Рішення № 106775920, 11.10.2022, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2102/21

Провадження № 2/459/821/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Маїк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

13.07.2021 позивач звернувся у суд з позовом у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.10.2022, просить стягнути з відповідача на його користь 1429,90 грн. страхового відшкодування. Також просить вирішити питання судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В обґрунтування позову послався на те, що 14.04.2021 в с. Добрячин Червоноградського району Львівської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_2 , який керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_1 який керував автомобілем Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_2 . На місці вказаної дорожньо-транспортної пригоди ними було складено повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно якого ОСОБА_2 визнав себе винним у вчинення ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у страховика АТ «СГ «ТАС», відповідача у справі. Згідно ст. 33 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 14.04.2021 ним було подано повідомлення про ДТП до АТ «СГ «ТАС». 06.07.2021 на його адресу надійшов лист від відповідача, згідно якого вбачається, що страховиком визначена сума страхового відшкодування 34 121,76грн., таку ж суму йому було перераховано 08.07.2021 на особовий рахунок. Оскільки він не згідний із таким розміром страхового відшкодування, тому змушений звернутися з позовом до суду.

Ухвалою від 15.07.2021 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 03.09.2021 з повідомленням сторін, який було відкладено, востаннє, на 07.10.2022.

20.08.2021 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якій просив у позові відмовити повністю за безпідставністю.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просив позов задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС» подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, при цьому подав додаткові пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що із відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 1429,90грн.

З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази і письмові пояснення, наданих у судових засіданнях по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 14.04.2021 в с. Добрячин Червоноградського району Львівської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована АТ «СГ «ТАС» (приватне) відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР №8560801 від 21.09.2020.

Автомобіль Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 , на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) від 14.04.2021.

Суд визнає Європротокол як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.

Так, з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дозволено учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("Європротокол") без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Згідно п. 33.2 ст. 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

На виконання Закону України від 17.02.2011, Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у Європротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається із повідомлення про ДТП від 14.04.2021 воно заповнене обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб «А» та транспортний засіб «Б», зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце ДТП, наявна схема ДТП, визначені обставини ДТП, зафіксовано місце зіткнення у Схемі ДТП.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У зв`язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, отже водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, Європротокол або Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.04.2021, яке складене ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до норм чинного законодавства і є належним доказом вини особи, що скоїла ДТП, у зв`язку з чим завдана шкода підлягає відшкодуванню, а обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СГ «ТАС» 24.06.2021 із заявою на виплату страхового відшкодування.

Як вбачається з повідомлення ПАТ «СГ «ТАС» № 13560/9121 від 06.07.2021 сума страхового відшкодування відповідно до звіту № 17891 від 22.06.2021 СОД ОСОБА_8 становить 34121,76грн., яка перерахована на особовий рахунок позивача. Зі змісту позовної заяви вбачається, що 08.07.2021, ОСОБА_1 отримав страхове відшкодування у розмірі 34121,76грн..

Із висновку експерта № 132/22 від 09.03.2022, складеного за результатами проведеної експертизи на підставі ухвали суду від 03.12.2021, судовим експертом Романяк А.М., вбачається, що вартість матеріального збитку з технічної точки зору заподіяного власнику автомобіля Renault Laguna, д.н.з. НОМЕР_2 , (з врахуванням ПДВ на складові та матеріали), станом на момент ДТП - 14.04.2021, становить 42872,80грн.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Пунктом 9.1 статті 9 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому страховиком у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно абзацу 2 п. 36.2 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

У Постанові від 04.07.2018 р. Верховний Суд дійшов висновку, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування і в межах, обумовлених договором страхування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість уточненої розрахованої суми матеріальної шкоди, тому вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 1429,90 грн.

Що ж стосується заявлених вимог в частині стягнення судових витрат, то дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правову допомогу та витрат за проведення експертизи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про відшкодування таких витрат виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до положень ч. 2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7-9 ст. 139 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з матеріалами справи, позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн., що підтверджується Договором про надання правової допомоги від 09.06.2021 та Додатком № 1 до договору від 09.06.2021, укладеними між адвокатом Огорілко Ю.В. і ОСОБА_1. Також витрати підтверджуються квитанцією до прибуткового касового ордера №76 від 07.10.2022, актом приймання передачі послуг з правової (правничої) допомоги від 07.10.2022.

Заяв та клопотань щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Крім того, ухвалою суду від 03.12.2021 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту Романяку Андрію Михайловичу.

Представником позивача долучено копію рахунку на оплату №2912_А/21 від 29.12.2021 на суму 2750,00грн. 11.01.2022 позивачем сплачено вартість проведення експертизи, що підтверджується копією квитанції АТ КБ «Приватбанк» №0.0.2411261793.1.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що витрати понесені позивачем на проведення судової автотоварознавчої експертизи, що становлять 2750,00 гривень слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243, м. Київ, пр. Перемоги, 65) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» у користь ОСОБА_1 1429 (одну тисячу чотириста двадцять дев`ять) грн. 90 коп. страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» у користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн., 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн. витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2022 року.

Суддя: Н. Я. Отчак