Рішення № 106766628, 13.10.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання - Галас А.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження суду цивільну справу № 304/1382/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 07 жовтня 2000 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, від якого у них народилося двоє дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причиною звернення до суду з даною позовною заявою називає те, що вони мають різні характери та погляди на сімейне життя і сімейні цінності. Так відповідач завжди намагається нав`язати йому свою думку щодо спільного життя та виховання дітей, через що постійно виникають сварки та зруйнувалася наша сім`я. Також вказує, що ведення спільного господарства на даний час між ними припинено, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Малолітня дитина ОСОБА_5 зареєстрована та проживає разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає примирення неможливим, подальше збереження шлюбу буде суперечити його інтересам та інтересам їх спільних дітей, а відтак просить позов задовольнити та розірвати шлюб між ними, а малолітню дитину залишити на проживанні та вихованні разом з ним.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, а також не надавати строк на примирення.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання також не з`явилася, однак подала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила строк на примирення не надавати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_6 ».

У підготовче судове засідання представник органу опіки та піклування вкотре не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується розписками про отримання виклику до суду, ухвалу суду про зобов`язання виконати вимоги ч. 5 ст. 19 СК України, отриману ще 07 серпня 2022 року, не виконала.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що 07 жовтня 2000 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб у виконкомі Т.Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 18, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 , видане вказаним відділом РАЦСу 07 жовтня 2000 року.

Також встановлено, що в даному шлюбі у сторін народилося двоє дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями відповідних свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 25 вересня 2003 року та НОМЕР_3 від 21 березня 2011 року.

Крім цього встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, згідно змісту позовної заяви спільно не проживають. Неявку сторін у судове засідання та визнання позову відповідачем суд розцінює як байдуже ставлення до шлюбу.

Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони повністю втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім`я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам сторін та інтересам їх малолітньої дитини.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Виходячи зі змісту ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ст. 24 цього Кодексу шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя ОСОБА_6 і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам їх спільних дітей, суд вважає, що шлюб між ними слід розірвати.

Приймаючи рішення про задоволення позову й щодо залишення малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 на проживання разом з батьком, суд керується позицією Верховного Суду, що була висловлена ним у справі № 200/952/18 у постанові від 15 січня 2020 року, де Судом зокрема зазначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Оскільки у даному випадку спір між сторонами з цього приводу відсутній, що встановлено судом на підставі заяви відповідача, в якій остання визнала позовні вимоги у повному обсязі, суд вважає за можливе залишити малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати разом з позивачем ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд враховує, що мати дітей не обмежена у можливості реалізації належного їй права на спілкування з дітьми, вияву турботи стосовно них та участі у їх вихованні.

Судовий збір у порядку ст. 141 ЦПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст. 24, 56, 105, 112 СК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 07 жовтня 2000 року у виконкомі Т.Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 18, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на проживанні та вихованні при батькові - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 984 (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область Ужгородський район м. Перечин, пл. Народна, 16.