Рішення № 106771837, 05.10.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/3314/21

Провадження № 2/185/162/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 жовтня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Євдокимової Ю.В., відповідача ОСОБА_1 , , представника відповідача адвоката Маніної М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про усунення перешкод у зустрічах із дитиною та участі в її вихованні

В С Т А Н О В И В

28 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд зобов`язати останню усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дочкою ОСОБА_2 , 24 листопада 2016 року, шляхом встановлення графіку зустрічей наступним чином: кожну суботу кожного тижня з 16 години вечора до 16 години наступного дня (неділі) без присутності відповідачки або її родичів з правом виїзду за межі м.Павлограда до м.Дніпра до розважальних закладів (цирку, кінотеатру, кафе, парку атракціонів, дитячих розважальних закладів чи місць); по середах та четвергах кожного тижня з 17 до 20 години без присутності відповідачки або її родичів; у день народження дитини кожного року 16 листопада протягом п`яти годин підряд без присутності відповідачки чи її родичів; в літній період протягом двох тижнів підряд з правом виїзду за межі м.Павлограда з метою відпочинку та оздоровлення дитини; узгоджувати з батьком питання освіти та розвитку дитини (влаштування до дитячого садку, будь-якого дошкільного закладу, школи, гуртку, спортивної секції, клубу тощо), а також питання його фізичного розвитку та здоров`я.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що сторони перебували в шлюбі з 09.09.2016 по 02.08.2021 року. В період шлюбу у сторін народилася дитина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає разом з матір`ю. Відповідач чинить позивачу перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною. Відповідач не допускає позивача до доньки, не надає можливості спілкуватися з останньою, приймати участь у вихованні, займатися розвитком дитини. Такими діями відповідача порушуються права дитини. З системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватись передусім інтереси дитини. Тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач та її представник, кожен окремо, у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги посилалися на обставини викладені в позові. Уточнили, що не потрібно стягувати з відповідача судовий збір.

Відповідач та її представник, кожен окремо, у судовому засіданні просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Павлоградської міської ради згідно наданих пояснень та висновку, просила позов частково задовольнити.

Вислухавши пояснення сторін по справі, представника третьої особи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 09.09.2016 року. Шлюб розірвано рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області 02 серпня 2021 року, рішення суду набрало законної сили.

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III Про охорону дитинства дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з ч. 5, 6 ст.19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_2 від 14.07.2021 за вих. № 364, враховуючи вік дитини, стан її здоров`я, режим дня, діючи виключно в інтересах дитини, орган опіки та піклування Павлоградської міської ради вважає за доцільне визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дитини за порядком: три рази на тиждень, в будні дні, кожного тижня з 17.00 години до 19.00 години за місцем проживання матері, з можливістю забирати дітей з садка чи школи, враховуючи бажання дітей, їх стан здоров`я та графік занять, за взаємною попередньою домовленістю; у день народження дітей з 10.00 години до 14.00 години з можливістю відвідування місць масового відпочинку, враховуючи бажання дітей, їх стан здоров`я, за взаємною попередньою домовленістю; 2 тижні на рік для спільного відпочинку і оздоровлення дітей без супроводу матері в курортних або туристичних центрах відпочинку та оздоровлення на території України, враховуючи стан здоров`я дітей, за взаємною попередньою домовленістю; спілкування з дітьми у вільний від занять час засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв`язку, враховуючи стан здоров`я дітей, за взаємною попередньою домовленістю.

Згідно характеристики ФОП ОСОБА_3 від 07.04.2021 року ОСОБА_1 працює на посаді охоронця, користується авторитетом серед колег, скромний в побуті, за характером спокійний, врівноважений, скарг на нього не надходило.

Відповідно до характеристики ОСББ «Миру 67а» позивач за місцем реєстрації характеризується позитивно.

Актом обстеження умов проживання від 14.04.2021 року, складеного спеціалістами служби у справах дітей Павлоградської міської ради, встановлено, що житлове приміщення, яке належить позивачу за адресою: АДРЕСА_2 , повністю пристосоване для знаходження дитини.

Відповідно до ч.1 ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Відповідно до ч. 8, 9, 10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

У такому випадку, з урахуванням інтересів дитини, суд вважає, що систематичне спілкування дитини з батьком є необхідним для здорового морально розвитку дитини.

За змістом ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право дитини включає, крім виховання батьками, право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, іншими родичами.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року № 789-XII, закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ст. 6, 27 названої Конвенції держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини; визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 26.04.2001 року № 2402-III Про охорону дитинства забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М. С. проти України, у якому йдеться визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосується дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

У справі Хант проти України (рішення від 07.12.2006 року) вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. При цьому, кожен з батьків має право не тільки на побачення із дитиною, а й має право приймати участь у вихованні та розвитку дитини, несе відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Враховуючи вік дитини, при розгляді справи судом не встановлено перепон для побачень батька з дитиною без присутності матері протягом періоду з 10-00 години до 16-00 години, тобто шість годин поспіль та у день народження дитини кожного року 16 листопада протягом трьох годин поспіль.

На думку суду, встановлення способу участі батька у вихованні дитини у даному вигляді і на даному етапі буде максимально відповідати інтересам дитини, із врахуванням її віку, а також з урахуванням необхідністю забезпечення належних умов для проживання, виховання дитини, виходячи з балансу в першу чергу інтересів дитини та інтересів її батьків. Зазначений спосіб участі батька у вихованні дітей може бути змінений з часом з урахуванням зміни віку дитини та обставин особистої прихильності до кожного з батьків, а також з урахуванням зміни психічного, фізичного, етичного розвитку дитини.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.76,81,263,264,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про усунення перешкод у зустрічах із дитиною та участі в її вихованні - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди у визначених судом способах зустрічей ОСОБА_1 із дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та участі у її вихованні.

Визначити наступні способи зустрічей позивача з цією дитиною та участі у її вихованні:

- кожного тижня у суботу з 10.00 години до 16:00 години без присутності відповідачки або її родичів з правом виїзду за межі м.Павлограда до м.Дніпра до розважальних закладів (цирку, кінотеатру, кафе, парку атракціонів, дитячих розважальних закладів чи місць);

-у день народження дитини кожного року 16 листопада протягом трьох годин підряд без присутності відповідачки чи її родичів.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 14 жовтня 2022 року.

Суддя: В. О. Головін