Рішення № 106767610, 10.10.2022, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2070/22

Провадження № 2/444/792/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Мікула В. Є.

секретар судового засідання Садова І.З..

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , права на земельну частку (пай) площею 1,30 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Жовківської міської ради Львівського (раніше Жовківського) району Львівської області, а колишньої Новоскварявської сільської ради Львівського (раніше Жовківського) району Львівської області, право на який ОСОБА_3 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 031232, виданого Новоскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області 08.04.1997 року та зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 316, яке фактично успадковане за законом після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 вона змінила внаслідок укладення шлюбу із ОСОБА_6 .

Її батьком є ОСОБА_2 , матір`ю- ОСОБА_3 , якій на підставі рішення Новоскварявської сільської ради від 26.07.1994 року № 4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,34га, а по уточнених даних 1,30 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Мати, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіт від її імені не посвідчувався, а тому спадкування після її смерті відбувається по закону.

Позивач зазначає, що її батько, ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом після смерті матері, ОСОБА_3 , прийняв після її смерті спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майно, так як проживав і вів спільне господарство із матір`ю до дня її смерті.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ним за життя було складено заповіт її, ОСОБА_1 , користь.

Вона як спадкоємець за заповітом звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, внаслідок чого було зареєстровано спадкову справу, однак нотаріусом винесено постанову, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме на земельну частку (пай), розміром 1,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив після смерті його дружини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , так як не подані правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), розміром 1,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Позивач зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Вона єдиний спадкоємець за заповітом після смерті батька, осіб, які б мали право на обов`язкову частку і прийняли таку немає.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) по уточнених даних розміром 1,30 умовних кадастрових гектарів, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка та фактично було прийнято, але юридично не оформлено ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлих, оскільки вони втратили цивільну правоздатність та дієздатність.

А тому враховуючи наведені вище обставини просить її право на дану земельну частку (пай) захистити в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник відповідача, Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак із Жовківської міської ради Львівського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Зазначили, що не заперечують проти позову, справу просять розглянути на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівна в підоготове судове засідання не з`явилася.

Від неї на адресу суду не надходило жодних клопотань, заяв.

А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Крім того суд враховує, що неявка третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнали їх, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Нова Скварява, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17.03.1999 року.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видане Новоскарявською сільською радою Жовківського району Львівської області 04.08.1994 року, вбачається, що своє дошлюбне прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 вона змінила внаслідок укладення шлюбу 04 серпня 1994 року у Новоскварявській сільській раді Жовківського району Львівської області із ОСОБА_6 .

Тобто суд констатує, що дошлюбним прізвищем позивача було ОСОБА_4 .

Батьком позивача є ОСОБА_2 , матір`ю- ОСОБА_3 , що стверджується викладеним у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , яке видане Новоскварявською сільською радою.

Те, що батьки позивача перебували у зареєстрованому 08.06.1963 року шлюбі підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , яке видане 19.06.1963 року Новоскварявською сільською радою.

З копії сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 031232, який виданий Новоскварявською сільською радою 09.04.1997 року, вбачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення Новоскварявської сільської ради від 26.07.1994 року № 4 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 1,34га, а по уточнених даних 1,30 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості.

Земельна ділянка розташована на території Новоскварявської сільської ради. Землю було передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.

Сертифікат зареєстрований у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 316.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 22.08.2001 року було зроблено актовий запис № 8 у Новоскварявській сільській раді Жовківського району Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , яке видане Новоскварявською сільською радою Жовкывського району Львівської області 22.08.2001 року.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України від 16.01.2003 року, що набрав чинності 01.01.2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинностіЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України, то до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після її смерті необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

З довідки № 274, яка видана Виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 19.07.2022 року, вбачається, що заповіт від імені ОСОБА_3 , 1935 року народження, в Жовківській міській раді Львівського району Львівської області не посвідчувався.

Згідно ч. 1, 2 ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Так як заповіт від імені ОСОБА_3 складався і не посвідчувався, а тому суд приходить до висновку, що спадкування після її смерті відбувається по закону.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Нормою ч. 1 ст. 529 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги

належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Батько позивача, а відповідно чоловік ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері позивача.

Згідно ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року встановлено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

З довідки № 276, яка видана Виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 19.07.2022 року, вбачається, що ОСОБА_3 , 1935 року народження, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 , а викладеним у довідці № № 278, яка видана Виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області 19.07.2022 року, стверджується, що ОСОБА_2 проживав разом із дружиною ОСОБА_3 , до дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

А тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 прийняв після її смерті спадщину, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майно, так як проживав і вів спільне господарство із матір`ю позивача до дня її смерті.

Факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видане 11.02.2008 року ОСОБА_7 , державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області та зареєстроване в реєстрі за № 229.

Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з грошового вкладу з відповідними процентами та компенсаційними виплатами, що знаходится в філії Жовківського відділення № 6325 Ощадного банку України на рахунку № НОМЕР_6 , що належав померлій на підставі ощадної книжки, виданих вищевказаною філією.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 12.05.2020 року було складено відповідний актовий запис № 6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане Виконавчим комітетом Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області 12 травня 2020 року.

Ще за життя, а саме 23.09.2019 року ОСОБА_2 було складено заповіт, згідно якого він на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що за законом матиме право заповів своїй дочці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто позивачу у справі.

Даний заповіт посвідчений ОСОБА_8 , секретарем Новоскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 28.

По даних виконавчого комітету Новоскарявської сільської ради Жовківського району Львівської області заповіт заповідачем не змінено, не скасовано, нікому іншому не заповідався.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на право на земельну частку (пай), який фактично успадкований ОСОБА_2 , але юридично не оформлений після смерті його дружини, ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Суд враховує, що позивач як спадкоємець за заповітом звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Внаслідок її звернення було зареєстровано спадкову справу, однак приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кобзар Любов Вікторівною 09.08.2022 року було винесено постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, а саме на земельну частку (пай), розміром 1,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив після смерті його дружини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , така як не подані правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), розміром 1,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

З копії довідки № 275, яка видана 19.07.2022 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, вбачається, що ОСОБА_2 , 1939 року народження, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 .

Викладеним у довідці № 277, яка видана 19.07.2022 року виконавчим комітетом Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, стверджується, що ОСОБА_1 , тобто позивач у справі, проживала разом із батьком, ОСОБА_2 , до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

Судом не встановлено та з матеріалів справи не вбачається осіб, які б мали право на обов`язку частку і прийняли таку внаслідок спільного проживання разом із ОСОБА_2 на день смерті.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Тобто суд констатує, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , оскільки проживала з ним на день його смерті, не відмовилася у шестимісячний строк після смерті спадкодавця від прийняття спадщини, враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

В той же час інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку, прийняли таку внаслідок спільного проживання із ОСОБА_2 чи внаслідок звернення до нотаріуса із заявою про прийняття такої в шестимісячний строк після його смерті немає.

Згідно ст. 1216-1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.

Суд враховує, що ОСОБА_3 ще за життя необхідно було обміняти сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801.

Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак позивачем не може бути пред`явлено для оформлення спадщини сертифікат на земельну частку (пай) на ім`я матері чи батька нового зразка, оскільки вони померли, а тому втратили цивільну правоздатність та дієздатність.

Отже судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , прийняла після його смерті спадщину, оскільки не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті, крім того проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця.

Вона є єдиний спадкоємець за заповітом після смерті батька, осіб, які б мали право на обов`язкову частку і прийняли таку немає.

Однак спадщини на право на земельну частку (пай) по уточнених даних розміром 1,30 умовних кадастрових гектарів, яке належало ОСОБА_3 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка та фактично було прийнято, але юридично не оформлено ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім`я померлих, оскільки вони втратили цивільну правоздатність та дієздатність.

А тому враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку, що право позивача на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 17.03.1999 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 1,30 умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Жовківської міської ради Львівського (раніше Жовківського) району Львівської області, а колишньої Новоскварявської сільської ради Львівського (раніше Жовківського) району Львівської області, право на який ОСОБА_3 мала на підставі сертифіката серії ЛВ № 031232, виданого Новоскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області 08.04.1997 року та зареєстрованого у книзі записів (реєстрації) сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 316, яке фактично успадковане за законом після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10 жовтня 2022 року.

Суддя: Мікула В. Є.