Рішення № 106764118, 14.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2022 р. № 400/970/22

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів:1: Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Миколаївська, 26/6, м. Миколаїв, 54018, 2: Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001

про:визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі – відповідач 1) про визнання протиправною відмови щодо видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; зобов`язання видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в 1996 році звільнений з органів внутрішніх справ на пенсію по інвалідності за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі – Закон № 2262). Причиною звільнення були захворювання, пов`язані з проходженням служби. У 2016 році позивачу встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного зі службою в органах внутрішніх справ. У 2022 році позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Відповідач 1 відмовив у наданні такого статусу оскільки захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС, а не під час виконання службових обов`язків.

02.06.2022 р. суд ухвалою залучив Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі – відповідач 2) в якості другого відповідача по справі.

Відповідач 1 ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 22.02.2022 р. Відповідач 2 ухвалу про його залучення в якості другого відповідача отримав 02.06.2022 р. в електронному кабінеті. Правом на подачу відзиву відповідачі не скористалися.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач наказом УМВС України від 09.12.1996 р. № 76 та на підставі п. "а" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим i начальницьким складом органів внутрiшнiх справ був звільнений з органів внутрiшнiх справ на пенсiю з посади заступника начальника управлiння - начальника вiддiлу по роботi з особовим складом Миколаївського міського управлiння мiлiцiї УМВС України в Миколаївськiй областi.

Пенсію позивачу призначено по інвалідності на підставі Закону № 2262.

Відповідно до свідоцтва про хворобу від 03.12.1996 р. № 775 захворювання позивача пов`язані зі службою в ОВС.

25.10.2016 р. згідно з випискою з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААА № 257942 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності. Причина: захворювання, пов`язане зі службою в ОВС.

У січні 2022 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Листом від 13.01.2022 р. відповідач 1 відмовив у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, посилаючись на те, що статус буде надано у випадку подання довідки МСЕК про причинний зв`язок інвалідності, пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, наведено в ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі – Закон № 3551).

Так, п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 визначено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.

Відмовивши позивачу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідач 1 фактично заперечив, що захворювання позивача одержане під час виконання службових обов`язків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 затверджено Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що причинами інвалідності є, зокрема, поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Отже, законодавець розрізняє причини інвалідності: 1) одержані під час виконання службових обов`язків та 2) пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Для встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 вимагає наявність причини інвалідності саме під час виконання службових обов`язків.

Натомість у позивача вказана інша причина – пов`язане з виконанням службових обов`язків.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією відповідача 1, що за відсутності доказів, які б свідчили, що захворювання позивача виникло під час виконання службових обов`язків, в останнього немає достатніх підстав для набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни згідно з п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління соціальних виплат і компенсацій Інгульського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Миколаївська, 26/6, м. Миколаїв, 54018) та Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 03194499) про визнання протиправною відмови щодо видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; зобов`язання видати посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 14.10.2022 р.

Суддя Н. В. Лісовська