Рішення № 106769597, 11.10.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/544/22

Провадження № 2/375/383/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 10.06.2021 Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 48.

Від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, відповідач удочерив дитину позивачки від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти зареєстровані та проживають з позивачкою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем не проживають разом з березня 2022 року, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на заявлений до нього позов не скористався, однак подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги визнає.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 13.07.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 13.07.2022 зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.

На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, 11.05.2022 надіслано запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києвві та Київській області про зареєстроване місце проживання відповідача.

У відповідь надана інформація, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 01 серпня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Зазначена ухвала поштовим зв`язком направлена сторонам у справі.

Позивачка на судовий розгляд справи призначений 11.10.2022 не прибула. Однак, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд слухати справу у її відсутності.

Відповідач на судовий розгляд справи не прибув, натомість, через канцелярію суду подав заяву, відповідно до якої заявлені позовні вимоги визнає та просить розглядати справу за її відсутності.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними письмовими матеріалами.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстрований 10.06.2021 Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 48 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.06.2021).

Від шлюбу мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.06.2021.

Крім того, відповідач удочерив дитину позивачки від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 06.07.2021.

Діти зареєстровані та проживають з позивачкою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що сімейні відносини між сторонами розладилися, сімейне життя стало неможливим, у зв`язку з різними поглядами на життя та на виховання дітей, до того ж відповідач зловживає алкоголем.

З березня 2022 року сторони разом не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть.

Позивачка переконана, що примирення та подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам, що має істотне значення.

Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_1 ".

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».

Суд вважає зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.

Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.

Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Як роз`яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони не виявили бажання примиритись.

Відповідно до статті 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

За таких обставин, суд вважає, що сім`я сторін остаточно перестала існувати, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та їх дітей, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Після розірвання шлюбу позивачка бажає залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_1 ".

Щодо судових витрат

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 цього закону передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином мінімальна сума судового збору, яка підлягає сплаті становить 992,40 гривні (2481 грн. х 0,4 = 992,40 ).

На підставі викладеного, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 992,40 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 112, 113, 114, 115, 160, 161 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 13,133, 223,247,263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 10 червня 2021 року Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено відповідний актовий запис № 48.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок, який сплатити на рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

р/р: UA908999980313111256000026001;

Банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Рокитнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому записі про розірвання шлюбу.

Повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2022 року.

Повне найменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання; АДРЕСА_4 .

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА