Ухвала суду № 106771651, 12.10.2022, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6283/22

Провадження № 1-кп/204/586/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська клопотання сторони захисту про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22022040000000188 внесене доЄдиногореєструдосудових розслідувань 18 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 , заявив клопотання про відвід прокурора ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання вказав, що СВ Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021040000000092 від 03 грудня 2021 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, з якого згідно постанови прокурора від 18 серпня 2022 року матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 було виділено в окреме провадження за № 2202204000000188 від 18 серпня 2022 року по аналогічним статтям КК України. Згідно постанови про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) від 03 грудня 2021 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 визначив у кримінальному провадженні № 22021040000000092, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, яке 03 грудня 2021 року зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, групу у складі 5 прокурорів, старшим було призначено прокурора ОСОБА_3 . Постанови про призначення (зміну) групи прокурорів по кримінальному провадженню, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, матеріали, надані стороні захисту стороною обвинувачення під час виконання ст. 290 КПК України, не містили. 18 серпня 2022 року прокурор ОСОБА_3 виніс постанову про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22021040000000092 від 03 грудня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 111 КК України. 18 серпня 2022 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 виніс постанову про призначення групи прокурорів по кримінальному провадженню № 2202204000000188 від 18 серпня 2022 року за підозрою ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, до якої включено шість прокурорів, старшим призначено ОСОБА_3 . Отже, виходячи з матеріалів кримінального провадження № 2202204000000188 від 18 серпня 2022 року, яке було виділено з кримінального провадження № 22021040000000092 від 03 грудня 2021 року, прокурор ОСОБА_3 був визначений старшим групи прокурорів і здійснював повноваження прокурора та приймав процесуальні рішення одноособово. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, сторона захисту з`ясувала відсутність первинних документів, на підставі яких у кримінальному провадженні № 22021040000000092 реєстратором було прийнято рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України, процесуальних документів, які обумовлювали повноваження слідчих прокурорів після внесення відомостей до ЄРДР, процесуальних документів щодо наявності передбачених законом підстав для об`єднання кримінальних проваджень за ознаками ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України в одне кримінальне провадження, постанова прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне провадження, доказів, отриманих стороною обвинувачення, які б підтверджували б наявність передбачених законом підстав для проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 (підстав вважати, що за місцем проживання ОСОБА_4 можуть зберігатися знаряддя кримінального правопорушення або майно, яке було здобуто внаслідок його вчинення тощо); правові підстави участі працівників оперативного підрозділу у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 ; процесуальні документи, які слугували підставою для надання прокурором дозволу на обшук та обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу. Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства та судової практики, наявність первинних документів, які послугували підставою для початку досудового розслідування, проведення слідчих (розшукових) дій та докази, щодо прової підстави на проведення яких є обов`язковими для перевірки допустимості доказів. Ненадання стороні захисту вказаних документів для виконання своїх обов`язків це пряме порушення права на захист, гарантоване Конституцією України, національними та міжнародними законодавчими актами. Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення права на захист ОСОБА_4 та змагальності сторін, сторона захисту 05 жовтня 2022 року направила клопотання про ознайомлення з вищевказаними матеріалами прокурору ОСОБА_3 . Проте, до теперішнього часу прокурором ОСОБА_3 відповіді на вказане клопотання не надано та не надано можливості ознайомитися з цими матеріалами, що перешкоджає належній реалізації прав сторони захисту під час підготовчого судового засідання по справі, оскільки відсутність можливості ознайомлення захисту із документами, вказаними у клопотанні, позбавляє можливості сторону захисту реалізувати право на подачу відповідних скарг на дії, рішення та бездіяльність слідчого та прокурора, які не могли бути предметом судового контролю під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, та з приводу яких можуть бути подані скарги виключно під час підготовчого провадження у суді першої інстанції. 27 лютого 2022 року у кримінальному провадженні 22021040000000092 слідчий СВ СБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_10 разом з оперативними працівниками УСБУ у Дніпропетровській області без ухвали слідчого судді та за відсутності передбачених законних підстав проникли до квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , де провели обшук. Після завершення обшуку, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 28 лютого 2022 року у кримінальному провадженні № 22021040000000092 ст. слідчий з ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_11 , не дивлячись на те, що слідчі судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська не припиняли виконання своїх повноважень, звернувся до прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 із клопотання про проведення обшуку вказаного житла в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України. 28 лютого 2022 року прокурор ОСОБА_3 розглянув вказане клопотання ст. слідчого ОСОБА_11 та 28 лютого 2022 року виніс постанову про надання згоди на обшук. 28 лютого 2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. 01 березня 2022 року у кримінальному провадженні № 22021040000000092 ст. слідчий з ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_11 , звернувся до прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 01 березня 2022 року прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , з очевидним перевищенням наданих законом владних повноважень, застосував відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави строком на 30 діб. Вважав, що вищенаведені обставини свідчать про існування у кримінальному провадженні інших обставин, які виникають обґрунтовані сумніви у неупередженості прокурора ОСОБА_3 . Просив заяву задовольнити.

Захисники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_4 , підтримали заяву та просили її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно ним в рамках наділених його повноважень було запропоновано обвинуваченому ОСОБА_4 укласти угоду про визнання винуватості, однак сторона захисту відмовилась від укладання угоди. Вказана заява сторони захисту зводиться виключно до непогодження з прийнятими ним, як прокурором процесуальних рішень. Жодних доводів, які б свідчили про його упередженість, стороною захисту не було надано. Щодо заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, йому нічого не відомо.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали, які стосуються заяви про відвід, суд дійшов наступного висновку.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (частина 5 статті 80 КПК України).

Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, та за частиною 1 ст. 36 КПК України, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви провідвід підчас досудовогорозслідування подаютьсяодразу післявстановлення підставдля такоговідводу.Заяви провідвід підчас судовогопровадження подаютьсядо початкусудового розгляду.Подання заявипро відвідпісля початкусудового розглядудопускається лишеу випадках,якщо підставадля відводустала відомапісля початкусудового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 КПК Українивідвід прокурору може бути заявлений особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбаченихст. 77 КПК України, за якою прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Такий перелік підстав для відводу прокурора не є вичерпним, проте за сутністю вони мають стосуватись конфлікту державних і приватних інтересів прокурора, або інтересів його близьких родичів чи інших осіб.

Процесуальний статус прокурора у кримінальному провадження зумовлений функціями прокуратури, які остання виконує відповідно доКонституції України, Закону України «Про прокуратуру» та норм КПК України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Діяльність прокуратуриґрунтується назасадах,які визначеніу ст.3Закону України«Про прокуратуру»,до якихзокрема віднесені:верховенство правата визнаннялюдини,її життяі здоров`я,честі ігідності,недоторканності ібезпеки найвищоюсоціальною цінністю; законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; територіальності; презумпціїневинуватості; незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки, тощо.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді.

Таким чином, під час підтримання державного обвинувачення, прокурор користується правами і виконує обов`язки, передбаченіКПК України.

Статтею 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

Суд вважає, що під час розгляду заяви про відвід не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 1)починати досудоверозслідування занаявності підстав,передбачених цимКодексом; 2)мати повнийдоступ доматеріалів,документів таінших відомостей,що стосуютьсядосудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 11) повідомляти особі про підозру; 12)пред`являти цивільнийпозов вінтересах державита громадян,які черезфізичний станчи матеріальнестановище,недосягнення повноліття,похилий вік,недієздатність абообмежену дієздатністьнеспроможні самостійнозахистити своїправа,у порядку,передбаченому цимКодексом тазаконом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об`єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; 20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; 21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Суду слід враховувати, що прокурор здійснює свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, тобто має право приймати процесуальні рішення на власний розсуд, але в межах наданих йому КПК України повноважень.

В свою чергу, стороною захисту суду не надано будь-яких доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_3 , або що він особисто, його близькі родичі чи члени сім`ї заінтересовані в результаті кримінального провадження.

Як вбачається з наведених мотивів сторони захисту щодо упередженості прокурора ОСОБА_3 , сторона захисту фактично не погоджується з процесуальним рішенням прокурора, прийнятими останнім в процесі досудового розслідування, надаючи при цьому таким діям свою суб`єктивну оцінку.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_7 стосовно не задоволення клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, яке було направлено ОСОБА_3 , то до суду не було надано доказу на підтвердження самого факту отримання вказаного клопотання сторони захисту як то відповідним відділом Дніпропетровської обласної прокуратури, так і самим прокурором ОСОБА_3 . Долучений до клопотання витяг з електронної пошти про направлення вказаного клопотання на електронну адресу Дніпропетровської обласної прокуратури не може свідчити про отримання вказаного клопотання.

Окрім цього,слід окремозазначити,що будь-якихінших дій,окрім направленнявказаного клопотанняна електроннупошту Дніпропетровськоїобласної прокуратури,стороною захистуз метоюреалізації своїхправ здійсненоне було.

Суд не вважає заяву про відвід прокурору безумовною підставою для відсторонення прокурора від участі у кримінальному провадженні. Позиція обвинуваченого та його захисників має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви в неупередженості прокурора об`єктивно обґрунтованими.

Суд не вбачає у доводах, викладених захисниками, конфлікту інтересів, а також порушення засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, як елементів принципу верховенства права, оскільки їх позиція відводу фактично зводиться до незгоди із процесуальними діями (рішеннями) прокурора.

Вказані обставини не можуть бути підставою для відводу прокурора, оскільки не дають підстав для висновку про його необ`єктивність чи упередженість. Обставини, які б виключали участь прокурора у кримінальному провадженні, що передбаченістаттею 77 КПК України, відсутні.

Таким чином,суд вважає,що підставдля відводупрокурору,передбачених ст.77КПК України,немає,а томувідвід,заявлений стороноюзахисту прокурору,задоволенню непідлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 77, 81, 350, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання сторони захисту про відвід прокурора ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1