Рішення № 106773609, 28.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.09.2022Справа № 910/8043/21за позовом:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженеріс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хешт"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Некс 2010"

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Брена"

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінерго"

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранж"

8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсол Трейд"

9. Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД"

10. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація"

11. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелоні"

до Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним рішення №178-р від 30.03.2021

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається об`єднана справа за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженеріс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хешт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Некс 2010", Товариства з обмеженою відповідальністю "Брена", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсол Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелоні" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними п. 1, 2 рішення №178-р від 30.03.2021 в частині, що стосується кожного з позивачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 об`єднано в одне провадження справи №910/8043/21, №910/8047/21, №910/8056/21, №910/8060/21, №910/8081/21, №910/8090/21, №910/8091/21, №910/8144/21, №910/8150/21, №910/8163/21, №910/8285/21; присвоєно об`єднаній справі №910/8043/21; підготовче засідання у справі призначено на 04.08.2021.

03.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні та заява про продовження строку для подання відзиву.

04.08.2021 у підготовчому засіданні від позивача 1 надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Ухвалою суду від 04.08.2021 задоволено заяву відповідача від 03.08.2021 про продовження процесуального строку, продовжено строк для подання відзиву на позовні заяви до 11.08.2021, відкладено розгляд клопотання про призначення судової експертизи та заяви про розгляд справи у закритому судовому засіданні до 11.08.2021, відкладено підготовче засідання на 11.08.2021.

11.08.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 11.08.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, задоволено клопотання відповідача від 03.08.2021 та ухвалено здійснювати розгляд справи у закритому судового засіданні, задоволено клопотання ТОВ "Міранж" про призначення судової економічної експертизи від 04.08.2021 та призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса"; зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

29.07.2022 через відділ діловодства суду від Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" надійшли матеріали справи разом із висновком експерта від 22.07.2022.

Ухвалою суду від 01.08.2022 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 31.08.2022.

Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на висновок експерта.

У судовому засіданні 28.09.2022 суд заслухав вступне слово представника позивача 1, яка підтримувала позовні вимоги, та представника відповідача, який заперечував проти позову.

У судовому засіданні 28.09.2022 суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

У судовому засіданні 28.09.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.03.2021 Антимонопольний комітет України за результатами розгляду справи №143-26.13/153-16 постановив рішення №178-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення №178-р визнано, зокрема, що дії ТОВ "Дженеріс", ТОВ "Хешт", ТОВ "Боранд Трейд", ТОВ "Некс 2010", ТОВ "Брена", ТОВ "Вінерго", ТОВ "Міранж", ТОВ "Абсол Трейд", ТОВ "Софа ЛТД", ТОВ "Бізнес Пром Інновація", ТОВ "Мелоні", щодо створення та підтримання системи договірних відносин, які забезпечуються реалізацію світлих нафтопродуктів, переважно виробництва ПАТ "Укртатнафта", у всіх регіонах України за картковою системою "АВІАС", які призвели до дотримання спільного підходу в ціноутворенні та спільних умов реалізації товару, порушенням, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосується встановлення цін на світлі нафтопродукти.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення №178-р, на підставі ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф, за порушення, передбачене п. 1 резолютивної частини цього рішення, зокрема, на: ТОВ "Брена" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.15), ТОВ "Вінерго" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.22), ТОВ "Дженеріс" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.31), ТОВ "Міранж" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.43), ТОВ "Некс 2010" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.45), ТОВ "Абсол Трейд" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.70), ТОВ "Бізнес Пром Інновація" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.74), ТОВ "Боранд Трейд" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.75), ТОВ "Софа ЛТД" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.95), ТОВ "Хешт" у розмірі 2 650 118,00 грн (п. 2.101), ТОВ "Мелоні" у розмірі 339 999,00 грн (п. 2.128).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що Рішення АМКУ є незаконним та необґрунтованим, та наявні підстави для його скасування.

Підставами позивних вимог є неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

Позивачі зазначають, що у спірному рішенні Комітетом встановлено лише обставину встановлення однакових цін різними суб`єктами господарювання на ринку та не досліджено наявність інших, крім попередньої змови чинників паралельної поведінки господарюючих суб`єктів; висновки Комітету щодо наявності координації поведінки між відповідачами та щодо своєчасного обміну інформацією є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені жодними доказами; Комітет не встановив собівартість виробництва вітчизняного палива в Україні та затрати, які несе виробник, для того аби встановити чи може бути вітчизняне паливо дорожчим за імпортоване, та не довів належними доказами, що ціни встановлювалися саме внаслідок змови; визначений Комітетом коефіцієнт кореляції не свідчить про узгодженість дій, оскільки, взаємозалежність цін між вартістю придбання та реалізації пального різними суб`єктами господарювання, які придбавають пальне за однією ціною, є доказом об`єктивної та економічно обґрунтованої цінової поведінки; Комітет належним чином не провів повний аналіз ситуації на ринку пального, не визначив собівартості його виробництва та реалізації, не довів, що ціни встановлювалися саме внаслідок змови; окрім того, укладання та виконання ПАТ "Укртатнафта" з ПАТ "Укрнафта" та операторами АЗС договорів комісії не може вважатися відчуженням ПАТ "Укртатнафта" нафтопродуктів власного виробництва, а отже ПАТ "Укртатнафта" не є учасником ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами. Окрім того, позивачі вказують, що при прийнятті спірного рішення Комітетом не дотримано вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку при визначенні територіальних меж ринку для дослідження.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітет всебічно і повно з`ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які визнано встановленими, належним чином встановлені та підтверджені відповідними доказами.

Відповідач стверджує, що доведення порушення, передбаченого ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій можливе іншими, крім економічного аналізу, способами, що не залежить від частки суб`єкта господарювання на ринку, формального дотримання інших положень законодавства або дослідження негативних наслідків для конкуренції; Комітет встановив, що поведінка учасників паливного проекту "АВІАС" призводить до усунення конкуренції між операторами АЗС, які є потенційними конкурентами один одному; зібрані Комітетом докази та встановлені обставини свідчать, що діяльність паливного проекту "Авіас" є організованою, координованою, і центром такої координації є декілька суб`єктів господарювання; аналіз інформації про роздрібні ціни реалізації світлих нафтопродуктів показує, що бренди ANP, АВІАС Плюс, Укрнафта, Rubix, SentosaOil, підходять до формування цін однаково, незалежно від регіону.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Статтею 59 Закону визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції";порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 5 Закону, узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст. 6 Закону передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання та спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій).

Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому, схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (ч. 2 ст. 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (ч. 2 ст.і 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (ст. 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (ч. 1 ст. 6 і 13 Закону, ст. 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Ринки роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами формуються за рахунок послуг із роздрібної торгівлі пальним, виробленим із нафтової або газової сировини, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.

Під роздрібною торгівлею розуміється продаж бензинів моторних та дизельного пального кінцевому споживачу, який використовує цей товар як моторне пальне, незалежно від форми розрахунків.

У сфері роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через АЗС діє паливний проект "АВІАС", що характеризує себе як система безготівкових розрахунків за паливними картками та скретч-картками "АВІАС".

Паливний проект "АВІАС" діє з 2004 року.

Учасниками проекту виступають: оператори АЗС (169 операторів); 4 компанії "АВІАС", які є Центром організації та координації паливного проекту; - вітчизняний виробник нафтопродуктів ПАТ "Укртатнафта", паливо якого реалізовувалося через АЗС мережі "АВІАС".

Як вбачається із спірного рішення, Комітет при встановленні антиконкурентних узгоджених дій виходив із наступних обставин, зокрема, пов`язаність учасників проекту "АВІАС" через фізичних осіб - директорів, засновників, найманих працівників; наявність складної системи договірних відносин між учасниками проекту "АВІАС"; спільний підхід до ціноутворення та вплив на економічну конкуренцію.

Комітет у спірному рішенні прийшов до висновку, що система договірних відносин між учасниками проекту "АВІАС" разом з операторами АЗС, виробником ПАТ "Укртатнафта" забезпечує реалізацію світлих нафтопродуктів за картковою системою "АВІАС" по всій території України і є системою узгоджених дій.

Відповідач зазначає, що між всіма учасниками паливного проекту "АВІАС" (у тому числі позивачами) укладається значна кількість типових, здебільшого однакових, договорів.

Пунктами 311-312 рішення встановлено, що за результатами опрацювання отриманих від ТОВ "Торговий дім "АВІАС", ТОВ ВТФ "АВІАС" матеріалів було встановлено, що протягом 2012-2016 років у паливному проекті брали участь приблизно 309 суб`єктів господарювання. Аналіз персонального складу керівників (засновників) цих товариств свідчить, що 74 особи виконують повноваження керівника та/або засновника одночасно на декількох суб`єктах господарювання.

Відповідно до п. 369 рішення, компанії "АВІАС", а саме: ТОВ "ВТФ "АВІАС", ТОВ "ТД "АВІАС", ТОВ "Пром Гарант Плюс" та ТОВ "Альянс Еволюшн", повідомили Комітет про те, що вони не пов`язані відносинами контролю між собою, або з іншими суб`єктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ "ВТФ "АВІАС", ТОВ "ТД "АВІАС", ТОВ "Пром Гарант Плюс" та ТОВ "Альянс Еволюшн" не є учасниками даної судової справи, а наявність у зазначених осіб однакової адреси не вказує на узгодженість їхніх дій.

Наявність пов`язаних працівників, керівників, чи підписантів не може однозначно підтверджувати можливість таких осіб приймати управлінські рішення та узгоджувати дії відповідних суб`єктів господарювання. В кожному конкретному випадку потрібно досліджувати істотність участі у відповідному суб`єкті господарювання та можливість приймати рішення вищим органом управління і тим самим координувати дії такого суб`єкта.

Суд зазначає, що наявність між ПАТ "Укртатнафта", ПАТ "Укрнафта" та операторами АЗС договірних відносин не може вважатися відчуженням ПАТ "Укртатнафта" нафтопродуктів власного виробництва, оскільки ПАТ "Укртатнафта" не є учасником ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами.

Окрім того, у матеріалах антимонопольної справи відсутні відомості щодо надання правової оцінки правочинам, на які посилається Комітет як на систему договірних відносин, створену компаніями "АВІАС", зокрема, стосовно удаваності таких правочинів, враховуючи, що система узгодженості дій зумовлює відсутність незалежності сторін при укладанні договірних відносин.

Обставин пов`язаності позивачів з іншими учасниками проекту "АВІАС" через спільних учасників, засновників та найманих працівників Комітетом встановлено не було.

Відповідно до інформації операторів АЗС мережі "АВІАС", при встановленні роздрібних цін на нафтопродукти на автозаправних станціях вони керуються Законом України "Про ціни та ціноутворення" та іншими нормативно-правовими актами. Крім того, ПАТ "Укрнафта" зазначає, що при формуванні роздрібних цін на нафтопродукти ними враховуються такі фактори та витрати: тенденції внутрішнього (оптового) ринку; відпускні ціни виробника; залишки нафтопродуктів; середньодобовий обсяг реалізації; витрати на збут (експлуатаційні витрати); податкове навантаження (акцизний податок); ринкові фактори та інше. Зазначений механізм ціноутворення застосовується до нафтопродуктів, що реалізуються через автозаправні станції в цілому, незалежно від виду розрахунків (готівкова форма та безготівкова форма - картка VISA, скретчкартки та паливні картки "АВІАС") (п. 399 рішення).

Комітетом здійснено аналіз встановлення цін на автозаправних станціях мережі "АВІАС". За основу Комітетом було взято ціни на пальне у Вінницькій області, Дніпропетровській області, Київській області та місті Києві.

Відповідно до п. 408 рішення, зважаючи на однакові тенденції ціноутворення в мережі АЗС "АВІАС", що виявляються в одночасному або майже одночасному встановленні однакових або майже однакових (із різницею у 0,05 грн) роздрібних цін на бензини марки А-92 ENERGY, А-95 та А-95 ENERGY виробництва ПАТ "Укртатнафта", та враховуючи, що діяльність операторів АЗС мережі "АВІАС" охоплює більшість регіонів України, а також те, що вони знаходяться у відносинах конкуренції один до одного, свідчить про домовленість певної поведінки операторів АЗС мережі "АВІАС" на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, налагоджену координацію такої поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією стосовно ведення господарської діяльності незалежних суб 'єктів господарювання.

Суд зазначає, що на відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №910/1044/17.

Зокрема, суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган АМК має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання.

Із матеріалів справи вбачається, що Комітет не здійснював аналізу об`єктивних чинників формування ціни АЗС мережі "АВІАС", динаміки зміни курсу долара та євро у досліджуваний період, зміни ставки податків, не враховував собівартість нафтопродуктів, вартість логістичних послуг, не здійснював співставлення дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання мережі "АВІАС" з поведінкою учасників, які не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та інше.

Висновок АМКУ щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) не ґрунтується на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а є лише наслідком обмеженого кола факторів, а тому не може бути підставою для притягнення позивачів до відповідальності.

Разом з тим, зважаючи на публічність та відкритість інформації про роздрібні ціни на світлі нафтопродукти, яка висвітлюється щоденно на офіційних сайтах АЗС та інформаційних табло АЗС, що обумовлюється специфікою досліджуваного ринку, встановлення схожих цін в однакові проміжки часу не може свідчити про налагоджену координацію поведінки та своєчасний обмін актуальною інформацією, а отже і не може свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій в діях позивачів, а є можливою оперативною односторонньою реакцією конкурентів на відповідному ринку на зміну цін один одним без будь-яких контактів чи домовленостей між ними, і жоден з таких суб`єктів не має можливості перешкоджати конкуренту змінювати роздрібну ціну аналогічним чином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що доводи Комітету щодо наявності координації між позивачами та іншими суб`єктами господарювання щодо своєчасного обміну інформацією є необґрунтованими, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджуються доказами, а отже за відсутності належного обґрунтування та проведеного аналізу усіх чинників, які могли вплинути на рівень цін на ринку не можуть бути підставою для встановлення порушення передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону.

При цьому, відповідно до відомостей, що містять у додатку №1 до рішення, у період з липня 2014 року по серпень 2017 року, ТОВ "Дженеріс" здійснювало свою діяльність у Рівненській області, ТОВ "Боранд Трейд" - у Житомирській області, ТОВ "Некс 2010" - у Черкаській області, ТОВ "Міранж" - у Чернівецькій області, ТОВ "Абсол Трейд" та ТОВ "Софа ЛТД" - у Одеській області, ТОВ "Бізнес Пром Інновація" - у Запорізькій області, ТОВ "Мелоні" - у Закарпатській області, відтак, встановлення обставин схожості цінової поведінки операторів АЗС здійснено без належного обґрунтування того, що на територіях інших областей фактично відсутні регіональні ринки.

При цьому, як вбачається із спірного рішення, часовими межами ринку Комітет визначив період протягом 2015-2016 років та січень-серпень 2017 року, у той час як здійснення господарської діяльності ТОВ "Дженеріс", ТОВ "Некс 2010", ТОВ "Вінерго", що є предметом дослідження у справі Комітету визначається періодом до 2015 року, тобто поза визначеними Комітетом часовими межами ринку.

Окрім того, з метою визначення схожості в діях суб`єктів господарювання щодо ціноутворення було розраховано коефіцієнти кореляції (лінійної залежності) середньозважених цін на АЗС мережі "АВІАС" у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській областях та місті Києві протягом 2014 - 2016 років.

Значення коефіцієнтів кореляції становить від 0,99 до 1, що, на думку Комітету, свідчить про повну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб`єктів господарювання і є ознакою їх повної схожості (п. 409 рішення).

Разом з тим, у п. 410 рішення, Комітет зазначає, що зазначений розмір коефіцієнта кореляціє є достатньої звичайним явищем для ринку однорідного товару у стані рівноваги. Разом із тим, у випадку суттєвого перехідного процесу від одного рівня цін до іншого, економічно обґрунтованим він може бути лише за наявності об`єктивних причин економічного, технологічного та адміністративного характеру.

У рішенні Комітетом викладено висновки, що ПАТ "Укртатнафта" реалізовує нафтопродукти власного виробництва за ціною вищою, ніж ціна імпортованого нафтопродукту. Аналіз торговельної надбавки операторів мережі "АВІАС" показав, що торговельна надбавка, яка встановлюється для реалізації світлих нафтопродуктів, не перевищує 10%. Тобто, такий рівень торговельної надбавки є достатнім для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку. Разом із цим оператори АЗС наголошують про вигідність роботи в межах паливного проекту "АВІАС".

Кореляційний аналіз є математичним інструментом доведення органами Комітету схожості дій і проводиться з метою економічного аналізу ринку та, відповідно, не суперечить положенням ч. 3 ст. 6 та ст. 35 Закону.

Визначений АМКУ коефіцієнт кореляції середньозважених цін на АЗС може свідчити лише про те, що вартість палива напряму залежала від вартості купівлі такого палива у виробника.

Більшість операторів АЗС здійснювали придбання палива вітчизняного виробництва в одного виробника (ПАТ "Укртатнафта"), за схожою ціною, встановлюючи при цьому мінімальну надбавку за реалізацію пального, саме тому, визначений АМКУ коефіцієнт кореляції взаємозалежності цінових траєкторій позивачів та інших суб`єктів господарювання навпаки слід розглядати як доказ об`єктивності та економічної обґрунтованості цінової поведінки позивачів, тоді як відсутність такої кореляції може свідчити про обумовленість цінової поведінки суб`єктивними чинниками.

З огляду на зазначене, суд вважає, що твердження Комітету про те, що коефіцієнт кореляції в даному випадку можна розглядати як підтвердження наявності антиконкурентних узгоджених дій в діях позивачів є помилковим та не відповідає обставинам справи.

Окрім того, у матеріалах справи наявний висновок експерта №36321 від 22.07.2022 за результатами проведення судової економічної експертизи у господарській справі №910/8043/21.

За результатами дослідження експертом зроблені наступні висновки:

1. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе визначиш підхід АМКУ наведений в рішенні №178-р як методологічно коректний, оскільки поставки імпортних нафтопродуктів і поставки на внутрішньому ринку України відбуваються на різних умовах (зокрема розрахунках у різних валютах, тощо) та відповідно не є співставними і не підлягають порівнянню. Крім того, АМКУ в рішенні №178-р не встановлено собівартість виробництва пального ПАТ "Укртатнафта", на що впливають такі фактори як величина акцизного збору в Україні, торгові націнки оптового оператора ринку України, яке залежить від вартості та кількості кредитних коштів, часу обороту коштів, обсягів партії та цін, а також розмір податку на додану вартість;

2. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально наведене в рішенні №178-р від 30.03.2021 перевищення цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатиафта" над цінами продажу згідно з котируваннями Platts та імпорту аналогічних товарів у 2015-2017 роках, при цьому виходячи з тексту рішення АМКУ для аналізу використовувались ціни продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального з різними умовами (базисами) поставки, оскільки умови роздрібної реалізації значно відрізняються від операцій із імпорту нафтопродуктів;

3. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально наведений в рішенні №178-р від 30.03.2021 розрахунок кореляції цін продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" із відповідними цінами на пальне у всіх мережах АЗС на території України, середньозваженими по обсягам продажів кожної мережі АЗС, при цьому виходячи з тексту рішення №178-р від 30.03.2021 АМКУ кореляція є позитивною, що може бути пов`язане із спільними ринковими факторами, що впливають на зміну ціни;

4. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе визначити розмір кореляції цін (наведений у рішення №178-р) продажу бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта" та відповідних цін у мережах Parallel, Shell, WOG, ОККО, SOCAR та визначити в зв`язку з чим це пов`язано;

5. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально наведений в рішенні №178-р від 30.03.2021 розрахунок показників кореляції щодо середньозважених цін на АЗС у мережі "АВІАС", при цьому виходячи з тексту рішення №178-р АМКУ розрахований розмір коефіцієнта кореляції (від 0,99 до 1) є достатньо звичайним явищем для ринку однорідного товару у стані рівноваги. Разом із тим, у випадку суттєвого перехідного процесу від одного рівня цін до іншого, економічно обґрунтованим він може бути лише за наявності об`єктивних причин економічного, технологічного та адміністративного характеру;

6. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально наведений у рішення №178-р від 30.03.2021 розрахунок показників кореляції, в частині твердження про одночасність зміни операторами АЗС мережі "АВІАС" та іншими учасниками ринку фактичних цін бензину марки А-92, А-95 та дизельного пального виробництва ПАТ "Укртатнафта", при цьому виходячи з тексту рішення №178-р АМКУ не обґрунтовано відсутність залежності ціни на бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне від економічних чинників ситуації на ринку нафтопродуктів, що відповідно унеможливлює визначення економічного документального обґрунтування штучної одночасності зміни цін операторами мережі "АВІАС".

7. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально наведене в рішенні №178-р від 30.03.2021 твердження, що система договірних відносин створена компаніями "АВІАС" разом з операторами АЗС, виробником ПАТ "Укртатнафта" забезпечує реалізацію світлих нафтопродуктів за картковою системою "АВІАС" по всій території України і є системою узгоджених дій (відповідні розпорядчі документи або правові висновки судів з наведеного в матеріалах відсутні), та за відсутності економічного розрахунку, що участь у картковому проекті з умовами, аналогічними проекту "АВІАС", є взаємно економічно не вигідною для виробника, операторів АЗС та споживачів на конкурентному ринку;

8. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе визначити, що укладання та виконання договорів між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Міранж" наведене у рішенні АМКУ №178-р від 30.03.2021 вплинуло на рівень цін на роздрібному ринку нафтопродуктів, при цьому безпосередньо в тексті вказаного рішення № 178-р, відсутній економічний розрахунок з визначенням відповідного позитивного/негативного впливу (або розрахунку певних економічних показників, тощо), що укладання та виконання договорів між ПАТ "Укртатнафта" та ТОВ "Міранж", впливало (могло вплинути) на рівень цін на роздрібному ринку нафтопродуктів;

9. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, без врахування комплексного підходу до аналізу усього масиву даних (інформації від учасників проекту "АВІАС", інформації від інших учасників ринку щодо реалізації світлих нафтопродуктів, тощо) із наведенням безпосередньо розрахунків та врахуванням усього масиву даних, визначити економічно обґрунтованим підхід обраний АМКУ в рішенні №178-р від 30.03.2021, щодо визначення показників обсягів реалізації світлих нафтопродуктів виробництва ПАТ "Укртатнафта" проектом "АВІАС", визначення частки проекту "АВІАС" на ринку України виключно на підставі даних Державної служби статистики України, - не надається за можливе;

10. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально обґрунтованість застосування коефіцієнта кореляції (лінійної залежності) для визначення схожості в діях суб`єктів господарювання (відповідачів у справі №143-26.13/153-16) при встановленні ними цін на нафтопродукти (бензини А-92, А-95, дизельне паливо) у періоди 2015-2016 роки та протягом січня-серпня 2017 року, при цьому виходячи з тексту рішення №178-р від 30.03.2021 АМКУ не обґрунтовано відсутність залежності ціни на бензин марки А-92, А-95 та дизельне пальне від економічних чинників ситуації на ринку нафтопродуктів;

11. в обсязі наданих матеріалів та в межах компетенції експерта - економіста, не надається за можливе підтвердити документально наведені межі ринку АМКУ у рішення №178-р від 30.03.2021 в розділі 4 "Опис ринків та конкурентних відносин", при цьому виходячи з тексту рішення АМКУ не надається за можливе визначити межі ринку вказані в розділі 4 "Опис ринків та конкурентних відносин" як обґрунтовані без дослідження всіх ринків на яких суб`єкти господарювання здійснюють свою господарську діяльність, а не лише окремо визначених.

Таким чином, із аналізу матеріалів справи вбачається, що фактично спірне рішення ґрунтується на обставинах фактичної участі позивачів у проекті "АВІАС".

Метою підприємницької діяльності є отримання прибутку та збільшення обсягів продажу продукції. Так, стимулювання придбати товар не може бути тотожним стимулюванню не придбавати товари конкурентів, оскільки засоби, за допомогою яких досягається певний економічний результат - економічна вигода - акції, бонуси, що спрямовані на збільшення обсягів продажу товарів (в тому числі просування нових товарів тощо), є законними елементами конкурентної боротьби за споживача на ринку за критеріями (у сукупності): ціни, якості тощо.

Тобто, сама по собі участь суб`єкта господарювання поряд з іншими суб`єктами, які здійснюють діяльність у відповідному сегменті ринку, в певних проектах не може вважатися антиконкурентними узгодженими діями.

У спірному рішенні Комітетом не було визначено обсяги реалізації позивачами світлих нафтопродуктів за картковою системою "АВІАС", не відображено частку реалізації позивачами продукції за картковою системою "АВІАС" відносно загального обсягу реалізації продукції у досліджуваний період та не визначено механізму встановлення позивачами роздрібних цін на світлі нафтопродукти у співвідношенні з іншими АЗС - учасниками проекту "АВІАС", а відтак, можливості впливу позивачів на рівень таких цін. Окрім того, відсутній економічний розрахунок з визначенням відповідної позитивної різниці або рівня прибутку (або розрахунку певних економічних показників на підставі даних фінансової звітності, тощо), що відображає те, що участь у картковому проекті з умовами, аналогічними проекту "АВІАС", є взаємно економічно не вигідною для виробника, операторів АЗС та споживачів на конкурентному ринку, та в свою чергу, могло б підтвердити нетиповість поведінки відповідних учасників ринку та її невідповідність меті підприємницької діяльності.

За результатами розгляду справи та враховуючи доводи сторін суд дійшов висновку, що обставини, які на думку Комітету свідчать про узгодженість дій, в сукупності та взаємозв`язку характерні й господарській діяльності в цілому.

За наведених обставин, внаслідок системного аналізу доводів сторін та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач у належний спосіб не встановив та не довів порушення позивачами законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.

За результатом дослідження наявних у матеріалах справи доказів та усіх матеріалів справи Антимонопольного комітету України, доводів і тверджень сторін у справі, суд дійшов висновку про те, що при прийнятті Рішення Антимонопольний комітет України неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи; обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, являються недоведеними і не підтверджені належними і допустимими доказами; висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; при прийнятті рішення допущені порушення застосування норм матеріального права. Наведені порушення є підставою для визнання недійсним Рішення у частині, в якій воно оскаржується позивачами.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсними та скасувати пункт 1 рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 №178-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженеріс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хешт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Некс 2010", Товариства з обмеженою відповідальністю "Брена", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсол Трейд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелоні" порушенням, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються встановлення цін на світлі нафтопродукти.

3. Визнати недійсними та скасувати пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України від 30.03.2021 №178-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дженеріс" (п. 2.31), Товариство з обмеженою відповідальністю "Хешт" (п. 2.101), Товариство з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" (п. 2.75), Товариство з обмеженою відповідальністю "Некс 2010" (п. 2.45), Товариство з обмеженою відповідальністю "Брена" (п. 2.15), Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінерго" (п. 2.22), Товариство з обмеженою відповідальністю "Міранж" (п. 2.43), Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсол Трейд" (п. 2.70), Товариство з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (п. 2.95), Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація" (п. 2.74), Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелоні" (п. 2.128) за порушення, передбачене п. 1 резолютивної частини рішення.

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дженеріс" (61111, м. Харків, вул. Познанська, буд. 2, код ЄДРПОУ - 38371047) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хешт" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Металургів, буд. 36, код ЄДРПОУ - 40180408) 39 751 (тридцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна) грн - витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 9, код ЄДРПОУ - 39642190) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

7. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Некс 2010" (61001, м. Харків, пр-т Московський, буд. 85 код ЄДРПОУ - 37307714) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

8. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брена" (61001, м. Харків, пр-т Московський, буд. 63, код ЄДРПОУ - 39458228) 7 370 (сім тисяч триста сімдесят) грн - витрат по сплаті судового збору.

9. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінерго" (61153, м. Харків, пр-т Ювілейний, буд. 56, код ЄДРПОУ - 39243443) 7 370 (сім тисяч триста сімдесят) грн - витрат по сплаті судового збору.

10. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міранж" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111-А, код ЄДРПОУ - 39523218) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

11. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсол Трейд" (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 17, код 39703001) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

12. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софа ЛТД" (65013, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 141, код ЄДРПОУ - 39711838) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

13. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Пром Інновація" (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ - 39811653) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

14. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, код ЄДРПОУ - 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелоні" (89420, Закарпатська область, с. Тарнівці, вул. Горького, буд. 158 "А", код ЄДРПОУ - 40874344) 7 369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 98 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.10.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна