Ухвала суду № 106761395, 13.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення № 260/234/22 від 29.03.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення № 260/234/22 від 29.03.2022 року.

В обгрунтування необхідності встановлення судового контролю за виконанням судового рішення зазначає, що 09.05.2022 року подав до ГУ ПФУ в Закарпатській області копію рішення у справі № 260/234/22 від 29.03.2022 року, яким зобов`язано ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області” від 22.06.2021 року № 33/27-748, з урахуванням раніше виплачених сум.

25.05.2022 року ним було отримано виконавчі листи у справі № 260/234/22, в тому числі, про зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області” від 22.06.2021 року № 33/27-748, з урахуванням раніше виплачених сум та стягнення з ГУ ПФУ в Закарпатській області сплаченого ним при зверненні до суду судового збору у розмірі 992,40 грн. В той же день, виконавчий лист про повернення судового збору був поданий до Головного управління Державної казначейської служби в Закарпатській області.

Зазначає, що в червні 2022 року ОСОБА_1 отримав пенсію по новому перерахунку, але заборгованості по перерахунку пенсії з 01.12.2019 року не отримав, тому, в липні звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою про добровільне виконання останнім судового рішення. Також, звернувся із запитом до Головного управління Державної казначейської служби в Закарпатській області щодо виконання виконавчого листа про повернення судового збору.

Так, в серпні 2022 року отримав відповіді на свої запити, та згідно листа ГУ ПФУ в Закарпатській області різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 01.12.2019 року по 31.05.2022 року склала 222109,85 грн. та буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України. Що стосується повернення судового збору, Головним управлінням Державної казначейської служби в Закарпатській області зазначено, що черговість виплат заборгованості по судовому збору відноситься до третьої черги і буде повідомлено додатково про виконання виконавчого листа.

Відтак, зі змісту поданої заяви вбачається та не заперечується ОСОБА_1 , що на виконання рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії, нараховано відповідну виплату, однак не виплачено донараховану суму.

При цьому, 18.08.2022 року заявник звернувся із заявою та виконавчим листом до виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, керується такими мотивами.

Особливості судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративних справах врегульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, аналіз ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень - відповідача подати звіт про виконання судового рішення є однією із форм судового контролю за виконанням ухваленого судового рішення та може бути застосовано судом під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, надати звіт про виконання судового рішення, після його надходження - розгляду поданого звіту, а за наслідками розгляду поданого звіту або в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту або накладенням штрафу на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Водночас, застосування інституту судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічні висновки містить додаткова постанова Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.

Таким чином, питання щодо встановлення судового контролю вирішується судом під час ухвалення рішення по суті, а результати розгляду відповідного питання відображаються у резолютивній частині ухваленого судового рішення.

Водночас, у резолютивній частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 року по справі № 260/234/22 судом не встановлено судовий контроль за виконанням даного рішення.

Відповідно до положень ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, заходи примусового виконання рішень здійснюються у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Як було зазначено вище, з метою виконання судового рішення у справі № 260/234/22 позивачу було видано виконавчі листи, який останній пред`явив до виконання.

В даному випадку, заявником не надано доказів направлення виконавчого листа для примусового виконання в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження", доказів наявного виконавчого провадження, доказів ухиляння відповідача від виконання рішення суду та неможливості забезпечення його виконання без встановлення судового контролю.

З огляду на викладене суд не знаходить достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.03.2022 року по справі № 260/234/22 шляхом зобов`язання органу Пенсійного фонду подати звіт про його виконання.

Таким чином, враховуючи наявні матеріали, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю.

Керуючись ст. ст. 287, 372, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення № 260/234/22 від 29.03.2022 року - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.