Рішення № 106761551, 14.10.2022, Київський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2022 року № 320/1458/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанов.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанов Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 від 25.01.2022 №68329378, від 26.01.2022 №68313811, від 31.01.2022 №68415519 та №68415521.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірними постановами були відкриті виконавчі провадження №68329378, №68313811, №68415519 та №68415521 з примусового виконання постанов Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, №1АВ02599236 від 24.09.2021, №1АВ 02754008 від 02.10.2021 та №1АВ 02724523 від 30.09.2021, строк пред`явлення до виконання яких на момент відкриття виконавчого провадження був пропущений.

У зв`язку з цим позивач вважає, що державний виконавець повинен був винести постанови про повернення стягувачу виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання яких був пропущений, а тому відкривши виконавче провадження відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у поясненнях по справі зазначило, що постанови про накладення адміністративного стягнення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, №1АВ02599236 від 24.09.2021, №1АВ 02754008 від 02.10.2021 та №1АВ 02724523 від 30.09.2021 були ним направлені до примусового виконання в межах трьохмісячного строку, передбаченого чинним законодавством для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

У зв`язку з цим, третя особам вважає, що спірні постанови були прийняті правомірно, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Васильківським МВ ГУ МВС України в Київській області 29.06.2002.

Департаментом патрульної поліції Національної поліції України були прийнятті щодо ОСОБА_1 наступні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання /перебування (місцезнаходження особи) на території України:

- серії 1АВ №02728009 від 30.09.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 11.12.2021; строк пред`явлення постанови до виконання до 30.11.2021;

- серії 1АВ №02599236 від 24.09.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 22.11.2021; строк пред`явлення постанови до виконання до 24.11.2021;

- серії 1АВ №02754008 від 02.10.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 14.12.2021; строк пред`явлення постанови до виконання до 02.12.2021;

- серії 1АВ №02724523 від 30.09.2021, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.; дата набрання постановою законної сили - 14.12.2021; строк пред`явлення постанови до виконання до 30.11.2021.

У цих постановах зазначено, що в разі несплати позивачем штрафу у строк, встановлений частиною другою статті 300-1 КУпАП України, в порядку примусового виконання органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі – 680,00 грн.

Судом встановлено, що державним виконавцем Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівського районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторією Олександрівною на підставі заяв Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції про примусове виконання рішень від 04.01.2022 №384863/41/27-2022, від 18.01.2022 №423738/41/27-2022, від 21.01.2022 №426915/41/27-2022 та від 21.01.2022 №426916/41/27-2022 були прийняті наступні постанови:

- від 25.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68329378 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.;

- від 26.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68313811 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ02599236 від 24.09.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.;

- від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415519 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ 02754008 від 02.10.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.;

- від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415521 з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №1АВ 02724523 від 30.09.2021, виданої Національною поліцією України, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних постанов про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся з даним позовом до суду про їх скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 N 1404-VIII (далі Закон №1404, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частинами першою-другою статті 12 Закону №1404 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Частиною першою статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

При цьому, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що виконавчий документ, стягувачем за яким є держава або державний орган, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання ним законної сили.

При цьому, пред`явлення виконавчого документа до виконання з пропуском відповідного строку є підставою для повернення державним виконавцем такого виконавчого документу без прийняття до виконання.

Відповідно до частини другої статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Як було вказано вище, спірними постановами були відкриті виконавчі провадження №68329378, №68313811, №68415519 та №68415521 з примусового виконання постанов Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про накладення адміністративного стягнення серії 1АВ №02728009 від 30.09.2021, серії 1АВ №02599236 від 24.09.2021, серії 1АВ №02754008 від 02.10.2021 та серії 1АВ №02724523 від 30.09.2021.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність прийняття відповідачем спірних постанов, зазначив, що строк пред`явлення до виконання вказаних постанов, який зазначений у виконавчих документах, був пропущений, що має наслідком повернення виконавчих документів стягувачу.

Суд зазначає, що у постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02728009 від 30.09.2021 вказано: дата набрання постановою законної сили - 11.12.2021; строк пред`явлення постанови до виконання до 30.11.2021.

У постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02599236 від 24.09.2021 зазначено дату набрання нею законної сили - 22.11.2021 та строк пред`явлення її до виконання до 24.11.2021.

У постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02754008 від 02.10.2021 вказано дату набрання нею законної сили - 14.12.2021 та строк її пред`явлення до виконання до 02.12.2021.

У постанові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії 1АВ №02724523 від 30.09.2021 вказано дату набрання нею законної сили - 14.12.2021 та строк пред`явлення її до виконання до 30.11.2021.

Суд зауважує, що строк пред`явлення рішення до виконання є обов`язковим реквізитом виконавчого документа згідно з частиною першою статті 4 Закону №1404.

Як зазначено вище, Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України звернулось до відповідача із заявами про примусове виконання вказаних виконавчих документів 04.01.2022, 18.01.2022 та 21.01.2022.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України подало заяви про примусове виконання вищевказаних постанов з пропуском встановленого у них строку.

Вказане свідчить про наявність підстав для повернення відповідачем вказаних виконавчих документів стягувачу.

Проте, дана обставина не була врахована відповідачем під час прийняття спірних постанов.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою-другою статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” (далі – Закон №1403) діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Частиною п`ятою статті 5 Закону №1403 визначено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Натомість, під час розгляду цієї справи судом встановлено, що при прийнятті спірної постанов відповідач діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки матеріали справи свідчать про те, що Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України пропустило строк для звернення до виконання постанов про накладення адміністративного стягнення №1АВ 02728009 від 30.09.2021, №1АВ02599236 від 24.09.2021, №1АВ 02754008 від 02.10.2021 та №1АВ 02724523 від 30.09.2021, суд вважає, що відповідач безпідставно відкрив виконавчі провадження №68329378, №68313811, №68415519 та №68415521 з виконання вказаних документів.

У позовній заяві позивач просить суд скасувати постанови Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 від 25.01.2022 №68329378, від 26.01.2022 №68313811, від 31.01.2022 №68415519 та №68415521.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується протиправність прийняття відповідачем спірних постанов, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати постанови Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 від 25.01.2022 №68329378, від 26.01.2022 №68313811, від 31.01.2022 №68415519 та №68415521.

При цьому суд вважає непереконливими посилання Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у письмових поясненнях на те, що Васильківський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є належним відповідачем у справі, оскільки в силу вимог ч.3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 року №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за №1302/29432), органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);

- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;

- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

Верховний Суд у пункті 26 постанови від 07 квітня 2020 року у справі №501/1397/17 (адміністративне провадження №К/9901/55756/18) зазначив, що відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 вересня 2016 року за №1302/29432З, відповідачами у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби можуть бути лише Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції. У зв`язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не визначені як самостійні органи державної виконавчої служби, це виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Отже, відділи примусового виконання рішень є структурними підрозділами управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які, в свою чергу, входять до системи органів державної виконавчої служби.

Таким чином, в розумінні приписів КАС України, вказані структурні підрозділи не можуть бути відповідачами в адміністративних справах щодо оскарження дій, рішень та бездіяльності державних виконавців.

Ураховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, у разі подання позовної заяви до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 48 КАС України здійснювати заміну неналежного відповідача на належного.

Таким чином, у вищевказаній постанові Верховний Суд досліджував питання можливості відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі бути відповідачами в адміністративній справі.

Однак, у даній справі відповідачем є не відділ примусового виконання рішень, а Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), який є належним, а тому посилання третьої особи на вищевказану постанову Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №501/1397/17 є недоречним.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3969,60 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами.

Враховуючи, задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 3969,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 25.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68329378.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 26.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68313811.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415519.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Лось Вікторії Олександрівни від 31.01.2022 про відкриття виконавчого провадження №68415521.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 3969,60 грн. (три тисячі дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ідентифікаційний код 34842289, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м.Васильків, вул.Покровська, буд.5).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.