банківський платіжні документи за здійснені поставки;

- висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларант повідомив листом №1 від 18.07.2022 про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч. 6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість товару 1 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу із зовнішніх джерел, зокрема з мережі Інтернет (Autoline.ua) (тов. 1)на рівні - 26900 євро, з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України.

Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку.

Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000083/2 від 18.07.2022, а також карткою відмови №UA205140/2022/019334, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Із змісту статті 52 МК України видно, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами четвертою, п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Тобто, митний орган має повноваження вимагати додаткові документи у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім того, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою, другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5, ч.6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно частинами першою третьою статті 54 цього Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що обов`язок митного органу зазначати конкретні обставини, які викликали певні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Також, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно правової позиції Верховного Суду яка викладена у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Поряд з цим, відповідно до норм статей 51-58 МК України самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 53 МК України документи, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товару мають містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - тягач сідельний, призначений для перевезення вантажів 1 шт., вживаний, марка VOLVO, модель FM 450, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, номер шасі (кузова) - НОМЕР_1 , номер двигуна не визначений, тип двигуна дизель, за ціною 15 150,00 EUR.

Так, до митної декларації декларантом додано, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) №2961 від 13.07.2022 (а.с.33); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.07.2014 (а.с.34); контракт №15/06 від 15.06.2021 (а.с.27-31).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що при митному оформленні транспортного засобу спрацювала система управління ризиками, у зв`язку з чим встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Встановлено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме, відповідно до рахунку-фактури №2961 від 13.07.2022 продавцем товару (власником) є «AUDIOSET SP. Z O. О.» 22-100 Chelm, ul. Chemiczna, 3, Polska, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.07.2014 - AVICULTURE LOGISTIQUE SERVICES LA BOHARDIERE, France.

З матеріалів справи вбачається, що 15.06.2021 між ПП «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» (покупець) та Компанією «AUDIOSET SP. Z O. О.» (продавець) укладено контракт №15/06, за умовами якого продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк Ковель Рівне Дубно Сарни Старовойтово (згідно з ІНКОТЕРМС 2010 р.) транспортні засоби та запасні частини до них. Вартість товару визначається у Євро Європейського Союзу/Доларах США із урахуванням умов поставки кожної партії, чи одиниці товару і фіксується у інвойсах до даного Контракту. Загальна сума Контракту складає 10 000 000 Євро/10 000 000 доларів США. Період розрахунку за товар визначає Продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство. Порядок розрахунків: оплату за Товар Покупець проводить шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

На підтвердження заявленої вартості придбаного транспортного засобу декларант надав рахунок-фактуру (інвойс) №2961 від 13.07.2022, однак докази факту оплати вартості придбаного транспортного засобу позивачем як при декларуванні транспортного засобу, так і в подальшому митному органу не надано, до матеріалів справи під час розгляду судом такі не долучено.

Суд зауважує, що відповідно до правил Інкотермс 2010 умови доставки DAP передбачають «поставку в пункту» - означає, що продавець виконав своє зобов`язання по поставці, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. За вказаними умовами продавець: 1) здійснює перевезення товару до погодженого сторонами місця не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці; 2) за власний рахунок укладає договір перевезення товару до узгодженого місця призначення; 3) надає покупцю на його прохання, на його ризик та за його рахунок інформацію, необхідну для отримання страхування; 4) якщо необхідно проводить митне очищення товару для експорту; 5) несе всі ризики, пов`язані з доставкою товару в визначене місце. В свою чергу покупець: 1) за власний рахунок та на власний ризик одержує імпортну ліцензію або інший дозвільний документ, виконує усі митні формальності, необхідні для імпорту товару; 2) несе всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту його поставки у визначене місце; 3) надає продавцю, на його прохання, необхідну інформацію для укладення договору страхування; 4) здійснює вивантаження товару в місці призначення, якщо за договором перевезення ці витрати не оплачує продавець.

При цьому, декларантом не надано митному органу документів, які містять відомості про страхування транспортного засобу, платіжних документів, які підтверджують вартість транспортного засобу з врахуванням витрат на перевезення, завантаження, вивантаження та страхування, договорів (угод, контрактів) з третіми особами щодо вказаних послуг.

Крім того, відповідно до вказаного рахунку-фактури продавцем товару (власником) є «AUDIOSET SP. Z O. О.» 22-100 Chelm, ul. Chemiczna, 3, Polska, а у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.07.2014 - AVICULTURE LOGISTIQUE SERVICES LA BOHARDIERE, France. Доказів переходу права власності від AVICULTURE LOGISTIQUE SERVICES LA BOHARDIERE до «AUDIOSET SP. Z O. О.», ціни придбання за такою угодою суду не надано, що не дає можливості надати оцінку господарській операції цих контрагентів, що на переконання суду, не дає підстави для застосування методу визначення митної вартості ТЗ за ціною договору(контракту).

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №140/1713/19.

Слід зауважити, що згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), а тому за досліджуваних судом обставин, поданий позивачем до митного оформлення рахунок-фактура №2961 від 13.07.2022 не є тим документом, що підтверджував митну вартість ТЗ.

Щодо долученої до матеріалів справи експертної довідки від 15.07.2022 №2207-0432/А, то в такій не зазначено інформації щодо ціни транспортного засобу в країні придбання або в провідних країнах експортерах, а також не можливо встановити походження інформації щодо середньої ціни ввезеного транспортного засобу, а тому така довідка не може бути самодостатнім доказом правильності визначення декларантом митної вартості спірного автомобіля.

Зазначені обставини, на переконання суду вказують на наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності з приводу особи, яка зазначена власником ввезеного транспортного засобу, а також не підтверджували загальної суми всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваного транспортного засобу продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця, що в свою чергу було правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта та надало митниці, за вищеописаних обставин, право вчиняти послідовні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Отже, під час заявлення товару до митного оформлення позивач не надав всіх документів відповідно до вимог частини першої та другої статі 53 МК України, а тому у спірних правовідносинах сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару є обґрунтованими.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, з огляду на встановлені обставини, суд зазначає, що у митного органу були наявні достатні підстави для прийняття оскаржуваних рішень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач на виконання вимог статті 77 КАС України довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови прийняті митним органом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Приватне підприємство «ЗАХІД АВТО ТРАСТ» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Авіаторів, 1, код ЄДРПОУ 43938877)

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385)

Суддя В.В. Дмитрук