Рішення № 106761383, 14.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (а.с.1-6).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління у Закарпатській області від 19.04.2021р. №0192603-2407-0713 позивачеві було визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 215 065,94 грн. Позивач зазначає, що за приписами підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною до 23.05.2020р., не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Таким чином, позивач наголошує, що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення про визначення зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та податкову вимога всупереч вимогам Податкового кодексу України, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.16, 17).

Відповідач заперечує проти задоволення позову в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві на позов, вказавши на наступне. Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2021 №192603-2407-0713 про визначення позивачеві сум податкового зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік. Відповідач зазначає, що застосування підпункту “є” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. Відтак, на переконання відповідача, об`єкти нерухомості які на праві власності належать заявнику, навіть за наявності у неї статусу фізичної особи - підприємця, не підпадають під дію підпункту “є” підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, оскільки цим пунктом не охоплюється нерухомість, яка використовується фізичною особою - підприємцем у власній господарській діяльності. Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.20-23).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач 14.01.1998 року зареєстрована, як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії В00 №191773 (а.с.12).

Згідно реєстраційних даних позивача та Витягу з ЄДР видом діяльності позивача згідно КВЕД є: 31.09 Виробництво інших меблів (основний); 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; 31.02 Виробництво кухонних меблів; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.65 Оптова торгівля офісними меблями; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (а.с.13).

У власності позивача знаходиться об`єкт нежитлової нерухомості, а саме: нежитлова будівля, будівля столярної майстерні загальною площею 3311,70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.04.2010 р., виданого виконавчим комітетом Бедевлянської сільської ради Тячівського району (а.с. 10) та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25863944 від 15.04.2010 р. (а.с. 11).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 19.04.2021р. №0192603-2407-0713 позивачеві визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 215 065,94 грн. за нежитлову будівлю столярної майстерні загальною площею 3311,70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.8).

В подальшому відповідачем винесено Податкову вимогу від 03.09.2021 року №0032094-1306-0713 на суму податкового боргу станом на 02.09.2021 року – 214855,89 грн. (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПК України) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За приписами підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною до 23.05.2020р., не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

За приписами підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України, у редакції Закону № 466-ІХ від 16.01.2020, що набрав чинності з 23.05.2020 р., не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно підпункту “є” 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України (у редакції що була чинною до 23.05.2020 р.) не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

У конструкції норми підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України, у редакції, що була чинною до 23.05.2020 р., законодавцем використане слово "зокрема".

Слово "зокрема", відповідно до тлумачень, не має значення обов`язкової вичерпності переліку.

Перелік може бути як вичерпний, так і частковий, тобто такий, що підлягає доповненню.

Воно "уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного". Якщо є потреба у передачі вичерпного переліку, використовуються інші слова. Приміром, у спірному контексті це могло б бути: "не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, "а саме", "тільки" виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відтак, законодавцем застосовано прислівник "зокрема", що сам по собі означає вирізнення чого-небудь з-поміж однотипного.

Вище наведене, свідчить про наявність нежитлової нерухомості будівель промисловості (які не можуть бути об`єктом оподаткування), які не обов`язково належать промисловим підприємствам (юридичним особам).

Законодавець використовуючи термін "зокрема" зазначив його як синоніми "до прикладу", "у тому числі", "як от" тощо.

Відповідно до статті 266 пункту 266.1 підпункту 266.1.1 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Норма підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України не встановлюють конкретних приписів щодо особи-власника нерухомого майна, яке не об`єктом оподаткування.

Тобто, у зазначеній нормі відсутні будь-які обмеження щодо того, ким має бути власник майна, що не є об`єктом оподаткування - фізичною чи юридичною особою.

Зазначена норма закону акцентує на самому статусі будівель, тобто вони повинні бути будівлями промисловості, незалежно від організаційно-правової форми їх власника (підприємство, установа, організація, фізична особа чи фізична особа підприємець).

Таким чином, визначальне значення для висновку, чи є майно об`єктом оподаткування має функціональне призначення будівлі.

Так, належна позивачу на праві власності нежитлова будівля столярної майстерні загальною площею 3311,70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , є будівлею промисловості у розумінні підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000р. №507, споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно- монтажних робіт.

Будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.

Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням

Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Головне призначення повинне бути визначене таким чином: обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання.

Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) побудовано за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи кодування.

Кожна позиція у ДК БС містить п`ятизначний цифровий код і назву відповідних класифікаційних угруповань.

Загальна структура цифрового коду ДК БС відповідає такій схемі: X - розділ; XX - підрозділ; XXX - група; ХХХХ - клас; ХХХХ.Х - підклас.

Цифрові коди ДК БС, що охоплюють класифікаційні угруповання "розділ - клас", повністю відповідають Класифікації типів споруд Євростату (СС).

Гармонізація ДК БС з СС на рівні чотирьох знаків дасть змогу використовувати національні статистичні дані для зіставлення із статистичними даними Євростату без перехідних таблиць, а також забезпечить можливість входження через систему перехідних ключів до центральної класифікації товарів ООН (СРС).

У цілях забезпечення однозначного віднесення об`єктів класифікації до певних класифікаційних угруповань, полегшення та зручності використання ДК БС у практичній діяльності, на рівні класів в ДК БС до класифікаційних угруповань даються пояснення, що за будівлі чи споруди включає чи не включає конкретний клас.

Кодом 125 у Державному класифікаторі будівель та споруд позначені будівлі промислові та склади.

Кодом 1251 у Державному класифікаторі будівель та споруд позначені будівлі промислові.

Відповідно до пояснень до даного класифікаційного угруповання, цей клас включає: криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням.

Таким чином, належна позивачу на праві власності нежитлова будівля столярної майстерні є промисловою будівлею, оскільки за своїм функціональним призначенням відповідають класу промислових будівель, визначених кодом 1251 Державному класифікаторі будівель та споруд.

Як встановлено в ході розгляду справи по суті, позивач зареєстрована, як фізична особа-підприємець та видами господарської діяльності такої є, зокрема: Код КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів (основний), Код КВЕД 31.01 Виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; Код КВЕД 31.02 Виробництво кухонних меблів.

Так, належна позивачу нежитлова будівля столярної майстерні загальною площею 3311,70 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 безпосередньо використовуються у господарській діяльності позивача у сфері виробництва меблів, у оренду, лізинг чи позичку позивачем не здається. Доказів протилежного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень до суду не надав.

Таким чином, основна діяльність позивача як фізичної особи-підприємця - Код КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів класифікується у секції “С” КВЕД ДК 009:2010.

З огляду на вище викладене, належна позивачеві будівля, у розумінні підпункту “є” підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України у редакції, що була чинною до 23.05.2020р., так і у редакції Закону № 466-ІХ від 16.01.2020, що набрав чинності з 23.05.2020р., не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до п. 56.1. ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вище зазначене, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 19.04.2021р. №0192603-2407-0713 та, відповідно правомірність податкової вимоги від 03.09.2021 року №0032094-1306-0713.

Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених обставин даної адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2150,66 грн.

Керуючись ст. 139, 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 19.04.2021р. №0192603-2407-0713, яким позивачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 215 065,94 грн.

3. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області від 03.09.2021 року №0032094-1306-0713.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2150,66 грн. (дві тисячі сто п`ятдесят гривень шістдесят шість копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.