Ухвала суду № 106768085, 14.10.2022, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2674/22

№ 2-а/688/37/22

Ухвала

14 жовтня 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Цідик А.Ю.,

за участі секретаря судових засідань Чернецької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду на 14.10.2022 року.

11.10.2022 року відповідач надіслав до суду клопотання про залучення до участі у справі другого відповідача інспектора ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Олішкевича С.В., який виносив оскаржувану постанову.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив відзив на позов.

Судом встановлено, що відповідно до позовної заяви позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, у якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені відповідного органу.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За наведених обставин, відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.09.2020 року у справі № 742/2298/17, 26.12.2019 року у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 року у справі № 127/6881/17.

Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до приписів ч. 3 та ч. 4 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Враховуючи те, що відповідач відповідно до положень ст. 48 КАС України не наділений правом клопотати про залучення до участі у справі другого відповідача, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області є належним відповідачем у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення у справі другого відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 48 КАС України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання відповідача ГУНП в Хмельницькій області про залучення до участі у справі другого відповідача інспектора ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області лейтенанта поліції Олішкевича С.В. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Алла ЦІДИК