Ухвала суду № 106764003, 11.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12612/22

6/760/522/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про визначення частки боржника у праві спільної сумісної власності подружжя, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Державна іпотечна установа, ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

15.09.2022 року до суду надійшло зазначене подання, яке обґрунтовуються тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. перебуває виконавче провадження № 65518385 з примусового виконання виконавчого листа № 760/15255/15-ц, виданого 21.04.2022 року Солом`янським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 та ТОВ «Арком» на користь Державної іпотечної установи заборгованість за Кредитним договором № 257/П/99/2008- 840 від 26.03.2008 року, що складається із заборгованості по тілу кредиту - 142 046,19 доларів США та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 63 589,20 доларів США і становить у загальному розмірі 203 635,39 доларів США.

20.05.2021 року приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про стягнення витрат. Того ж дня, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до діючих банківських установ для виконання, та постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.

Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за № 0209424103825 від 20.05.2021 року, разом з якою було направлено виклик боржника, яким зобов`язано боржника з`явитись до виконавця 28.05.2021 року о 12:00 год., надати пояснення щодо сплати боргу за вищевказаними виконавчими документами або надання підтверджуючих документів про сплату, також надати відомості про майновий стан. Боржник отримав поштовий лист приватного виконавця № 0209424105038.

Приватним виконавцем було здійснено ряд запитів.

Відповідно до відповідей Держгеокадастру встановлено, що реєстрації право власності та користування земельними ділянками за боржником не виявлено.

Відповідно до відповідей з банківських установ встановлено, що у боржника в декількох банківських установах відкрито рахунки (АТ КБ «ПриватБанк», АТ «УніверсалБанк», АТ КБ «Глобус Банк», але залишків коштів на рахунках не вистачає для погашення заборгованості.

Згідно отриманих відповідей від Головного сервісного центру МВС України за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

Відповідно до відповіді з Державної прикордонної служби України боржник кордон не перетинав.

Відповідно до відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області боржник зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 .

15.06.2021 року до офісу приватного виконавця надійшла відповідь КП КМР «БТІ» інформація про право власності на майно, відповідно до якої за адресою в АДРЕСА_1 , (в/ч) нерухоме майно на праві власності за боржником не зареєстровано.

15.06.2021 року відповідно до електронної відповіді ПФУ, ДПС приватним виконавцем встановлено, що боржник отримує дохід/пенсію в ТОВ «СИСТЕМИ РАДІОЗВ`ЯЗКУ» та в ТОВ «КОМПАНІЯ «СПЕЦТЕХІМПОРТ».

02.06.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено для виконання до роботодавця боржника.

01.08.2021 року на рахунок приватного виконавця почали надходити відрахування (20 %) від заробітної плати боржника. 10.01.2022 року було здійснено останнє відрахування, у зв`язку з веденням воєнного стану.

20.05.2021 року, 02.06.2021 року, 03.07.2021 року, 20.07.2022 року приватним виконавцем направлено на адресу боржника виклики з вимогою з`явитися до офісу приватного виконавця, надати пояснення щодо виконання боргу та відомості про майновий стан, на жодний із перелічених викликів боржник не з`явився про причини неявки не повідомив, жодних пояснень не наддав.

Вказані заходи результату не дали, у боржника недостатньо коштів чи іншого рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувана в повному обсязі.

Приватним виконавцем встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 1651 від 03.09.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

У зв`язку з цим, приватним виконавцем сформовано витяг з ДРРП, згідно якого встановлено, що 02.03.2016 року за ОСОБА_2 (дружиною боржника) зареєстровано право власності на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 , за договором довічного утримання, серія та номер: 11-433, виданий 23.02.2001 року, видавник Перша Київська нотаріальна контора.

Відповідно до актового запису № 272 від 04.08.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Тобто майно, а саме вказана квартира зареєстрована на праві власності 02.03.2016 року за дружиною ОСОБА_2 , в період шлюбу з ОСОБА_1 .

Зазначене нерухоме майно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а, оскільки чинним законодавством приватному виконавцю не надано право самостійно вирішувати питання визначення частки майна боржника, то виконавець, керуючись нормами ст. 443 ЦПК України вважає за необхідне звернутися до суду із даним поданням.

Враховуючи викладене, приватний виконавець просить: визначити частку боржника - ОСОБА_1 у нерухомому майні, а саме квартирі АДРЕСА_2 ; вирішити питання про звернення стягнення та надати дозвіл звернути стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме вказану квартиру.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законом. Їх неявка у відповідності до ч. 2 ст. 443 ЦПК України не є перешкодою для розгляду подання.

На електронну адресу суду від приватного виконавця надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що він просить проводити розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. перебуває виконавче провадження № 65518385 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Солом`янським районним судом міста Києва № 760/15255/15-ц від 13.05.2021 року, про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Арком» на користь Державної іпотечної установи заборгованість за Кредитним договором № 257/П/99/2008- 840 від 26.03.2008 року, що складається з заборгованості по тілу кредиту - 142 046,19 доларів США та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами - 63 589,20 доларів США і становить у загальному розмірі 203 635,39 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Цієї статтею встановлені обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців. Перелік заходів примусового виконання рішення, передбачений ст. 10 вказаного Закону.

З матеріалів поданого подання вбачається, що приватним виконавцем були здійснені всі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення та в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що у боржника недостатньо коштів на рахунках чи іншого нерухомого або рухомого майна, на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувана в повному обсязі.

При цьому, в ході здійснення виконавчих дій встановлено, що боржник ОСОБА_1 з 03.09.2014 року по 04.08.2020 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00036779564 від 08.09.2022 року.

У зв`язку з цим, приватним виконавцем сформовано витяг з ДРРП, згідно якого встановлено, що 02.03.2016 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 , за договором довічного утримання, серія та номер: 11-433, виданий 23.02.2001 року, видавник Перша Київська нотаріальна контора.

Приватний виконавець вважає, що наявні всі підстави для визначення належної боржнику частки у розмірі 1/2 у вказаній квартирі, оскільки у період шлюбу набуто майно на праві приватної власності, а саме 02.03.2016 року зареєстровано квартиру.

Право на звернення виконавця до суду із поданням про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, передбачено ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 443 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (ч. 1 ст. 61 СК України).

За загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором довічного утримання, що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Такий висновок міститься по постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 року (справа № 6-843цс17), на яку, зокрема, посилається приватний виконавець.

Разом з тим, договір довічного утримання, який став підставою для державної реєстрації права власності на квартиру 02.03.2016 року, був укладений 23.02.2001 року, тобто до реєстрації 03.09.2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюбу.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 3 ст. 61 СК України).

Верховний Суд в своїй постанові від 01.04.2021 року (справа № 185/3086/18) вказав, що системний аналіз зазначених норм цивільного та сімейного законодавства в сукупності зумовлює висновок, що, визначаючи правовий режим майна за договором довічного утримання (догляду), укладеним під час перебування набувача за цим договором у шлюбі, суди мають установити, чи було цей договір укладено саме в інтересах сім`ї; чи інший з подружжя, не визначений у договорі довічного утримання (догляду) як набувач, виконував обов`язки за таким договором солідарно з набувачем.

Однак, в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_2 укладала 23.02.2001 року договір довічного утримання в інтересах сім`ї з ОСОБА_1 , шлюб з яким був зареєстрований 03.09.2014 року.

Таким чином, приватний виконавець дійшов помилкового висновку, що квартира АДРЕСА_2 , є спільною сумісною власністю подружжя.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання приватного виконавця.

Керуючись ст.ст. 60, 61 СК України, ст. 328, 368 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 268, 443 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про визначення частки боржника у праві спільної сумісної власності подружжя, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Державна іпотечна установа, ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14 жовтня 2022 року.

Суддя: