Ухвала суду № 106770580, 06.10.2022, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/1501/22

Справа № 754/9045/22

У Х В А Л А

Іменем України

06 жовтня 2022 року м.Київ

слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про обрання підозрюваному:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, із неповною середньою освітою, не одруженому, маючому на утриманні неповнолітню дитину, офіційно непрацюючому, який не має місця реєстрації, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніш не судимого;

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022100030002645 від 05.10.2022, за ознаками ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий слідчого відділу Деснянського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , 06.10.2022 подала до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022100030002645 від 05.10.2022, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Відповідно до обґрунтувань, викладених у клопотанні слідчого, досудовим розслідування встановлено, що 05.10.2022 приблизно о 09:30год, ОСОБА_4 знаходячись в салоні тролейбусу, який рухався за маршрутом №31 від зупинки «вул.Закревського» до «пр-ту Шухевича» у м. Києві реалізовуючи свій умисел направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах военного стану, впевнившись що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, непомітно розстебнув блискавку на рюкзаку потерпілої ОСОБА_7 звідки заволодів мобільним телефоном «Xiomi Redmi 9T»чим завдав останньої майнової шкоди у розмірі 4500грн.

Враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_4 наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень; та переховування від органів досудового розслідування та/або суду; на думку слідчого обумовлюють необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, наполягав на його задоволенні та обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував обґрунтованість підозри, просив призначити йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник в судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного. Зазначив, що у даному випадку немає підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, через недоведеність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Опираючись на необґрунтованість підозри, звернув увагу на неправомірні дії працівників поліції при затриманні, оскільки підозрюваному було покладено до кишені викрадена річ, з огляду на що просив обрати запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі.

Згідно ч. 1ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 05.10.2022 о 10:25 год. ОСОБА_4 було затримано в порядкуст. 208 КПК України.

06.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення,підтверджується:

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.10.2022, за яким ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, під час вчинення вказаної слідчої дії у ОСОБА_4 з кишені куртки вилучено викрадений мобільний телефон;

-протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.10.2022 відповідно до якого потерпіла ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_4 як особу, що перебувала в тролейбусі позаду неї в той час коли був викрадений телефон.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суспільно-небезпечний характер кримінального правопорушення, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не працевлаштований, не одружений, не має постійного місця реєстрації, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи характер кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки такого кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний не працевлаштований, постійного офіційного доходу не має, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, через відсутність зареєстрованого або постійного місця мешкання, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст.185 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на те, що кримінальне правопорушення стосується охоронюваного законом права власності та вчинено з корисливих мотивів, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбаченіст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, що на думку слідчого судді, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8ст. 182 КПК України).

Керуючись ст.ст.176-178,183,193,194,196 КПК України, слідчийсуддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12022100030002645 від 05.10.2022 року, за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України,- задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянину України, із неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який не має місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, до 03.12.2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбаченихКПК Україниу розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, код отримувача (ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 а строком до 03.12.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбаченіст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1