Ухвала суду № 106762031, 10.10.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №440/6189/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

22.09.2022 до суду надійшла заява позивача про виправлення описки в другому та третьому абзацах резолютивної частини рішення суду від 23.08.2022 змінивши "01.01.2018" на "01.07.2022".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №440/6189/22 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши зазначену заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з частиною другою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Вимоги статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (не юридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Як слідує із заяви, заявник просить суд виправити описку, допущену у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №440/6189/22, шляхом зміни дати початку перерахунку пенсії позивача, а саме: по тексту рішення зазначити дату початку перерахунку пенсії 01.07.2022, з огляду на те, що позивач не звертався з вимогою щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018, а саме з 01.07.2022.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що предметом розгляду у цій справі був період перерахунку пенсії саме з 01.01.2018.

У рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №440/6189/22 наведено наступне, зокрема:

Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з її максимального розміру на рівні 70% від грошового забезпечення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач набув право на пенсію у розмірі 74% від грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивачу призначено пенсію за вислугу років з 2013 року у розмірі 74% (вислуга років 28), тобто до моменту набрання чинності Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким встановлено обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи із 70% грошового забезпечення, відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку та порушив право позивача на отримання пенсії у належному розмірі.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення з 01.01.2018 відсоткового значення розміру пенсії позивача з 74% до 70% сум грошового забезпечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог у частині зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 74% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Приймаючи рішення про задоволення позову саме щодо здійснення перерахунку та виплату пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2018, суд виходив з відповідних норм діючого законодавства та обставин справи, зокрема, що наведені вище.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії необхідно відмовити, оскільки судом при прийнятті рішення не допущено описки чи очевидної арифметичної помилки в розумінні статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 253, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у справі №440/6189/22 відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.С. Канигіна