Ухвала суду № 106774243, 17.10.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" жовтня 2022 р. м. Черкаси Справа № 925/903/22

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву від 14.10.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М",

до відповідача - держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації,

про стягнення 154 940 212 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" (далі - ТОВ "Ресурс Центр-М") з вимогою стягнути з держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації 154 940 212 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України зазнали обстрілу та руйнування об`єкти нерухомості позивача, чим останньому завдано збитків.

Ухвалою від 19.09.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 17.10.2022 об 11:00 год.

14.10.2022 до суду від ТОВ "Ресурс Центр-М" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на п`ятиповерховий будинок і прилеглі до нього будівлі загальною площею 1 470 кв. м, що розташований за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, що належить Російській Федерації.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що відповідачем по даній справі є Російська федерація, яка з 24 лютого 2022 року здійснює збройну агресію проти України.

17 серпня 2022 року опубліковано Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ). Закон № 2500-ІХ затверджує Указ Президента "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, - до 21 листопада 2022 року.

21 вересня 2022 року в ході вторгнення Росії на Україну і незабаром після контрнаступу Збройних сил України, яке призвело до деокупації всієї території Харківської області на захід від річки Оскол, президент Володимир Путін видав указ "Про оголошення часткової мобілізації в Російській Федерації". Мобілізаційні заходи розпочалися в день оголошення указу — 21 вересня 2022 року та тривають по даний час. Таким чином відповідач вважає свої дії щодо воєнної агресії такими, що відповідають вимогам власним федеральним законам.

При цьому, зазначає позивач, відповідно до ч. 1 ст. 241 Арбітражного процесуального кодексу РФ, рішення судів іноземних держав, прийняті ними по спорах та інших справах, що виникають при здійсненні підприємницької та іншої економічної діяльності (іноземні суди), рішення третейських судів та міжнародних комерційних арбітражів, прийняті ними на територіях іноземних держав по спорах та інших справах, що виникають під час здійснення підприємницької діяльності та іншої економічної діяльності (іноземні арбітражні рішення), визнаються і виконуються в Російській Федерації арбітражними судами, якщо визнання і виконання таких рішень передбачено міжнародним договором Російської Федерації і федеральним законом.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, у випадку задоволення позову, що не забезпечить фактичне виконання судового рішення, а з огляду на його розмір та розташування за межами України, безумовно ускладнить для позивача належну реалізацію.

Також позивач зазначає, що предметом позову є стягнення 154 940 212 грн, розмір якого підтверджений експертним висновком.

08.10.1999 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1871 було затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв України в Російській Федерації і Російської Федерації в Україні та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації стосовно розміру, термінів та порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, підписану 19.11.1998 р.

Ст. 2 Угоди від 19.11.1998 р. визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27: триповерховий будинок загальною площею 1 779 кв. м, переданий у користування Посольству Російської Федерації в Україні та реконструйований за рахунок коштів Української Сторони; п`ятиповерховий будинок і прилеглі до нього будівлі загальною площею 1 470 кв. м, побудовані для розміщення Посольства Російської Федерації за рахунок коштів Української Сторони. Таким чином на території України є об`єкти нерухомого майна, право власності на які належить Відповідачу.

Відповідно до ст. 2 Протоколу між Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України щодо розміру, строків і порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв Російської Федерації в Україні та України в Російській Федерації, вартість двох будинків і прилеглих до них будівель загальною площею 3 249 кв. м за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, які передаються Українською Стороною Російській Стороні відповідно до п. 2.1 ст. 2 Угоди ( 643_263 ), становить 5 087 900 доларів США.

Відповідно до курсу НБУ станом на 13 жовтня 2022 року 5 087 900 доларів США становлять 187 952 571,81 гривень.

Позивач стверджує, що оскільки позов заявлено на суму 154 940 212 грн, то належним заходом забезпечення позову буде накладення арешту на п`ятиповерховий будинок і прилеглі до нього будівлі загальною площею 1 470 кв. м, що розташований за адресою: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, оскільки таким чином забезпечення не перевищує розмір заявлених грошових вимог.

Розглядаючи заяву ТОВ "Ресурс Центр-М" про забезпечення позову, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на будинок, який передано для розміщення дипломатичних представництв Російської Федерації в Україні.

Як вказано позивачем ст. 2 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації від 19.11.1998, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1999 № 1871, визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27: триповерховий будинок загальною площею 1 779 кв. м, переданий у користування Посольству Російської Федерації в Україні та реконструйований за рахунок коштів Української Сторони; п`ятиповерховий будинок і прилеглі до нього будівлі загальною площею 1 470 кв. м, побудовані для розміщення Посольства Російської Федерації за рахунок коштів Української Сторони. Таким чином на території України є об`єкти нерухомого майна, право власності на які належить Відповідачу.

Україною (в складі СРСР) 18.04.1961 було підписано (приєднано) Віденську конвенцію про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р., дата ратифікації 11.02.1964 (Указом Президії ВР СРСР), набуття чинності 12.07.1964 (далі - Віденська конвенція від 18.04.1961).

Згідно зі ст. 21 Віденської конвенції від 18.04.1961 держава перебування повинна або надавати сприяння акредитуючій державі у набутті на своїй території, згідно зі своїми законами, приміщень, необхідних для його представництв, або надати допомогу акредитуючій державі у отриманні приміщень будь-яким іншим чином. Вона повинна також, за необхідності, надавати допомогу представництвам, у отриманні належних приміщень для його співробітників.

Відповідно до ст. 22 Віденської конвенції від 18.04.1961 приміщення представництва недоторкані. Влада держави перебування не може входити в ці приміщення інакше, як зі згоди голови представництва. На державу перебування покладається спеціальний обов`язок вживати всі належні заходи для захисту приміщень представництва від будь-якого вторгнення або завдання шкоди та для запобігання будь-якого порушення спокою представництва або образи його гідності. Приміщення представництва, предмети їх обстановки та інше майно, що в ньому перебуває, а також засоби пересування представництва користуються імунітетом від обшуку, реквізиції, арешту та виконавчих дій.

Відповідно до заяви МЗС України щодо розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією, що опублікована 24 лютого 2022 року о 11:52 Президент України Володимир Зеленський підтримав пропозицію Міністерства закордонних справ України про розрив дипломатичних відносин України з Російською Федерацією. На доручення Глави Української держави МЗС України розпочало процедуру розриву дипломатичних відносин відповідно до норм міжнародного права.

Отже, Міністерство закордонних справ України розпочало процедуру розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією, проте відсутні свідчення того, що станом на час розгляду заяви про забезпечення позову припинено дію Віденської конвенції для України у відносинах з Російською Федерацією, тому приміщення представництва Російської Федерації, зокрема, на яке позивач просить накласти арешт в якості забезпечення позову, користуються імунітетом, в тому числі від арешту та виконавчих дій.

Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для накладення арешту на зазначене позивачем майно.

Також суд вважає за необхідне додати, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - будинок за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 27 відомості відсутні.

З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ "Ресурс Центр-М" про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Центр-М" від 14.10.2022 про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Копії ухвали направити позивачу через систему "Електронний суд".

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА