Рішення № 106781024, 17.10.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 жовтня 2022 р. Справа № 120/3794/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Погребищенська центральна лікарня" Погребищенської міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося комунальне підприємство "Погребищенська центральна лікарня" Погребищенської міської ради (далі - Погребищенська центральна лікарня, позивач) з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба, відповідач). За містом позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби, складений за результатами моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-10-29-001094-с.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що порушень, встановлених під час моніторингу відповідачем процедури закупівлі UA-2021-02-03-009784-а, не допускав. Вказав, що його вимога про надання документів переможцем торгів не суперечить ч. 8 ст. 12 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо заборони вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі, оскільки стосується переможця торгів, а не учасника. Стосовно висновку відповідача про порушення вимог абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме невідхилення тендерної пропозиції у зв`язку із застосуванням учасником засобів удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису, то позивач зазначив, що відповідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" передбачено до 05.03.2022 використання удосконаленого електронного цифрового підпису і печатки навіть тоді, коли передбачено тільки використання кваліфікованого електронного підпису.

Зауваження Держаудитслужби, не переконання позивача, носять формальний характер, оскільки жодне з них не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Позивач у позові також стверджує, що в оскаржуваному висновку не конкретизовано, як саме позивач має усунути виявлене порушення. Наполягає на тому, що в Держаудитслужби відсутні повноваження вимагати усунути виявлені порушення шляхом розірвання укладеного договору про закупівлю.

Ухвалою від 11.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, казаною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛИНЬЕКОБУД" (далі - ТОВ "ВОЛИНЬЕКОБУД"; третя особа).

31.05.2022 від Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого просить відмовити в задоволенні позову повністю. Доводячи правомірність оскаржуваного висновку про результати моніторингу закупівлі, відповідач зазначає, що учасником ТОВ "ЖК-Гарант" у складі своєї тендерної пропозиції не надано, всупереч вимогам пункту 2 додатку 1 до тендерної документації такі документи: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та дійсний протокол періодичних випробувань зазначеного вище спорядження, та приладдя (рятувальні пояси та фали рятувальні в кількості по 10 штук), проведеного сертифікованою випробувальною лабораторією та керівництва з експлуатації спорядження із відповідними відмітками за результатами періодичних випробувань та зазначенням серійного номеру спорядження.

Наведена у позовній заяві інформація щодо наявності на момент проведення закупівлі у ТОВ "ЖК-Гарант" висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дійсного протоколу періодичних випробувань спорудження та приладдя (рятувальні пояси та фали рятувальні в кількості по 10 штук), керівництво з експлуатації спорядження із відповідними відмітками за результатами періодичних випробувань та зазначенням серійного номеру спорядження, на переконання відповідача, не може бути врахована судом, оскільки у складі пропозиції учасника ТОВ "ЖК-Гарант" такі документи не надано, що підтверджує сам позивач, та вимагалися Замовником згідно з пункту 2 додатку 1 до тендерної документації.

Також відповідач зауважує, що замовник відповідно до пункту 1 додатку 1 до тендерної документації установив вимогу, зокрема, що учасник у підтвердження інформації про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій в разі оренди та/або суборенди та/або договори про надання послуг та/або інші договори, передбачені законодавством України з усіма додатками та додатковими угодами/додатками до додаткових угод, дійсні та чинні на день подання тендерної пропозиції та протягом всього строку (терміну) дії договору про закупівлю (зазначені договори, мають бути укладені на строк, що дорівнює або перевищує строк (термін) дії договору про закупівлю, або містити умови про можливість пролонгації строку ix дії на строк, не менший ніж строк (термін) дії договору за предметом закупівлі (у разі якщо його строк менший ніж строк (термін) дії договору про закупівлю). Водночас строк дії договору підряду від 06.12.2021 № 417, укладеного Замовником з ТОВ "ЖК-Гарант", становить до 31.12.2022. При цьому, як зазначає відповідач, учасник ТОВ "ЖК-Гарант" надав договір оренди, який не відповідає вимогам пункту 1 додатку 1 до тендерної документації, а саме: договір оренди (найму) майна з екіпажем від 24.06.2020 № 1, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВ-Буд" на оренду транспортного засобу ГАЗ 3309 автовишка АП-18 з водієм, термін дії до 31.12.2021. Даним договором не передбачено умови про можливість пролонгації строку його дії на строк, не менший ніж строк (термін) дії договору за предметом закупівлі (31.12.2022).

Таким чином, на переконання відповідача, наведена у позовній заяві позивача інформація щодо чинності на момент проведення закупівлі договору оренди (найму) майна з екіпажем від 24.06.2020 № 1 не може бути врахована судом, оскільки жодних документів, що б підтверджували факт продовження його дії не надано.

Відтак, відповідач вважає, що на порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № "Про публічні закупівлі" замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ "ЖК-Гарант" як такого, що не відповідає кваліфікаційному критерію, установленого статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо способу усунення виявленого порушення, то Держаудитслужба зазначає, що зобов`язання щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, є чітким та зрозумілим.

З огляду на викладене, підстави для визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби за результатами проведеного моніторингу зазначеної процедури закупівлі, на переконання відповідача, відсутні.

03.10.2022 представником позивача подано до суду клопотання про поновлення пропущеного стоку для подання доказів та про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому просить приєднати до матеріалів справи засвідчені копії довідки про вартість виконаних робіт та витрат за вересень 2022 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року.

Ухвалою від 17.10.2022 суд поновив позивачу процесуальний строк для подачі доказів та долучив їх до справи №120/3794/22.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини.

29.10.2021 Погребищенською центральною лікарнею оголошено про проведення відкритих торгів з назвою предмета закупівлі "Реконструкція будівлі (в частині даху та фасадів) хірургічного корпусу Комунального підприємства "Погребищенська центральна лікарня" по вул. П. Тичини, 54 А в м. Погребище, Вінницька обл. (коригування 3)" місто Погребище 2021" за кодом ДК 021:2015:45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи. Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг до 31.12.2021. Очікувана вартість предмета закупівлі 10 636 474 грн. Розмір мінімального кроку пониження ціни 106365 грн.

За результатами відбору переможцем закупівлі визначено ТОВ "ЖК-Гарант". 23.11.2021 позивачем опубліковано повідомлення про намір укласти договір підряду. 06.12.2021 між замовником - Погребищенською центральною лікарнею та виконавцем - ТОВ "ЖК - Гарант" підписано договір підряду № 417 з виконання робіт: реконструкція будівлі (в частині даху та фасадів) хірургічного корпусу Комунального підприємства "Погребищенська центральна лікарня" по вул. П. Тичини, 54 А в м. Погребище, Вінницька обл. (коригування 3). Відповідно до п. 31.1 цього договору вартість робіт становить 10600000 грн.

22.02.2022 Держаудитслужбою розпочато моніторинг процедури вказаної закупівлі, оголошеної позивачем. За результатами проведеного моніторингу закупівлі відповідачем 08.03.2022 складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-29-001094-c. Відповідно до цього висновку за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та внесення змін до неї порушень не встановлено.

Поряд із цим 30.03.2022 Держаудитслужбою знову розпочато моніторинг процедури закупівлі: "Реконструкція будівлі (в частині даху та фасадів) хірургічного корпусу Комунального підприємства "Погребищенська центральна лікарня" по вул. П. Тичини, 54 А в м. Погребище, Вінницька обл. (коригування 3)". За результатами проведеного моніторингу закупівлі відповідачем 22.04.2022 складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-29-001094-c.

За змістом вказаного висновку за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ "ЖК-Гарант" установлено порушення абзацу другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі", Держаудитслужба зобов`язала Погребищенську центральну лікарню здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного права з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного Фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань; за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення №43) Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі також Закон 922-VIII).

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Частиною 3 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Частиною 4 ст. 8 Закону № 922-VIII врегульовано строк здійснення моніторингу процедури закупівлі який не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Порушення відповідачем вказаних норм ст. 8 Закону № 922-VIII, які врегульовують процедури призначення та проведення моніторингу, а також оформлення його результатів, судом не встановлено.

Частиною ст. 8 Закону №922-VIII визначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08.09.2020 № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" у пункті 1 констатуючої частини зазначаються:

питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі;

опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням:

структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін);

найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

Відповідно до пунктів, 10, 11 ст. 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 15 ст. 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що висновок від 22.04.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-10-29-001094-c а має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

Надаючи оцінку зазначеним у висновку твердженням відповідача про порушення позивачем абзацу другого та третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якими замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Під час проведення торгів із обмеженою участю замовником застосовуються всі кваліфікаційні критерії, встановлені частиною другою цієї статті.

У разі участі об`єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об`єднаних показників кожного учасника такого об`єднання на підставі наданої об`єднанням інформації.

Абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до пункту 2 додатку 1 до тендерної документації позивач установив вимогу для учасника до заходів безпеки, зокрема в рамках заходів, щодо дотримання правил охорони праці під час виконання робіт на висоті повинен забезпечити робітників страхувальними лямковими поясами та фалами в кількості не менше трьох кожного спорядження, про що подає в складі пропозиції докази наявності даного обладнання належного на праві власності/користування, декларацію відповідності, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та дійсний протокол періодичних випробувань зазначеного вище спорядження, приладдя, проведеного сертифікованою випробувальною лабораторією та керівництва з експлуатації спорядження із відповідними відмітками за результатами періодичних випробувань та зазначенням серійного номеру спорядження.

Учасник ТОВ "ЖК-Гарант" на виконання вказаних вимог замовника у складі своєї тендерної документації надав декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці від 12.08.2020, згідно з якою зазначив наявні рятувальні пояси та фали рятувальні в кількості по 10 штук.

Суд погоджується з відповідачем, що у складі своєї тендерної пропозиції ТОВ "ЖК-Гарант" не надано висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та дійсний протокол періодичних випробувань зазначеного вище спорядження, та приладдя (рятувальні пояси та фали рятувальні в кількості по 10 штук), проведеного сертифікованою випробувальною лабораторією та керівництва з експлуатації спорядження із відповідними відмітками за результатами періодичних випробувань та зазначенням серійного номеру спорядження. Разом із тим, вказані документи додані позивачем до матеріалів справи. Дослідивши вказані документи, суд дійшов висновку, що на момент проведення закупівлі вони були наявні у ТОВ "ЖК-Гарант".

На підтвердження кваліфікаційного критерію "Наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" замовник відповідно до пункту 1 додатку 1 до тендерної документації установив вимогу, зокрема, що учасник в підтвердження інформації про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій в разі оренди та/або суборенди та/або договори про надання послуг та/або інші договори, передбачені законодавством України з усіма додатками та додатковими угодами/додатками до додаткових угод, дійсні та чинні на день подання тендерної пропозиції та протягом всього строку (терміну) дії договору про закупівлю (зазначені договори, мають бути укладені на строк, що дорівнює або перевищує строк (термін) дії договору про закупівлю, або містити умови про можливість пролонгації строку ix дії на строк, не менший ніж строк (термін) дії договору за предметом закупівлі (у разі якщо його строк менший ніж строк (термін) дії договору про закупівлю).

У складі своєї тендерної пропозиції ТОВ "ЖК-Гарант" надало договір оренди (найму) майна з екіпажем від 24.06.2020 № 1, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВВ-Буд" на оренду транспортного засобу ГАЗ 3309 автовишка АП-18 з водієм, термін дії до 31.12.2021. Дослідивши вказаний договір, суд погоджується із відповідачем, що цим договором не передбачено умови про можливість пролонгації строку його дії на строк, не менший ніж строк (термін) дії договору за предметом закупівлі (31.12.2022).

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок відповідача про недотримання вимог тендерної документації в цій частині є обґрунтованим та не спростовується відповідними доказами, які містяться у матеріалах даної справи.

Також у пункті 1 розділу ІІІ тендерної документації замовником визначено, що відповідно до частини 2 статті 44 Закону України № 2275-VІІІ від 06.02.2018 та статті 98 Цивільного кодексу України, якщо Учасник-юридична особа має форму власності товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, то він повинен надати у складі тендерної пропозиції копію рішення загальних зборів учасників товариства про надання згоди на вчинення правочину, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує 50 % вартості чистих активів товариства, відповідно до останньої затвердженої, відповідно до чинного законодавства, фінансової звітності. В іншому випадку Учасником надається інформація в довільній формі на фірмовому бланку (за наявності), про те, що очікувана вартість закупівлі не перевищує 50 % вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу та надаються відповідні документи фінансової звітності, які підтверджують надану учасником інформацію в довільній формі, з документальним підтвердженням про надання цієї фінансової звітності до органів Державної податкової служби України. Також учасник у будь-якому разі надає довідку про вартість чистих активів, відповідно до останньої затвердженої, відповідно до чинного законодавства, фінансової звітності.

У складі пропозиції ТОВ "ЖК-Гарант" надано довідку про вартість чистих активів від 18.11.2021 № 20 в якій зазначено, що відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності вартість чистих активів товариства складає 3319000 грн. При цьому очікувана вартість даної закупівлі складає 10636474 грн, що перевищує 50 % вартості чистих активів товариства, відповідно до останньої затвердженої, відповідно до чинного законодавства, фінансової звітності.

Твердження відповідача про те, що у складі пропозиції ТОВ "ЖК-Гарант" не надано копію рішення загальних зборів учасників товариства про надання згоди на вчинення правочину, що не відповідає вимогам пункті 1 розділу ІІІ тендерної документації, суд вважає необґрунтованими, оскільки такий документ був завантажений 19.11.2021 о 17:18 під загальною назвою "тендерна документація.pdf" ст.109.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок відповідача про недотримання вимог тендерної документації в цій частині є необґрунтованим.

Надаючи правову оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає таке.

У констатуючій частині оскарженого висновку відповідач у зв`язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу відповідачем на підставі статей 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" у п. 3 спірного висновку зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку наведеному, суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При вирішенні цього спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації. В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників. Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як видно з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.

Також суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду у постановах №420/5590/19 від 30.11.2021, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 160/8403/19 від 30.11.2021.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Разом з цим суд звертає увагу, що виявлене в ході моніторингу порушення не обмежило інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі.

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі № UA-2021-10-29-001094-с. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами судового розгляду суд дійшов висновку, що спірний висновок про результати моніторингу закупівлі не відповідає критеріям обґрунтованості, своєчасності та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких вони спрямовані. Отже, за вказаних обставин, висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 22.04.2022 № UA-2021-10-29-001094-с є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За змістом з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 2481 грн судового збору.

У зв`язку з задоволенням цього адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 22.04.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-29-001094-с.

Стягнути на користь комунального підприємства "Погребищенська центральна лікарня" Погребищенської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: комунальне підприємство "Погребищенська центральна лікарня" Погребищенської міської ради (22200, Вінницька область, Вінницький район, м.Погребище, вул. П. Тичини, 54а, код ЄДРПОУ 01982637)

Відповідач: Державна аудиторська служба України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856)

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович