Рішення № 106766803, 27.09.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 641/8917/21

№ 2-о/183/174/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2022 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Шибко В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Новомосковську в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утримані до моменту його смерті,

в с т а н о в и в :

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , в якій вона просить встановити факт спільного проживання з чоловіком ОСОБА_2 та перебування на його утриманні до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

І. Стислий виклад позиції заявника та представника заінтересованої особи.

В обґрунтування вимог своєї заяви заявник зазначила, що 18 січня 1975 року вона та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб повторно виданим 11 лютого 2021 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 1. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Заявник перебуває на обліку в Слобідському об`єднаному ПФУ м. Харкова і отримує пенсію за віком. Після смерті чоловіка вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, так як основним джерелом її доходу була пенсія чоловіка. Листом ГУ ПФУ в Харківській області їй було вказано про необхідність надання довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою. При наданні такої довідки ГУ ПФУ в Харківській області її не приймає, оскільки прізвище чоловіка вказане « ОСОБА_3 ». Вказана описка мала місце через те, що при оформленні паспорта громадянина України працівником ДМС було допущено помилку в написанні його прізвища. Протягом всього життя вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались і підтримували один одного. Тому заявник звернулась з вказаною заявою про встановлення факту спільного проживання разом з померлим годувальником та перебування на його утриманні.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2021 року відкрито провадження у справі.

02 серпня 2022 року вказана справа була передана відповідно до розпорядження Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» до Ленінського районного суду м. Полтави.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави від 03 серпня 2022 року вказана справа була передана до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду по підсудності.

Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду від 06 вересня 2022 року справа прийнята до провадження суддею Дубовенко І.Г. та призначена до розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Заяву просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність, не заперечують проти задоволення заяви ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши підстави заяви, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 71 рік, про що 04 лютого 2020 року зроблено відповідний актовий запис № 1814; місце державної реєстрації: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Це підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 лютого 2021 року (а.с. 9).

18 січня 1975 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , про що 18 січня 1975 року зроблено відповідний актовий запис № 1 Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Це підтверджується свідоцтвом про шлюб виданий повторно 11 лютого 2021 року (а.с. 8).

Згідно копії паспорта, виданого 22 вересня 2000 року Новомосковським РВ УМВС України в Дніпропетровській області прізвище померлого вказане ОСОБА_5 . З копії паспорта також вбачається, що ОСОБА_2 18 січня 1975 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , 1951 року народження та за життя був зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.13).

Також, як вбачається з довідки з місця проживання про склад сім`ї від 07 липня 2020 року № 156 виданої Будинкоуправлінням № 1 Гвардійської КЕЧ району ОСОБА_2 зареєстрований та проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15), цей факт також підтверджується довідкою виконавчого комітету Гвардійської селищної ради № 646 від 22 серпня 2019 року (а.с. 14)

Як вбачається з акту на ритуальні послуги та предмети ритуального призначення № 000929 ОСОБА_1 замовила та сплатила ритуальні послуги по похованню померлого ОСОБА_2 ( а.с. 25)

Згідно акту жильців будинку АДРЕСА_2 вбачається, що з 1998 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку проживав ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 (а.с. 26)

Згідно заяви ОСОБА_7 , яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , вона підтверджує факт постійного сумісного проживання ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_1 та факт фінансового утримання ОСОБА_1 за рахунок пенсії її двоюрідного брата (а.с. 27)

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою командира вч НОМЕР_3 від 17.02.1992 року (а.с. 28).

Причиною звернення до суду з заявою про встановлення факту є наявність розбіжностей у документах чоловіка, тому як у паспорті громадянина України зазначене прізвище « ОСОБА_3 », у свідоцтві про смерть « ОСОБА_10 », у свідоцтві про шлюб « ОСОБА_10 », у довідці про склад сім`ї « ОСОБА_10 »; що у сукупності позбавляє можливості заявника оформити пенсію по втраті годувальника. Відповідним листом ГУ ПФУ в Харківській області від 17.06.2021 року повідомила заявника (а.с. 11).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до п. 2 п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, перебуванні фізичної особи на утриманні, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі СК України), який набрав законної сили з 01 січня 2004 року, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільної участі у придбанні майна для спільного користування, у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин (постанова Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 695/1732/16-ц, провадження № 61-38901св18).

Таким чином, для набуття права власності на майно померлої особи у випадку перебування у фактичних шлюбних відносинах, доказуванню підлягає факт проживання жінки/чоловіка разом з померлим однією сім`єю, їх пов`язаність спільним побутом, взаємними правами та обов`язками. Наприклад,про наявність сімейних відносин може свідчити реєстрація місця проживання та (або) фактичне проживання за однією адресою з спадкодавцем. Разом з тим, відсутність такої реєстрації за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем (постанова Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 404/2163/16-ц, провадження № 61-15926св18).

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 05.02.2020 року у справі № 712/7830/16-ц, провадження № 61-28377св18, вказавши, що факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Іншими доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту; спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз встановлених в ході судового розгляду справи обставин справи та викладених вище норм чинного законодавства України дає суду підставу для висновку про те, що спору між учасниками справи по суті вимог заяви немає. Заявником було доведено належними та допустимими доказами факт того, що вона проживала разом з померлим ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі з 18 січня 1975 року. Так, заявником було доведено те, що вони з померлим були пов`язані спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, разом виховували спільних дітей, несли майнові витрати на придбання товарів, ліків, отримання послуг, а також те, що заявник поховала померлого ОСОБА_2 . А тому наявні відомості про місце проживання та реєстрації їх в одній оселі, що були пов`язані спільним побутом, взаємними правами та обов`язками, переконують суд в тому, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом однією сім`єю, а тому може бути встановлений такий факт, для можливого встановлення в подальшому взаємних прав та обов`язків, що повністю знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.

Так, у ході судового розгляду справи було підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у період з 18 січня 1975 року по 31 січня 2020 року що є днем смерті ОСОБА_2 , проживали однією сім`єю як подружжя та ОСОБА_1 знаходилась на утриманні ОСОБА_2 ..

Суд, проаналізувавши встановлені в ході судового розгляду обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вказані вище норми, а також врахувавши те, що встановлення факту проживання однією сім`єю заявнику необхідно з метою отримання пенсії по втраті годувальника, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_1 однією сім`єю з 18 січня 1975 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факту перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 до моменту його смерті. Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів. Тому, з огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне задовольнити заяву.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України сплачений заявником судовий збір у розмірі 454 грн їй не відшкодовується.

Керуючись статтями 3-8, 10, 18, 76-89, 95, 258, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про встановлення факту спільного проживання з чоловіком та перебування на його утримані до моменту його смерті задовольнити.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебування ОСОБА_1 на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1

Судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, код ЄДРПОУ 14099344, адреса місцезнаходження: пл. Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 3 поверх м. Харків, 61022.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2022 року.

Суддя І.Г.Дубовенко