Ухвала суду № 106778269, 07.10.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10087/22

№ 1-кс/755/1942/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, із середньою освітою, офіційно не працюючому, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, зокрема востаннє: 06.08.2012 року вироком Дарницького районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненому 22.04.2019 року по відбуттю строку покарання, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003172 від 05.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.10.2022 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20 години 30 хвилин, ОСОБА_4 перебував за адресою: м. Київ, вул. Щепкіна, 13, де помітив припаркований мопед марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 , та в цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, а саме мопедом марки «Yamaha Jog». Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 , не пізніше 20 години 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Щепкіна, 13, підійшов до мопеда марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , та переконавшись, що поруч нікого немає, почав штовхати його у напрямку провулку Гродненського, що в м. Києві, тим самим, встановив контроль над вищевказаним транспортним засобом. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння мопедом марки «Yamaha Jog», сірого кольору, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 8 по провулку Гродненському, що в м. Києві, зупинився із вищевказаним мопедом та за допомогою заздалегідь підготовлено предмету для вчинення злочину, а саме ножа, намагався вставити його в замок запалювання, чим привести в дію двигун мопеда, з метою подальшого переміщення викраденого транспортного засобу. У подальшому, о 22 годині 30 хвилин, за адресою: м. Київ, пров. Гродненський, 8, працівниками поліції був затриманий ОСОБА_4 біля викраденого вищевказаного мопеду. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 23 107,00 грн. . z _

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколами огляду місця події від 06.10.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколами допиту свідків; протоколом особистого обшуку особи в порядку ст. 208 КПК; іншими матеріалами кримінального провадження.

Таким чином, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 , будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження. Враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_4 ретельно приховував свою злочинну діяльність, вчинив злочин з прямим умислом, усвідомлював суспільну небезпеку вчиненого діяння та не бажав його викриття правоохоронними органами. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 може впливатина свідківта потерпілогоу цьомуж кримінальномупровадженні.Враховуючи те,що вході проведенняобшуків булизалучені понятіта підозрюваномунадано копіївідповідних процесуальнихдокументів іззазначенням їханкетних данихна думкусторони обвинуваченняпідозрюваний моженезаконно впливатина зазначенихсвідків зметою змінипоказів останнімив ходідосудового розслідуваннята судовогорозгляду.Зокрема,може вчинятиінші кримінальніправопорушення,оскільки немає стабільногоджерела прибуткута своїматеріальні потребинамагається задовольнилизлочинним шляхом,що йстало причиноювчинення нимвказаного злочинуКрім того,підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий06.08.2012року Дарницькимрайонним судомм.Києва зач.1ст.122,ч.2ст.121,ст.70КК Українидо покаранняу вигляді8років позбавленняволі,звільнений 22.04.2019року повідбуттю строкупокарання тамає непогашену вустановленому закономпорядку судимість.Зокрема,може перешкоджатипроведенню досудовогорозслідування іншимчином,а самене з`являтисяза викликамидо слідчогочи прокурораз метоюзатягування часупроведення досудовогорозслідування,що всвою чергу,може впливатина строкипроведення досудовогорозслідування.Тому, враховуючи вказані ризики, саме такий запобіжний захід, що пов`язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, прохав застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки розуміє, що санкція статті, яка йому інкримінується, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Зокрема, підозрюваний не має міцних соціальних зв`язків, не одружений та офіційно не працевлаштований. Крім того, ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків, може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки є раніше судимий. Зокрема, підозрюваний не має постійного місця проживання, а тому, більш м`який запобіжних захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки транспортний засіб був повернутий власнику та ОСОБА_4 має фактичне місце проживання, тому є можливим застосування до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно доч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Статтею 184КПК Українивизначено,що клопотанняслідчого,прокурора прозастосування запобіжногозаходу подаєтьсядо місцевогозагального суду,в межахтериторіальної юрисдикціїякого знаходитьсяорган досудовогорозслідування,а вкримінальних провадженняхщодо злочинів,віднесених допідсудності Вищогоантикорупційного суду,-до Вищогоантикорупційного суду,і повинномістити: 1)короткий викладфактичних обставинкримінального правопорушення,в якомупідозрюється абообвинувачується особа; 2)правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняіз зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність; 3)виклад обставин,що даютьпідстави підозрювати,обвинувачувати особуу вчиненнікримінального правопорушення,і посиланняна матеріали,що підтверджуютьці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу; 5)виклад обставин,на підставіяких слідчий,прокурор дійшоввисновку пронаявність одногоабо кількохризиків,зазначених уйого клопотанні,і посиланняна матеріали,що підтверджуютьці обставини; 6)обґрунтування неможливостізапобігання ризикуабо ризикам,зазначеним уклопотанні,шляхом застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу.

Копія клопотаннята матеріалів,якими обґрунтовуєтьсянеобхідність застосуваннязапобіжного заходу,надається підозрюваному,обвинуваченому непізніше ніжза тригодини допочатку розглядуклопотання. Доклопотання додаються: 1)копії матеріалів,якими слідчий,прокурор обґрунтовуєдоводи клопотання; 2)перелік свідків,яких слідчий,прокурор вважаєза необхіднедопитати підчас судовогорозгляду щодозапобіжного заходу; 3)підтвердження того,що підозрюваному,обвинуваченому наданікопії клопотаннята матеріалів,якими обґрунтовуєтьсянеобхідність застосуваннязапобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 193 КПК України, будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Судом було встановлено, що 05.10.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040003172 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Клопотання слідчого погоджене із прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.

06 жовтня 2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, наявними доказами, зокрема: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022100040003172 від 05.10.2022 року; рапортом працівника поліції від 05.10.2022 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.10.2022 року; протоколом допиту потерпілого від 06.10.2022 року; протоколом огляду речей від 06.10.2022 року; протоколом огляду місця події від 06.10.2022 року; постановами про визнання та приєднання речових доказів від 06.10.2022 року; протоколами допиту свідка від 06.10.2022 року; протоколом обшуку затриманої особи від 06.10.2022 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.10.2022 року; повідомленням про підозру від 06.10.2022 року

Крім того, у судовому засіданні стороною захисту, відповідно до положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред`явленої підозри та щодо незадовільного стану здоров`я підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак, відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Слідчий суддя, також враховує, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, раніше судимий.

Вказані вище обставини, а також суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 02 грудня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу врозмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 49620 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач:ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ:26268059, МФО:820172, Банк:Державна казначейська служба України м. Київ, р/р№ UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: