Рішення № 106761401, 14.10.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2022 р. справа № 300/2385/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши заяву представника позивача від 03.10.2022 про відшкодування судових витрат на правову допомогу, в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі по тексту також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - третя особа), про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 20.05.2022 за №09285001458, зобов`язання зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 19.12.1986 по 14.11.1988 і до пільгового стажу періоду роботи з 09.08.1999 по 15.03.2002, та призначити пенсію на пільгових умовах за списком №2, з 12.03.2022, -

В С Т А Н О В И В:

В результаті розгляду адміністративної справи №300/2385/22 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 26.09.2022 ухвалено рішення, яким позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області від 20.05.2022 за №09285001458 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області врахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період проходження строкової військової служби у Радянській Армії з 19.12.1986 по 14.11.1988;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області врахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, період роботи у Дочірньому підприємстві "Калійний завод" ВАТ "Оріана" з 09.08.1999 по 15.03.2002;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 12.03.2022.

Крім вказаного, відповідно до частини 3 статті 139, частини 1 статті 143, пункту 2 частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України), судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат, зокрема, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (ідентифікаційний код юридичної особи 13844159) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 992,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Водночас при ухваленні рішення по справі №300/2385/22, судом не вирішено питання про відшкодування на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, так як в матеріалах справи на момент ухвалення рішення були відсутні належні документи, що б підтверджували повноваження адвоката Гавриленка В.Г.

Представником позивача 04.10.2022 подано, через канцелярію суду, заяву від 03.10.2022 про долучення до матеріалів справи належних документів про понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та які підтверджують повноваження адвоката Гавриленка В.Г., у якій поряд з іншим, просив стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Копію такої заяви суд засобами електронного поштового зв`язку направив відповідачу і третій особі, яка 07.10.2022 отримана та зареєстрована останніми у встановленому порядку.

На час вирішення по суті заяви від 03.10.2022 відповідач і третя особа не скористалися правом на подання пояснень чи заперечень.

Розглянувши заяву представника позивача про стягнення судових витрат, вивчивши наведені доводи та обґрунтування, дослідивши долучені до заяви докази, суд виходить з наступного.

Насамперед, як уже зазначено вище, при ухваленні рішення в адміністративній справі 26.09.2022, судом вирішено питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 992,40 гривень, а тому відсутні підстави для повторного стягнення з відповідача судового збору в зазначеному розмірі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України ).

Абзацами 1 і 2 частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За правилами статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Зокрема, частинами 3 і 5 статті 143 КАС України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Аналіз такого правового врегулювання дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для врахування судом таких доказів є їх подання до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Слід відмітити, розгляд адміністративної справи №300/2385/22, здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у відповідності до статті 262 КАС України, про що було зазначено судом в ухвалі про відкриття провадження від 27.04.2022 (а.с.62-63).

Згідно вимог частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться (частина 8 статті 262 КАС України).

Системний підхід до розуміння коментованих норм процесуального закону дає можливість суду дійти висновку, що у справах, розгляд яких проводиться у порядку письмового провадження без виклику сторін, згадана вище заява сторони (позивача) повинна бути подана до завершення судового розгляду, а відповідні докази (договори, рахунки тощо) не пізніше ніж протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду або із дати отримання рішення, ухваленого без судового засідання.

Позивач в адміністративному позові і заяві від 03.10.2022 вказує на понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 5 000,00 гривень, які просить стягнути із відповідача на його користь (а.с.8).

Відповідач, в свою чергу, у відзиві на позов заперечив щодо стягнення судом таких витрат з відповідача, вказуючи на обставину відсутності доказів про фактично понесені позивачем витрати на таку правничу допомогу, а також на їх не співмірність.

Так, компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пунктами 1 та 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження обставини залучення адвоката і понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, позивачем долучено: договір про надання правової допомоги від 02.05.2022 за №36, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гавриленком В.Г., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001225 від 14.09.2017; ордер серія АТ №1029676 від 08.06.2022, виданий на підставі коментованого договору; акт виконаних робіт від 08.06.2022; квитанцію №11-06/06 від 08.06.2022 (а.с.30, 31, 32, 219, 221, 222).

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що факт виконання вказаних робіт, відсутність будь яких заперечень щодо змісту і обсягу послуг та їхньої вартості підтверджено актом виконаних робіт від 08.06.2022 (а.с.32), згідно якого, надано наступну правову допомогу:

- ознайомлення з документами клієнта і підготовка (отримання) необхідних документів - 500,00 гривень (2 години витраченого часу);

- написання позовної заяви, формування позовної заяви та доданих до неї документів для подання до суду - 4 500,00 гривень (5 годин витраченого часу).

Відтак, позивачем надані належні документи про понесення останнім витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 гривень, що дає суду підстави для розгляду питання відшкодування останніх.

Оцінюючи характер наданої адвокатом Гавриленко В.Г. правничої допомоги відповідно до договору про надання правової допомоги від 02.05.2022 та згаданого акта про виконання договору від 08.06.2022, слід виходити із наступного.

В даному випадку, суд враховує висновки викладені Верховним Судом у постанові від 23.12.2021 у справі №520/11348/2020, за змістом яких суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків:

"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

76. При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним."

В цьому випадку суд також звертає увагу на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24.11.2020 за №3237/0/15-20 рекомендовано Державній судовій адміністрації України та Раді правосуддя України застосування показники середньої тривалості розгляду судовий справ при ухвалені судових рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Так, відповідно до вказаних показників середній час, необхідний для розгляду місцевими загальними судами судових справ адміністративного судочинства становить 379 хв. (6,31 год).

Із вказаного слідує, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування для розгляду судами в цілому адміністративної справи визначено середню затрату часу в значенні 6,31 год., в той час як представником позивача у даній справі надання консультації та вивчення матеріалів справи, правової позиції, а також підготовка позовної заяви окреслено затратою часу - 7 год., що перевищує необхідний час розгляду справи по суті.

З огляду на вищевказане, суд переконаний, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений до відшкодування за рахунок відповідача, є дещо завищеним та неспівмірним із складністю і характером даної справи.

Також, при вирішенні питання щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує подання адвокатом Гавриленко В.Г, разом із позовною заявою, ордеру на надання правової допомоги серії ІФ №102249 від 08.06.2022, який не відповідає Типовій формі ордера на надання правничої (правової) допомоги, яка затверджена рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 за №41, із зазначенням таких обов`язкових реквізитів, як двовимірний штрих-код QR-код, з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ, та відповідної серії ордера, визначеної пунктом 16 Положення, яка дійсна з 01.01.2022.

Надалі, представник позивача, разом із заявою від 03.10.2022, усунув коментований недолік, не пояснюючи причини первинного подання до суду ордера, який не надає права на представництво в суді.

Такі недоліки є складовою належної процесуальної поведінки у справі як позивача так і його представника, що прямо впливає на своєчасність вирішення публічно-правового спору, затрати судом робочого часу і бюджетних коштів на здійснення судочинства як такого.

Підсумовуючи свої аргументи і мотиви, суд вважає справедливим можливе відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень.

За змістом частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 252 КАС України).

З огляду на зазначене та враховуючи, що розгляд адміністративної справи №300/2385/22 здійснено судом у порядку письмового провадження, суд вирішує питання про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат без виклику учасників судового процесу.

Відтак, суд дійшов переконання про наявність достатніх підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті правничої допомоги, наданої в розмірі 3 000,00 гривень.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 135, 139, 241-246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника позивача Гавриленко В.Г. від 03.10.2022 про відшкодування судових витрат на правову допомогу в адміністративній справі №300/2385/22, - задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі №300/2385/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 20.05.2022 за №09285001458, зобов`язання зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 19.12.1986 по 14.11.1988 і до пільгового стажу періоду роботи з 09.08.1999 по 15.03.2002, та призначити пенсію на пільгових умовах за списком №2, з 12.03.2022.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (ідентифікаційний код юридичної особи 13844159) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (ідентифікаційний код юридичної особи 13844159), вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54020;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.