Рішення № 106762318, 14.10.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2022 р. Справа № 480/4607/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.24-26) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Харківській області) та просив:

1) визнати протиправним рішення ГУ ПФУ в Харківській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 12.01.2022 по справі 183450018654;

2) зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2022 з приводу призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу період роботи в ТОВ «Фірма «Стрінк» з 17.01.1999 р. по 29.12.2010 р.

Свої вимоги мотивував тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії, під час опрацювання якої відповідачем було надіслано запити до роботодавця, на які надано відповіді та запитувані документи, однак рішенням ГУ ПФУ в Харківській області було відмовлено йому у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю страхового стажу. Так, не враховано період роботи в ТОВ «Фірма «Стрінк» з 17.01.1999 по 29.12.2010 у зв`язку з наявним виправленням в даті наказу про прийняття на роботу і відсутністю підтвердження сплати страхових внесків з 01.01.2004 до Пенсійного Фонду. Разом з тим, позивач вважає, що у територіального органу Пенсійного фонду України були всі наявні документи для зарахування йому такого періоду роботи до страхового стажу, а тому у призначенні пенсії йому було відмовлено протиправно.

Ухвалою суду від 12.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою суду до участі у розгляді справи було залучено як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Сумській області) та встановлено йому строк для подання відзиву на позовну заяву.

Так, відповідачами було подано відзиви.

Представник ГУ ПФУ в Харківській області просив відмовити у задоволенні вимог з огляду на те, що відповідно до п. 2.4 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Враховуючи вищезазначене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

Представник ГУ ПФУ в Сумській області також просив відмовити у задоволенні вимог у зв`язку з тим, що на дату звернення за призначенням пенсії за віком ОСОБА_1 має 17 років 11 місяців 8 днів страхового стажу. До страхового стажу не враховано періоди роботи в ТОВ “Фірма “Стрінк” з 17.01.1999 по 29.12.2010 рр., оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 19.07.2019 №13545/0/2-19/54 щодо пенсійного забезпечення громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, обчислення пенсій проводиться з їх заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Зарахування до трудового стажу з 01.01.2004 року періодів роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав необхідно здійснювати за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. Зарахування до страхового стажу періоду роботи, набутого на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав можливе у випадку отримання від компетентних органів, підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду. Відтак, не зараховуючи позивачу до страхового стажу період роботи в ТОВ «Фірма «Стрінк» з 17.01.1999 по 29.12.2010, територіальний орган Пенсійного фонду України діяв правомірно.

Також вказав, що згідно ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Враховуючи заборону використовувати кошти на цілі, не передбачені пенсійним законодавством, та відсутність рахунків в органах Казначейства вказав, що правильним буде відшкодування понесених судових витрат позивача за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалами суду від 02.09.2022 та від 08.09.2022 у відповідачів витребовувалися додаткові докази у справі, що на виконання вимог суду було надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з метою підтвердження стажу роботи позивача, ГУПФУ в Сумській області направило запит від 02.11.2021 за №1800-0204- 8/53150 до ТОВ "Фірма "Стрінк" (а.с.9), з проханням надіслати документи із зазначенням у них числа, місяця, року народження гр. ОСОБА_1 , дату та номер реєстрації:

- довідку про період роботи гр. ОСОБА_1 з 17.01.1999 р. по 29.12.2010 р., так як в графі 4 трудової книжки виправлена дата прийому на роботу;

- окремі довідки про заробітну платню за період з 17.01.1999 р. по 31.12.2003 р., та з 01.01.2004 р. по 29.12.2010 р.;

- довідку про всі етапи реорганізації або перейменуванні зазначеної організації

У відповідь на вказаний запит, ТОВ "Фірма "Стрінк" надіслала:

- довідку № 85 від 08.12.2021 р., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював в ТОВ «Фірма «Стрінк» з 17.10.1999 р. по 29.12.2010 р. Працевлаштування та сплата податків з фонду оплати праці ОСОБА_1 виконувалась згідно норм Трудового та Податкового Кодексів Російської Федерації. Також зазначено, що ТОВ «Фірма «Стрінк» з моменту реєстрації 29.11.1996 р. реорганізації та перейменування юридичної особи не здійснювалось (а.с.12);

- довідку про суму заробітної платні, інших виплат та винагород № 54 від 06.09.2021р., в якій зазначено розмір нарахованої заробітної платні, яка враховується при нарахуванні пенсії, за період з 17.01.1999 р. по 29.12.2003 р. (а.с.10);

- довідку про суму заробітної платні, інших виплат та винагород № 86 від 08.12.2021 р., в якій зазначено розмір нарахованої заробітної платні, яка враховується при нарахуванні пенсії, за період з 01.01.2004 р. по 29.12.2010 р. (а.с.11).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 60 років, звернувся 05.01.2022 до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.72).

Разом з тим, з урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована ГУ ПФУ в Харківській області, рішенням якого від 12.01.2022 №183450018645 (а.с.14) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком (а.с.14, 36). Так, у рішенні вказано, що необхідний страховий стаж становить не менше 28 років. Страховий стаж заявника становить 17 років 11 місяців 8 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.06.1987 по 01.11.1987 згідно трудової книжки та період навчання згідно свідоцтва № 14 від 21.02.1978.

Окремо визначено у рішення, що відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 19.07.2019 №13545/0/2-19/54 щодо пенсійного забезпечення громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. Зарахування до трудового стажу з 1 січня 2004 року періодів роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав та врахування заробітної плати за періоди роботи на території держав- учасниць Співдружності Незалежних Держав необхідно здійснювати за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилася трудова діяльність. Зарахування до страхового стажу періоду роботи, можливе у випадку отримання від компетентних органів, підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом ГУ ПФУ в Сумській області від 21.02.2022, в якому додатково вказано, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період з 1999 р. по 2010р. в ТОВ “Фірма ”Стрінк” - у зв`язку з наявним виправленням в даті наказу про прийняття на роботу і відсутністю підтвердження сплати страхових внесків з 01.01.2004 р. до Пенсійного Фонду (а.с.13, 35).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Суд встановив, що позивач досяг 60 річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком після набуття ним встановленого законом 60-річного віку, його загальний страхований стаж повинен був становити не менше 28 років.

За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.

За змістом частини першої ст. 1 Закону №1058 термін “страховий стаж” визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях. (ч.ч.2,3 ст. 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.1 ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Так, з копії трудової книжки позивача (а.с.7, 29, 64-68) судом встановлено, що позивач у спірний період працював у ТОВ "Фірма "Стрінк", зокрема,:

- 17.01.1999 - прийнятий на роботу столярем (запис 28);

- 29.12.2010 - звільнений за власним бажанням (запис 29).

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення та листа до нього, а також розрахунку стажу ОСОБА_1 (а.с.14 зворот, 36 зворот), вказаний період роботи у ТОВ "Фірма "Стрінк" з 17.01.1999 по 29.12.2010 не зарахований позивачу до страхового стажу у зв`язку з наявним виправленням в даті наказу про прийняття на роботу і відсутністю підтвердження сплати страхових внесків з 01.01.2004 до Пенсійного Фонду.

Однак, суд не може погодитися з такими доводами територіального органу Пенсійного фонду України з огляду на наступне.

У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами п.п.1,20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20).

Згідно із п.3 Порядку від 12.08.1993 №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці в і д с у т н і необхідні з а п и с и або містяться неправильні чи неточні записи п р о п е р і о д и роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Відповідно до положень абз.5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Як встановлено судом, підставою для неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 17.01.1999 по 29.12.2010 у ТОВ "Фірма "Стрінк" стало виправлення в даті наказу про прийняття на роботу (а.с.7) та відсутність підтвердження сплати страхових внесків у вказаний період роботи.

Разом з тим, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача у ТОВ "Фірма "Стрінк" в зазначений період, які завірені підписами повноважних осіб та чітким відтиском печатки вказаного підприємства. При цьому, у трудовій книжці міститься запис «Виправленому вірити «1999». Запис завірений підписом належної особи та печаткою.

При цьому, слід відмітити, що особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду рішення про не зарахування стажу роботи на підставі вказаного.

Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Тому з огляду на те, що у трудовій книжці позивача є посилання на підставу внесення записів про прийняття на роботу та про звільнення з зазначенням номера та дати наказів, що завірені підписами повноважних осіб та печатками, а зроблено виправлення завірено належним чином (а.7, 29, 64-68), суд доходить висновку, що записами у трудовій книжці позивача підтверджено спірний період роботи позивача, а відтак, суд не приймає до уваги посилання на наявність виправлень у даті про прийняття на роботу трудової книжки ОСОБА_1 . Крім іншого, на запит органу Пенсійного фонду було надано довідку ТОВ «Фірми «Стрінк», в якій підтверджено період роботи позивача з 17.01.1999 по 29.12.2010 (а.с.59зворот).

Також, щодо підстави для неврахування періоду до страхового стажу позивача як відсутність підтвердження сплати страхових внесків у спірний період роботи на території РФ, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 5 вказаної Угоди встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.

Отже дія цієї угоди розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди. Таким чином, норми Закону № 1058-IV без обмежень розповсюджуються на громадян України, що набули трудовий стаж на території держав-учасниць вказаної Угоди.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 6 цієї Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.

Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону № 1058-ІV.

Як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).

За змістом частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 16 ст. 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Вказані висновки суду узгоджуються з практикою Другого апеляційного адміністративного суду у постановах від 08.07.2021 по справі №520/2575/21, від 26.08.2021 по справі №520/17195/20.

Судом встановлено, що в ГУПФУ в Сумській області було направлено запит від 02.11.2021 за №1800-0204- 8/53150 до ТОВ "Фірма "Стрінк" (а.с.9), з проханням надіслати документи із зазначенням у них числа, місяця, року народження гр. ОСОБА_1 , дату та номер реєстрації:

- довідку про період роботи гр. ОСОБА_1 з 17.01.1999 р. по 29.12.2010 р., так як в графі 4 трудової книжки виправлена дата прийому на роботу;

- окремі довідки про заробітну платню за період з 17.01.1999 р. по 31.12.2003 р., та з 01.01.2004 р. по 29.12.2010 р.;

- довідку про всі етапи реорганізації або перейменуванні зазначеної організації

У відповідь на вказаний запит, ТОВ "Фірма "Стрінк" надіслала:

- довідку № 85 від 08.12.2021 р., згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював в ТОВ “Фірма “Стрінк” з 17.10.1999 р. по 29.12.2010 р. Працевлаштування та сплата податків з фонду оплати праці ОСОБА_1 виконувалась згідно норм Трудового та Податкового Кодексів РФ. Також зазначено, що ТОВ “Фірма “Стрінк” з моменту реєстрації 29.11.1996 р. реорганізації та перейменування юридичної особи не здійснювалось (а.с.12);

- довідку про суму заробітної платні, інших виплат та винагород № 54 від 06.09.2021р., в якій зазначено розмір нарахованої заробітної платні, яка враховується при нарахуванні пенсії, за період з 17.01.1999 р. по 29.12.2003 р. (а.с.10);

- довідку про суму заробітної платні, інших виплат та винагород № 86 від 08.12.2021 р., в якій зазначено розмір нарахованої заробітної платні, яка враховується при нарахуванні пенсії, за період з 01.01.2004 р. по 29.12.2010 р. (а.с.11).

Вказаними документами, що були наявні у територіального органу Пенсійного фонду України ще до прийняття оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії, підтверджується, що позивач у період роботи з 17.01.1999 по 29.12.2010 у ТОВ "Фірма "Стрінк" отримував заробітну плату, з яких сплачував податки з фонду оплати праці згідно норм Трудового та Податкового Кодексів РФ.

При цьому, слід відмітити, що згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст.101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Також, відповідно до абз. 2 підпункту 3 пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у територіального органу Пенсійного фонду України сумнівів щодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 у справі № 439/1148/17, від 03.10.2018 у справі №235/2873/17, від 27.02.2018 у справі №681/813/17, від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 10.07.2018 у справі №709/1360/17.

Так, судом встановлено, що ГУ ПФУ в Сумській області зверталося до органів пенсійного фонду РФ з метою отримання відомостей про сплату страхових внесків ТОВ "Фірма "Стрінк" позивачем, однак, лише у період з 01.01.2004 по 29.12.2010 (а.с.77), відповідь на яку було надано органом пенсійного фонду РФ листом від 13.12.2021 (а.с.76), в якій вказано взагалі про інших роботодавців, а не про ТОВ "Фірму "Стрінк".

Втім на час прийняття оскаржуваного рішення в матеріалах пенсійної справи позивача була наявна довідка ТОВ "Фірму "Стрінк" № 85 від 08.12.2021, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно працював в ТОВ “Фірма “Стрінк” з 17.10.1999 р. по 29.12.2010 р. Працевлаштування та сплата податків з фонду оплати праці ОСОБА_1 виконувалась згідно норм Трудового та Податкового Кодексів РФ. Також зазначено, що ТОВ “Фірма “Стрінк” з моменту реєстрації 29.11.1996 реорганізації та перейменування юридичної особи не здійснювалось (а.с.12).

Поряд з цим ГУ ПФУ в Харківській області не було надано належної оцінки цій довідці та у той же час, у разі наявності сумнівів щодо спірного періоду роботи позивача мав право самостійно зробити відповідні запити щодо цього. Однак, як вбачається з матеріалів справи (а.с.82) будь-яких запитів з приводу цих обставин вказаний відповідач також не здійснював.

При прийнятті рішення судом враховано, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20.

Таким чином, враховуючи те, що єдиною підставою для не зарахування спірного періоду роботи позивача було відсутність даних про підтвердження сплати внесків відповідно до Угоди, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період його роботи з 17.01.1999 по 29.12.2010 у ТОВ "Фірма "Стрінк".

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, враховуючи, що саме рішення ГУ ПФУ в Харківській області стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, вбачається стягнути саме з зазначеного відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань суму судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції у розмірі 992,40грн. (а.с.4).

Посилання відповідача-2 у відзиві щодо стягнення судового збору, на ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань витрати, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 12.01.2022 №183450018654.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.01.2022 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ТОВ «Фірма «Стрінк» з 17.01.1999 по 29.12.2010, та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 992грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 14.10.2022.

Суддя І.Г. Шевченко