Ухвала суду № 106762381, 11.10.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/785/22

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 даний позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 85 % до 80% грошового забезпечення з 01.01.2008 року.

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80 % до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року.

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 01.01.2008 в розмірі 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зміни розміру додаткові пенсії, що призначена ОСОБА_1 відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на і момент призначення пенсії).

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату додаткові пенсії ОСОБА_1 , що призначена відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок, відповідно до квитанцій від 04.02.2022 року та у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок від 29.03.2022 року.

Рішення в даній адміністративній справі набрало законної сили 10 травня 2022 року.

На адресу суду 28 липня 2022 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ПФУ в Тернопільській області про роз`яснення вищезазначеного рішення суду.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду є незрозумілим в частині його виконання, оскільки відповідач фактично незгоден з прийнятим рішенням.

Ухвалою суду від 19.09.2022 відмовлено в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про роз`яснення рішення суду від 04.04.2022.

06 жовтня 2022 року Головне управління ПФУ в Тернопільській області повторно звернулося із заявою про роз`яснення судового рішення від 04.04.2022, посилаючись на ті самі твердження, що були вказані в заяві від 28.07.2022.

Частиною 3 ст.254 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч.3 ст.254 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників сторін та державного виконавця, оскільки рішення у справі постановлялось в порядку письмового провадження.

Розглядаючи подану повторну заяву, суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

Крім того, як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Розглядаючи повторно подану заяву, суд встановив, що остання не містить чітких посилань на те, що певні частини рішення суду викликають труднощі в їх розумінні, а заява фактично зводиться до незгоди з прийнятим рішенням.

З резолютивної частини судового рішення у справі №500/785/22 вбачається, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує. Здійснення роз`яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини судового рішення в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку роз`яснення судового рішення.

Таким чином, суд вважає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 у справі №500/785/22 є чіткими і зрозумілими, в тому числі резолютивна частина; жодних суперечливих або невизначених положень, які були б незрозумілими та викликали труднощі під час його виконання, рішення суду не містить, а здійснення роз`яснення судового рішення за вимогою відповідача призведе до викладення резолютивної частини судового рішення в іншій редакції, що є неприпустимим в порядку роз`яснення судового рішення.

Суд звертає увагу на тому, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом передбачені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280, одним з основних завдань Пенсійного фонду України та його територіальних органів є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Відповідно до покладених на Пенсійний фонд України завдань він здійснює контроль за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій.

З наведеного нормативного положення вбачається, що призначення пенсій, визначення дати, з якої такі підлягають виплаті, розміру пенсії належить до повноважень Пенсійного фонду України та його територіальних органів. Суд не вправі підміняти суб`єкта владних повноважень та визначати замість нього з якої дати підлягає виплаті позивачу пенсія за вислугу років.

При цьому, суд вважає, що зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.10.2020 у справі № 240/11882/19.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 06.10.2022 про роз`яснення судового рішення в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України слід відмовити повністю.

Керуючись ст.241, 243, 248, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України - відмовити повністю.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали буде складено 13.10.2022.

Головуючий суддя Подлісна І.М.