Рішення № 106774011, 04.10.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/606/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація"

до відповідача Острозької міської ради

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я Рівненської ОДА

про стягнення заборгованості в сумі 57 870 грн. 79 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Левчук Олеся Вікторівна (в залі суду);

Від відповідача: Митрофанова Оксана Степанівна (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

17 серпня 2022 року Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Острозької міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 57 870 грн. 79 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 8 від 29 січня 2021 року про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується в частині своєчасної та повної сплати витрат в сумі 57 870 грн. 79 коп.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст.ст. 11, 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 162, 247, 249 ГПК України.

В судовому засіданні 04 жовтня 2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у свою чергу заперечує позовні вимоги та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву, відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступні обставини.

Відповідно до п. 1.1 договору № 8 від 29 січня 2021 року відповідач 1 відшкодовує позивачу, понесені останньою у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 73 "Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну".

Відповідач зазначає, що згідно листа Міністерства охорони здоров`я № 10-13/33725/2-21 від 16 листопада 2021 року відповідно пункту 8.1.9 наказу Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами" Фінансовим управлінням виконавчого комітету Острозької міської ради подано платіжне доручення № 1 від 18 листопада 2021 року до Державної казначейської служби України, згідно якого залишки відкритих асигнувань Субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров`я за напрямком лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет було відкладено на рахунки обласного бюджету.

Надалі відповідач вказує, що додаткова угода № 3 до договору № 8 від 29 січня 2021 року між Острозькою міською радою та Товариством з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" передана у відділ бухгалтерського обліку 17 листопада 2021року. Відповідні документи для відшкодування вартості відпущених препаратів інсуліну були подані на подальшу реєстрацію в Острозьке відділення Держказначейської служби 17 листопада 2021 року.

Однак, 19 листопада 2021 року Острозька міська рада отримала відмову в реєстрації від Держказначейства у зв`язку з відсутністю асигнувань за відповідним кодом Програмної класифікації.

Тобто, на думку відповідача, останній не мав можливості провести оплату за виконані роботи з поважної причини через відсутність коштів, що мали поступити з Державного бюджету, що є на, його думку, об`єктивною причиною несплати.

Враховуючи все вищенаведене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 04 жовтня 2022 року представник відповідача заперечив позовні вимоги у повному обсязі.

Заяви та клопотання у справі.

05 вересня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Окрім того, 08 вересня 2022 року до канцелярії суду відповідачем подано в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

19 вересня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Острозької міської ради надійшло клопотання про залучення останнього у справу № 918/606/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я Рівненської ОДА.

28 вересня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/606/22 за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" до відповідача Острозької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 57 870 грн. 79 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08 вересня 2022 року.

05 вересня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Окрім того, 08 вересня 2022 року до канцелярії суду відповідачем подано в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 вересня 2022 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 19 вересня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 вересня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Департамент цивільного захисту та охорони здоров`я Рівненської ОДА відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 04 жовтня 2022 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (далі - сторона 2) та Острозькою міською радою (далі - сторона 1) укладено договір про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 8 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1.1 якого сторона 1 відшкодовує стороні 2 втрати, понесені останньою у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно постанов Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну" та від 05 березня 2014 № 73 "Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну".

Відповідно до 1.2 договору відпуск препаратів інсуліну, що підлягають відшкодуванню, буде відбуватися за рецептами лікарів, виписаних закладами охорони здоров`я за місцем медичної допомоги пацієнту на рецептурних банках форми № 1 в аптечних закладах за адресою м. Острог, вул. Незалежності, 20.

Згідно з п. 2.1.1 договору сторона 1 в п`ятнадцятиденний термін після отримання звіту про відпущені препарати інсуліну, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню (далі - звіт) згідно встановленої форми, відшкодовує втрати стороні 2, понесені у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну.

Згідно з розділом 4 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків, за цим договором сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору, та обов`язку виконання усіх невиконаних зобов`язань за цим договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 за умови повного розрахунку між сторонами (п. 6.1 договору).

Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору, сторонами збільшено суму договору до 338 123 грн. 66 коп.

На виконання умов договору позивачем відпущені препарати інсуліну.

Відповідно до розділу 3 договору сторона 1 зобов`язується відшкодувати стороні 2 витрати, понесені останньою в зв`язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених в п. 1.1. договору відповідно поданих Звітів та рахунків. Відшкодування зазначеної в Звіті та рахунку суми здійснюється стороною 1 протягом 15 днів з дня надання стороною 2 такого Звіту у разі виділення коштів відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року №73 "Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну" та від 23 березня 2016 року №239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну". У разі затримки фінансування сторона 1 здійснює розрахунки зі стороною 2 протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів на його розрахунковий рахунок.

Термін відшкодування зазначеної суми сплив, але розрахунок не здійснено.

З метою вирішення спору у досудовому порядку, позивач звертався до відповідача з відповідною претензією на суму 57 870 грн. 79 коп., однак остання залишена відповідачем без задоволення.

Отже, причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині відшкодування за відпуск препарату інсуліну на суму 57 870 грн. 79 коп.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 904 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.

Відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів - препаратів інсуліну, вартість яких повністю або частково відшкодовується згідно постанови КМУ від 23 березня 2016 року № 239 ''Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну", № 73 ''Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну".

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 8 від 29 січня 2021 року про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується в частині своєчасної та повної сплати витрат.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору № 8 від 29 січня 2021 року про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується в частині своєчасної та повної сплати витрат; копії додаткових угод до договору № 8 від 29 січня 2021 року про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском препаратів інсуліну, вартість яких повністю чи частково відшкодовується в частині своєчасної та повної сплати витрат; копію претензії; копію звіту № 1 про відпущені лікарські засоби (препарати інсуліну), вартість яких підлягає відшкодування повному або частковому за рецептами "Острозька міська рада" за період з 01-31 вересня 2021 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин; факт відпуску позивачем препаратів інсуліну; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті за договором; факт виникнення основної заборгованості

Згідно до звіту № 1 про відпущені лікарські засоби (препарати інсуліну), вартість яких підлягає відшкодуванню повному або частковому за рецептами Острозька міська рада, судом встановлено, що станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім становить 57 870 грн. 79 коп.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" до Острозької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 57 870 грн. 79 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, суд з правовою позицією позивача погоджується.

Щодо правової позиції відповідача про відсутність бюджетних коштів на оплату підпушених позивачем лікарських засобів, суд зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у Острозької міської ради необхідних коштів або взяття нею зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє її від обов`язку виконати зобов`язання за договором (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 914/1556/17, яка в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України враховується судом).

Окрім того, пояснення відповідача про не зазначанення дати в додатковій угоді до основного договору, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суд оцінює критично, оскільки останнім підтверджено отримання товару, непроведення оплати та отримання ним вимоги про оплату за опставлений товар.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за відпущені лікарські засоби та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 481 грн. 00 коп.

У зв`язку із повним задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 481 грн. 00 коп., покладається на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Острозької міської ради (35800, м. Острог, вул. Героїв майдану, 4, код. 05391005) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Рівнефармація" (33028, м. Рівне, м-н. Незалежності, 3, код. 22572748) 57 870 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 79 коп. заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят один) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 жовтня 2022 року.

Суддя Войтюк В.Р.